Бора: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
== Географія == |
== Географія == |
||
Бора у [[Помірні широти|помірних широтах]] [[Північна півкуля|Північної півкулі]] часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні [[плоскогір'я]] або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Спостерігається на північно-східному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] від [[Геленджик]]а до [[Анапа|Анапи]], на півночі [[Адріатичне море|Адріатики]], в [[Далмація|Далмації]] поблизу [[Трієст]]а («[[немере]]») та у [[Венеція|Венеції]] («боррація»), у французькому [[Прованс]]і («[[Містраль (вітер)|містраль]], бораска»), на арктичні [[Нова Земля|Новій Землі]] («мисливський вітер»){{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. У [[Егейське море|Егейському морі]] бороподібні вітри мають північний напрямок{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. На схилах хребта [[Чингіз-Тау]], берегах [[Байкал]]у («[[сарма]]», «[[харахаїха]]»), деяких хребтів [[Далекий Схід|Далекого Сходу]], океанічного узбережжя [[Японські острови|Японських островів]] («[[оросі]]»), [[Земля Франца-Йосифа|Землі Франці-Йосифа]], затоці [[Іскендерун (затока)|Іскендерун]] Середземного моря («[[Раджас (вітер)|раджас]], газія»), південному узбережжі Чорного моря в горах [[Тавр (хребет)|Тавр]] бора має характер [[Стокові вітри|стокових вітрів]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю [[ліс]]ових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження [[снігова лавина|снігової лавини]], або [[каменепад]]у. |
Бора у [[Помірні широти|помірних широтах]] [[Північна півкуля|Північної півкулі]] часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні [[плоскогір'я]] або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Спостерігається на північно-східному узбережжі [[Чорне море|Чорного моря]] від [[Геленджик]]а до [[Анапа|Анапи]], на півночі [[Адріатичне море|Адріатики]], в [[Далмація|Далмації]] поблизу [[Трієст]]а («[[немере]]») та у [[Венеція|Венеції]] («боррація»), у французькому [[Прованс]]і («[[Містраль (вітер)|містраль]], бораска»), на арктичні [[Нова Земля|Новій Землі]] («мисливський вітер»){{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. У [[Егейське море|Егейському морі]] бороподібні вітри мають північний напрямок{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. На схилах хребта [[Чингіз-Тау]], берегах [[Байкал]]у («[[сарма]]», «[[харахаїха]]»), деяких хребтів [[Далекий Схід|Далекого Сходу]], океанічного узбережжя [[Японські острови|Японських островів]] («[[оросі]]»), [[Земля Франца-Йосифа|Землі Франці-Йосифа]], затоці [[Іскендерун (затока)|Іскендерун]] Середземного моря («[[Раджас (вітер)|раджас]], газія»), південному узбережжі Чорного моря в горах [[Тавр (хребет)|Тавр]] бора має характер [[Стокові вітри|стокових вітрів]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю [[ліс]]ових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження [[снігова лавина|снігової лавини]], або [[каменепад]]у. |
||
<small><gallery caption="" widths="" heights="" mode=packed perrow="" class= style=> |
|||
Kraška burja-Valvasor.jpg|border|''«Бора на [[Карстове плато|Карстовому плато]]»'', [[Янез Вайкард Вальвазор]], 1689 рік |
|||
⚫ | |||
Masasumi Mafu.jpg|border|''«Ороші, що завдає непередбачуваних збитків»'', [[Масасумі Мафу]], 1853 рік |
|||
</gallery></small> |
|||
У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Характер бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, [[катабатичні вітри]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. |
У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. Характер бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, [[катабатичні вітри]]{{sfn|Прох Л. З.|1983|}}. |
||
Рядок 30: | Рядок 36: | ||
Bora1, Novorossiysk 1993.jpg|border|Кораблетроща 1993 року |
Bora1, Novorossiysk 1993.jpg|border|Кораблетроща 1993 року |
||
Bora2, Novorossiysk 1993.jpg|border|Кораблетроща 1993 року |
Bora2, Novorossiysk 1993.jpg|border|Кораблетроща 1993 року |
||
Novorossiysk, 1997.jpg|border|Наслідки бори 1997 року |
|||
⚫ | |||
</gallery></small> |
</gallery></small> |
||
Рядок 49: | Рядок 55: | ||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Місцеві вітри]] |
* [[Місцеві вітри]] |
||
* [[Санта-Ана (вітер)|Санта-Ана]] |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 09:36, 13 квітня 2021
Бора (італ. bora, від грец. βορέας — північний вітер) — холодний, сильний та поривчастий місцевий вітер, що дме з вершин невисокого хребта, розташованого на узбережжі водного басейну (море, озеро). Повітрепад, що посилюється у звуженнях рельєфу[1].
Назва
У давньогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм, звідси й пішла назва цього вітру.
Географія
Бора у помірних широтах Північної півкулі часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні плоскогір'я або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря[1]. Спостерігається на північно-східному узбережжі Чорного моря від Геленджика до Анапи, на півночі Адріатики, в Далмації поблизу Трієста («немере») та у Венеції («боррація»), у французькому Провансі («містраль, бораска»), на арктичні Новій Землі («мисливський вітер»)[1]. У Егейському морі бороподібні вітри мають північний напрямок[1]. На схилах хребта Чингіз-Тау, берегах Байкалу («сарма», «харахаїха»), деяких хребтів Далекого Сходу, океанічного узбережжя Японських островів («оросі»), Землі Франці-Йосифа, затоці Іскендерун Середземного моря («раджас, газія»), південному узбережжі Чорного моря в горах Тавр бора має характер стокових вітрів[1]. Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю лісових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження снігової лавини, або каменепаду.
-
«Бора на Карстовому плато», Янез Вайкард Вальвазор, 1689 рік
-
«Ороші, що завдає непередбачуваних збитків», Масасумі Мафу, 1853 рік
У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу[1]. Характер бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, катабатичні вітри[1].
Фізика процесу
У холодну пору року (взимку і восени) внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею суходолу атмосферний тиск над водоймою знижується (утворюється циклон), а на підвищеною частиною сузодолу навпаки підвищується (утворюється антициклон). Виникненню ураганної сили вітру сприяє розташування гірських хребтів і вузьких долин, що виходять до моря і накопичують потоки повітря, які намагаються зрівняти утворену нестійкість в атмосфері, ніби в аеродинамічній трубі. З навітряної сторони хребта розвиваються висхідні рухи повітря, а з підвітряного — починається повітрепад[1]. Швидкість якого перевищує 40 м/с, іноді сягаючи 60 м/с. Внаслідок різкого адіабатичного охолодження потоків повітря з гір бора викликає різке похолодання на узбережжі. Температура взимку нерідко опускається нижче —20° С.
Класифікація
Розрізняють окремі види бори[1]:
- Стокова — коли відбувається стік і обрушення з хилів гір відносно незначної холодної повітряної маси.
- Внутрішньомасова — коли відбувається перетікання значних повітряних мас через гірський хребет під час руху великого антициклону.
- Мусонна — коли через гори перетікає подвійний шар теплого і холодного повітря. Над потужним шаром холодного повітря інверсія температури. Це спричиняє внутрішні хвилі на меж і розподілу повітряних мас.
- Фронтальна — коли відбувається прохід холодного атмосферного фронту над гірським хребтом.
- Мішана — являє собою комплексне поєдннання двох, або більше попередньо описаних видів.
- Верхова — коли струмінь холодного повітря огинає гірський хребет на деякій відстані від його поверхні, над більш теплим повітрям на його схилах. Не має проявів у долинах та передгір'ї, лише у атмосферних явищах над горами.
Новоросійська бора
На березі Чорного моря своєю борою відома Цемеська бухта на північному сході, що відгороджена від Кубанської низовина відгалуженям Головного пасма Кавказьких гір — хрбетом Варада (400—650 м). Він тягнеться паралельно узбережжю, уздовж північно-східного берега, і є своєрідною греблею на шляху холодних повітряних мас з півночі. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. Над морем тепле повітря піднімається, тиск зменшується. Поступово виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка через Мархотський перевал (430 м). Вона спричинює вітер ураганної сили, що здіймає гігантські хвилі, бризки від яких замерзають на переохолодженій поверхні. Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені вагони, рвала швартови (троси), якими кораблі кріпляться до пірса, викидала морські судна на берег. В грудні 1899 року внаслідок бори будинки Новоросійська на набережній вкрилися льодом товщиною близько 2 м, затонули, або були викинуті на берег кораблі.
-
Кораблетроща 1993 року
-
Кораблетроща 1993 року
-
Наслідки бори 1997 року
Економічні наслідки
Наслідки короткотривалої стихійної події бувають досить руйнівними, особливо для приморських містечок і портового господарства, морського флоту. Через сильне обледеніння морські судна можуть бути перенавантажені й затонути. Від сильного хвилювання судна можуть також бути викинутими на берег. Значна льодова кірка на поверхнях будинків і вулицях міста паралізує комунальне господарство і життя містян, призводить до обриву ліній електропередач, гибелі фруктових дерев у садових господарствах.
Головні шляхи унебезпечення від наслідків стихії:
- метеорологічні спостереження з станом атмосфери прилеглих районів;
- завчасне попередження населення установами з надзвичайних ситуацій;
- відведення кораблів подалі від узбережжя.
Існують різні перспективні проєкти боротьби зі стихією:
- зменшення перепаду висот у горах;
- зведення підземних тунелів, що діяли б як запобіжні клапани для скидання надлишкової різниці атмосферного тиску;
- побудова грандіозних трамплінів у горах для перекидання потоків вітру над прибережними містами;
- локальний підігрів повітря в місцях його активного переохолодження, з метою руйнування холодного потоку, що рухається до хребта, конвекційними течіями.
Див. також
Джерела
- Бора // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Література
- Прох Л. З. Словарь ветров. — Л. : Гидрометеоиздат, 1983. — 312 с.