Е-гривня: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
категорізація |
категорізація |
||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
[[Категорія:Цифрова економіка]] |
[[Категорія:Цифрова економіка]] |
||
[[Категорія:Криптовалюти]] |
[[Категорія:Криптовалюти]] |
||
[[Категорія:Електронні валюти]] |
Версія за 10:12, 18 грудня 2020
Е-гривня — перспективна цифрова валюта центрального банку на основі технології блокчейн, пілотний проект якої було протестовано Національним банком України протягом 2018–2019 років[1]. Серед переваг зазначається можливість здешевлення вартості безготівкової операції за рахунок відмови від еквайрингової комісії при здійсненні платежу[2], а також зміцнення довіри населення до ринку фінансових послуг[3].
Історія
Перші кроки щодо запровадження цифрової гривні було здійснено в 2016-му році, метою дослідження було вивчення можливостей НБУ зі створення робочого рішення для роботи цифрової валюти.
Вперше інформацію про можливість запровадження е-гривні було поширено НБУ наприкінці 2017-го року[4]. Національний банк підкреслював те, що він не ставить за мету створення ще однієї криптовалюти, а питання її емісії (централізоване чи децентралізоване) залежить від цільової моделі, яка буде обрана після тестування[5].
Пілотний проект
У 2018-му році НБУ провів закритий пілотний проект з тестування можливості використання е-гривні для проведення розрахунків. Проект передбачав упровадження платформи «Електронна гривня», випуск в обіг обмеженої кількості е-гривні та тестування операцій з її використанням працівниками Національного банку та компаній–учасників проекту. Проект тривав з лютого по грудень 2018 року, за час його роботи було емітовано еквівалент 5443 грн[6]. Партнерами у тестуванні виступили компанії Deloitte, UAPAY, Attic Lab та Paycell, а також представники Світового банку[7][8]. Учасниками робочих груп було відкрито 121 е-гаманець.
Під час тестування доступ до гаманців здійснювався через мобільний додаток «Е-гривня» для смартфонів. В ході пілоту були протестовані різні операції, такі як:
- створення користувачами е-гаманців та їх поповнення е-гривнею,
- зворотній обмін на звичайні гривні,
- Р2Р-перекази між користувачами,
- перекази на рахунок благодійної допомоги воїнам Операції об’єднаних сил,
- торговельні операції, зокрема поповнення балансу мобільного телефону[8].
Увесь обсяг випущеної е-гривні обліковувався регулятором у складі грошового агрегату М0[3].
Результати
Відповідно до висновків НБУ, пілот е-гривні показав такі основні результати:
- е-гривня може стати альтернативою існуючим засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам;
- е-гривню можна віднести до категорії «підривних інновацій»;
- подальший розвиток е-гривні може передбачати повну або часткову ідентифікацію користувача відповідно до принципу «знай свого клієнта» (know your client);
- у разі впровадження е-гривні за централізованою моделлю Національний банк виконуватиме невластиві для нього функції по роботі з фізичними особами;
- впровадження е-гривні неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням вже існуючих звичок споживачів;
- як платформа для випуску та обігу е-гривні може використовуватися технологія розподілених реєстрів (DLT, блокчейн);
- упровадження е-гривні потребуватиме законодавчого врегулювання;
- е-гривня на платіжному ринку України може працювати за однією з двох альтернативних верхньорівневих моделей (схем) взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою[7].
Національний банк продовжить вивчати можливість випуску е-гривні, зважаючи на отримані результати проекту, сучасні потреби фінансового ринку і потенційний розвиток економіки. Разом з іншими учасниками українського платіжного ринку далі опрацьовуватимуться цільові бізнес-моделі е-гривні[9].
Примітки та джерела
- ↑ НБУ завершив пілотний проект запуску електронної гривні. biz.nv.ua. 23 лютого 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- ↑ Е-гривня. Коли і для чого її запустить Нацбанк. minfin.com.ua (укр.). 3 вересня 2019. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019.
- ↑ а б Вітальна промова Голови Національного банку Якова Смолія на Міжнародній конференції "Цифрові валюти центральних банків: нові можливості для платежів". Національний банк України (ua) . 21 лютого 2020. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
- ↑ Технологія блокчейн: НБУ розглядає можливість запровадження е-гривні. www.ukrinform.ua (укр.). 5 грудня 2017. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 25 липня 2019.
- ↑ Не криптовалюта. Що таке е-гривня, і як вона працюватиме. biz.nv.ua. 25 лютого 2019. Архів оригіналу за 26 липня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- ↑ Що таке електронна гривня – е-гривня?. youtube.com. Телеканал «Рада». 27 червня 2019. Процитовано 2019-28-19.
- ↑ а б Аналітична записка за результатами пілотного проекту із впровадження платформи “Електронна гривня” та електронних грошей Національного банку України (е-гривні). Національний банк України. 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019.
- ↑ а б Гартінгер, Роман (26 червня 2019). Як і навіщо НБУ впроваджував пілотний проект «е-гривня». AIN.UA. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 25 липня 2019.
- ↑ Національний банк продовжить вивчати можливість випуску власної цифрової валюти – е-гривні. bank.gov.ua. 4 червня 2019. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 26 липня 2019.