Трельяж (садівництво): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 13:32, 25 березня 2024

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Трельяж (значення).

Трелья́ж (від фр. treillage < treille < лат. trichila — «альтанка з витких рослин»^[1]) — легкі, в основному дерев'яні ґрати для виткої зелені^[2]. Також трельяжами називають берсо — тунелі із рослин на металевому каркасі.

Форми трельяжів

Спочатку трельяжі були простими загорідками-ширмами, по яких пускались пагони рослин. Згодом трельяжі отримували прямокутні, аркові, конусні та інші форми. Інколи мали величезні розміри та виконувались у вигляді палацових фасадів та збагачувались колонами, вазами і скульптурами. Переважно прикрашали регулярні парки й сади.

Історія

Спочатку шпалера призначалася для підтримки виноградної лози - звідси і походить її назва: лат. Trichila (зелена альтанка). Хоча невідомо, коли і де була винайдена шпалера, вона згадується в літературі та ботанічних працях протягом всієї історії. Пліній Молодший, в першому і другому століттях, писав про шпалери в деяких своїх листах про сади. У 19 столітті Волт Вітмен також згадував шпалеру у своєму вірші "Подаруй мені чудове, тихе сонце".

Див. також

Примітки

↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
↑ Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Посилання

Садово-парковые опоры [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.

[Тимо-2] Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

[1]

[2]

@@ Рядок 6: / Рядок 6: @@
 Спочатку трельяжі були простими загорідками-ширмами, по яких пускались пагони рослин. Згодом трельяжі отримували [[Прямокутник|прямокутні]], [[арка|аркові]], [[конус]]ні та інші форми. Інколи мали величезні розміри та виконувались у вигляді палацових [[фасад]]ів та збагачувались [[колона]]ми, вазами і [[скульптура]]ми. Переважно прикрашали регулярні парки й сади.
+== Історія ==
+Спочатку шпалера призначалася для підтримки виноградної лози - звідси і походить її назва: лат. Trichila (зелена альтанка). Хоча невідомо, коли і де була винайдена шпалера, вона згадується в літературі та ботанічних працях протягом всієї історії. Пліній Молодший, в першому і другому століттях, писав про шпалери в деяких своїх листах про сади. У 19 столітті Волт Вітмен також згадував шпалеру у своєму вірші "Подаруй мені чудове, тихе сонце".
 [[Файл:William Morris design for Trellis wallpaper 1862.jpg|thumb|Трельяжний орнаментальний мотиф на [[шпалери]]&nbsp;— візерунок [[Вільям Морріс|Вільяма Морріса]].]]