Лисичка несправжня: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування Мітка: Скасовано |
Скасовано 1 останнє редагування (91.224.97.43) і відновлено версію 27751826 Flavius1 Мітка: Ручний відкіт |
||
| Рядок 42: | Рядок 42: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: |
* Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979. |
||
* {{Гриби Зерова 1979|168–169}} |
* {{Гриби Зерова 1979|168–169}} |
||
Версія за 21:26, 14 травня 2022
| Лисичка несправжня | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Лисичка несправжня (Hygrophoropsis aurantiaca, Clitocybe aurantiaca (Fr. ex Wulf.) Studer.) — неїстівний гриб з родини Свинухових (Paxillaceae).
Опис
Шапка 3-6(8) см у діаметрі, товста, пружном'ясиста, увігнуторозпростерта, лійкоподібна, часто асиметрична, з тонким, опуклим, пізніше плоским, часто хвилястим краєм, лимонножовта, жовта, оранжево-жовта, у центрі часто темніша до бурувато-оливкової, тонкоповстиста, згодом гола. Пластинки червоно-жовті або червона-оранжеві, низько спускаються на ніжку, густі, від дотику буріють. Спорова маса біла. Спори 5-6 Х 3-5 мкм, гладенькі. Ніжка 2,5-6(8) Х 0,6-1,2 см, кольору шапки, біля основи темна, чорнувата. М'якуш у шапці жовтуватий, у ніжці червонувато-жовтуватий, м'який.
Поширення
Зустрічається по всій Україні у хвойних лісах, на старих трухлявих пеньках сосни, іноді на землі серед мохів, зрідка в листяних лісах. Росте у серпні — жовтні.
Використання
Неїстівний гриб. Лисичку несправжню часом збирають замість справжньої, до якої воно схожа зовнішньо, але від якої чітко відрізняється жовтим кольором м'якуша[1].
Примітки
- ↑ М'якуш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Джерела
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 168–169.
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |