Перейти до вмісту

Орден Андрія Первозванного: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 9: Рядок 9:
|Розмір зображення = 150px
|Розмір зображення = 150px
|OriginalName = Орден Святого апостола Андрея Первозванного
|OriginalName = Орден Святого апостола Андрея Первозванного
|Девіз =
|Девіз = «За віру і вірність»
|Країна =
|Країна = [[Російська імперія]]
|Тип =
|Тип =
|КомуВручається =
|КомуВручається =
Рядок 16: Рядок 16:
|Статус =
|Статус =
|Параметри =
|Параметри =
|ДатаЗаснування =
|ДатаЗаснування = [[1698]] рік
|ПершеНагородження =
|ПершеНагородження = [[Головін Федір Олексійович]]
|ОстаннєНагородження =
|ОстаннєНагородження =
|Кількість =
|Кількість = близько 870 осіб
|СтаршаНагорода =
|СтаршаНагорода =
|МолодшаНагорода =
|МолодшаНагорода =
Рядок 26: Рядок 26:
'''Орден святого апостола Андрія Первозванного''' — нагорода і орденська корпорація в [[Російська імперія|Російській імперії]], заснована [[Петро I|Петром I]] в [[1698]] році.
'''Орден святого апостола Андрія Первозванного''' — нагорода і орденська корпорація в [[Російська імперія|Російській імперії]], заснована [[Петро I|Петром I]] в [[1698]] році.


Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордену Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797. Першим кавалером ордена став Ф.Головін — адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла ХII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу. Від 1699 до 1916 орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, герцог А.Веллінгтон та інші. Від 1740 орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів. Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада. У дореволюц. Росії знаки ордену Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 не відбувалося.
Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордену Андрія Первозванного офіційно затверджено [[імператор]]ом [[Павло I (російський імператор)|Павлом I]] [[5 квітня]] [[1797]] року.
Першим кавалером ордена став [[Головін Федір Олексійович|Ф. Головін]] — [[адмірал]] російського флоту. Другим кавалером ордена був [[гетьман]] [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] [[Іван Мазепа]]. Після звістки про перехід Мазепи на бік [[Карл XII|Карла ХII]] за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу.
Від [[1699]] до [[1916]] року орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, герцог А.Веллінгтон та інші. Від 1740 орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів. Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада. У дореволюц. Росії знаки ордену Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 не відбувалося.


== Література ==
== Література ==

Версія за 09:54, 22 листопада 2009

Орден святого апостола Андрія Первозванного
Орден Святого апостола Андрея Первозванного
Девіз «За віру і вірність»
Країна Російська імперія
Тип орден
На честь: Андрій Первозваний
Нагородження
Засновано: 1698 рік
Перше: Головін Федір Олексійович
Нагороджено: близько 870 осіб
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Андрія Первозванного (569)
Черговість

CMNS: Орден Андрія Первозванного у Вікісховищі

Орден святого апостола Андрія Первозванного — нагорода і орденська корпорація в Російській імперії, заснована Петром I в 1698 році.

Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордену Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797 року.

Першим кавалером ордена став Ф. Головін — адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла ХII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу.

Від 1699 до 1916 року орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, герцог А.Веллінгтон та інші. Від 1740 орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів. Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада. У дореволюц. Росії знаки ордену Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 не відбувалося.

Література

  • Исторический очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. СПб., 1891; Русские награды XVIII — начала ХХ в. М., 1977.