Особняк Миколи Синельникова: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
}}</ref> Так само в його театр прийшла влаштовуватися Клавдія Шульженко. Ця будівля дуже цінували театрали і актори міста. |
}}</ref> Так само в його театр прийшла влаштовуватися Клавдія Шульженко. Ця будівля дуже цінували театрали і актори міста. |
||
Квартира містилася на другому поверсі, складалася з 6 кімнат: вітальні, кабінету, їдальні і невеликої кімнати, яка за допомогою розсувних дверей разом з їдальнею при необхідності трансформувалася у глядацьку залу зі сценою. У квартирі проходили репетиції вистав, обговорення нових постановок, зустрічі акторів. Тут бували І. |
Квартира містилася на другому поверсі, складалася з 6 кімнат: вітальні, кабінету, їдальні і невеликої кімнати, яка за допомогою розсувних дверей разом з їдальнею при необхідності трансформувалася у глядацьку залу зі сценою. У квартирі проходили репетиції вистав, обговорення нових постановок, зустрічі акторів. Тут бували І. Дунаєвський, В. Качалов, Б. Петер, К. Станіславський, М. Тарханов та ін. Його ім’ям названо провулок у Харкові. <ref>{{Cite web|title=Шукач {{!}} Николай Синельников и его особняк в г. Харьков|url=https://www.shukach.com/ru/node/8956|website=www.shukach.com|accessdate=2021-10-15}}</ref> |
||
Так, зі спогадів актора Петкера: «Однажды проходными дворами подкрадывался я к синельниковскому дому, чтобы хоть как-то ощутить дыхание театра». |
Так, зі спогадів актора Петкера: «Однажды проходными дворами подкрадывался я к синельниковскому дому, чтобы хоть как-то ощутить дыхание театра». |
||
Версія за 10:49, 15 жовтня 2021
Архітектура
Зведений у стилі модерн (1913, арх. О. Ржепішевський [1]) для режисера М. Синельникова. На північно-східному боці, серед малоповерхових особняків.
Виділяється більшою висотою і своєрідним силуетом. Триповерховий, з мансардою і напівпідвалом. Цегляний, з дерев’яними перекриттями і кроквами мансардної покрівлі, з невеликим ризалітом у бік двору і тригранними еркерами, що виходять на вулицю Дарвіна. Каркасні елементи еркерів винесені назовні за типом фахверкової конструкції, проміжки заповнені цеглою і потиньковані. Темні морені конструкції контрастно виділяються на тлі світлого тиньку. Планування - коридорно-анфіладне. Сходи розташовані у правій частині будинку. Від них відходять два паралельні коридори, що ведуть у парадні приміщення, орієнтовані на південь, і до службових приміщень, орієнтованих на північ.
Дах спочатку був з черепиці, але до нашого часу не збереглася. Композиція будується на контрасті: високий шпиль у правій частині будинку і горизонтальна лінія карнизу у лівій, глибока протяжна лоджія у центрі фасаду на другому поверсі та еркери на флангах (лівого, що охоплює другий і третій поверхи, і двох малих — праворуч, розташованих на гладкій поверхні стіни). Підсилює контрастність прямокутний проріз проїзду та вхід до сходової клітки, освітленої двома овальними вікнами.[2]
Орнаментальний декор фасаду незначний. Основну роль відіграють дерев’яні архітектурні деталі: різьблені колонки-імпости у стрічковому заскленні вікон-еркерів, карнизи підвіконня, фахверк плоского еркера, облямування вікон великого еркера і, нарешті, карниз шпиля у простінках фасаду. Усе це створює вражаючий архітектурний образ. Будівля є справжньою родзинкою цілого кварталу, адже подібних будинків в Харкові не збереглося. [3]
Історія
З 1913 року у цьому будинку, в кв. № 3, проживав разом з родиною Синельников Микола Миколайович. Популярний театральний діяч і режисер М. М. Синельников прожив в цьому будинку до 1939 року. Синельников співпрацював з Ісааком Дунаєвським. [4] Так само в його театр прийшла влаштовуватися Клавдія Шульженко. Ця будівля дуже цінували театрали і актори міста.
Квартира містилася на другому поверсі, складалася з 6 кімнат: вітальні, кабінету, їдальні і невеликої кімнати, яка за допомогою розсувних дверей разом з їдальнею при необхідності трансформувалася у глядацьку залу зі сценою. У квартирі проходили репетиції вистав, обговорення нових постановок, зустрічі акторів. Тут бували І. Дунаєвський, В. Качалов, Б. Петер, К. Станіславський, М. Тарханов та ін. Його ім’ям названо провулок у Харкові. [5]
Так, зі спогадів актора Петкера: «Однажды проходными дворами подкрадывался я к синельниковскому дому, чтобы хоть как-то ощутить дыхание театра».
Біографія
Синельников Микола Миколайович [6] (1855—1939) — театральний діяч, актор і режисер, народний артист РРФСР, народний артист УРСР (обидва звання у 1934). З 1910 — режисер Харківського російського драматичного театру, який вивів з провінційного стану на рівень кращих театрів того часу. Кращі постановки: «Марія Стюарт» Ф. Шіллера (1910), «Гамлет» В. Шекспіра (1914), «Ревізор» М. Гоголя (1916). Працював у Ростові-на-Дону, Владикавказі, Махачкалі, Саратові. У 1933 повернувся до режисури і разом із народним артистом РРФСР М. Петровим у 1933—39 очолював Харківській російській драматичний театр ім. О. С. Пушкіна. Найкращі постановки цього періоду: «Лихо з розуму» О. Грибоєдова (1934), «Без вини винні» О. Островського (1936), «На дні» М. Горького (1937) та ін. Ім’ям М. Синельникова названо провулок в Харкові.
Адреса
м. Харків, вул. Дарвіна, 29
Джерела
- ↑ Ржепішевський Олександр Іванович. Вікіпедія (укр.). 11 квітня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021.
- ↑ Материалы к Своду памятников истории и культуры народов СССР по Украинской ССР. Выпуск 2. Харьковская область. — К.: Наук. думка, 1984.
- ↑ Особняк Н.Н. Синельникова в Харькове. Харьков - куда б сходить? (ru-RU) . Процитовано 15 жовтня 2021.
- ↑ Митці України: Енциклопедичний довідник. — К.: Українська Енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 528.
- ↑ Шукач | Николай Синельников и его особняк в г. Харьков. www.shukach.com. Процитовано 15 жовтня 2021.
- ↑ Синельников Микола Миколайович. Вікіпедія (укр.). 8 травня 2021. Процитовано 15 жовтня 2021.