Декарбоксилювання: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MMH (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Декарбоксилюва́ння''' ( |
'''Декарбоксилюва́ння''' ({{lang-en|decarboxylation}}) — відщеплення [[карбоксильна група|карбоксильної групи]] від [[карбонові кислоти|карбонових кислот]] із заміною її на [[Гідроген|Н]] та виділенням [[вуглекислий газ|вуглекислого газу]]. Відбувається термічно (зокрема, з ароматичними гетероциклічними карбоксильними сполуками). У [[біохімія|біохімії]] важливе значення має ферментативне декарбоксилювання. |
||
:<chem>R-COOH ->R-H +CO2</chem> |
:<chem>R-COOH ->R-H +CO2</chem> |
||
До декарбоксилювання найбільше здатні: |
До декарбоксилювання найбільше здатні: |
Поточна версія на 17:39, 25 червня 2022
Декарбоксилюва́ння (англ. decarboxylation) — відщеплення карбоксильної групи від карбонових кислот із заміною її на Н та виділенням вуглекислого газу. Відбувається термічно (зокрема, з ароматичними гетероциклічними карбоксильними сполуками). У біохімії важливе значення має ферментативне декарбоксилювання.
До декарбоксилювання найбільше здатні:
- Нижчі дикарбонові кислоти — етандіова кислота та пропандіова кислота. При їх декарбоксилювані утворюються монокарбонові кислоти.
- α-ди- та три-заміщенні галогенкарбонові кислоти. Утворюються галогеналкани.
- β-оксокарбонові кислоти. Утворюються еноли, які переходять у кетони.
- Глосарій термінів з хімії / Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
- Нейланд О. Я. Органическая химия. — М. : Высшая школа, 1990. — 751 с. — 35 000 экз. — ISBN 5-06-001471-1.
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |