Орден Андрія Первозванного: відмінності між версіями

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Версія за 13:54, 4 листопада 2009

Орден святого апостола Андрія Первозванного — нагорода і орденська корпорація в Російській імперії, заснована Петром I в 1698 році.

Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордену Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797. Першим кавалером ордена став Ф.Головін — адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла ХII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу. Від 1699 до 1916 орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, герцог А.Веллінгтон та інші. Від 1740 орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів. Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада. У дореволюц. Росії знаки ордену Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 не відбувалося.

Література

Исторический очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. СПб., 1891; Русские награды XVIII — начала ХХ в. М., 1977.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+'''Орден святого апостола Андрія Первозванного'''&nbsp;— нагорода і орденська корпорація в [[Російська імперія|Російській імперії]], заснована [[Петро I|Петром I]] в [[1698]] році.
-{{Статті, з яких нема посилань}}
-'''Орден святого апостола Андрія Первозванного''' — нагорода і орденська корпорація в Російській імперії, заснована Петром I в 1698. Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордену Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797. Першим кавалером ордена став Ф.Головін — адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла ХII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу. Від 1699 до 1916 орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, герцог А.Веллінгтон та інші. Від 1740 орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів. Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада. У дореволюц. Росії знаки ордену Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 не відбувалося.
+Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках&nbsp;— на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз&nbsp;— «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордену Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797. Першим кавалером ордена став Ф.Головін&nbsp;— адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла ХII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу. Від 1699 до 1916 орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них&nbsp;— відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, герцог А.Веллінгтон та інші. Від 1740 орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів. Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного&nbsp;— 30 листопада. У дореволюц. Росії знаки ордену Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 не відбувалося.
 == Література ==
-* Исторический очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. СПб., 1891; Русские награды XVIII — начала ХХ в. М., 1977.
+* Исторический очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. СПб., 1891; Русские награды XVIII&nbsp;— начала ХХ в. М., 1977.
 [[Категорія:Нагороди]]
+[[cs:Řád sv. Ondřeje]]
+[[de:Orden des Heiligen Andreas des Erstberufenen]]
+[[en:Order of St. Andrew]]
+[[et:Püha Andrease orden]]
+[[es:Orden de San Andrés]]
+[[fi:Pyhän Andreaksen ritarikunta]]
+[[fr:Ordre de Saint-André]]
+[[it:Ordine di Sant'Andrea]]
+[[nl:Orde van Sint-Andreas de Eerstgeroepene]]
+[[no:Andreasordenen]]
+[[pl:Order św. Andrzeja Powołańca]]
+[[ru:Орден Святого апостола Андрея Первозванного]]
+[[sk:Rad svätého Andreja]]
+[[sv:Andreasorden]]