Користувач:Ящірка з ящика/Чернетка: відмінності між версіями
Сторінка очищена Мітки: Очищення Ручний відкіт |
Немає опису редагування Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Картка:Автомобіль |
|||
| назва = Missile Crawler Transporter Facilities |
|||
| інші_назви = Crawler-transporters (CT-1 і CT-2) <br> Hans and Franz |
|||
| фото = Crawler-Transporter.jpg |
|||
| виробник = Marion Power Shovel Company |
|||
| роки виробництва = 1965 |
|||
| двигун = 2 × дизельні V16 ALCO 251C потужністю 2050 кВт (2750 |к.с., що приводять у рух 4 × генератори потужністю 1000 кВт (1341 к.с.) для тяги <br> 2 × двигуни потужністю 794 кВт (1065 к.с.), що приводять у рух генератори потужністю 2 × 750 кВт (1006 к.с.) для живлення допоміжних пристроїв |
|||
| трансмісія = 16 × тягових двигунів, по 4 на кут |
|||
| довжина = 40 м |
|||
| ширина = 35 м |
|||
| висота = регульована, від 6 до 8 м |
|||
| вага = 2 721 т |
|||
| швидкість = 3,2 км/год (без вантажу) |
|||
| бак = 19000 л |
|||
}} |
|||
'''Missile Crawler Transporter Facilities'''{{r|nris}}, відомі в [[НАСА]] просто як '''crawler-transporters''' (що значить «гусеничні транспортери»), скорочено CT-1 і CT-2, — два надважких [[Гусенична стрічка|гусеничних]] транспортних засобів, які використовуються для транспортування [[Ракета-носій|ракет-носіїв]] від [[Будівля вертикального збору (Канаверал)|будівлі вертикального збору]] ({{lang-en|Vehicle Assembly Building}}, VAB) до [[Стартовий комплекс бази ВПС США мису Канаверал LC-39|Стартового комплексу 39]]. |
|||
Транспортери були розроблені та виготовлені компанією {{iw|Marion Power Shovel Company|||}} з використанням деяких компонентів, розроблених і виготовлених [[Rockwell International]]. Вартість склала 14 млн [[Долар США|доларів США]] (це еквівалентно на 128,5 млн доларів США у 2022 році) за кожен транспортер{{r|transport20120905}}. |
|||
Після побудови гусеничні транспортери стали найбільшими ''автономними'' наземними транспортними засобами у світі, поки в 2013 році їх не перевершив китайський надважкий [[гусеничний кран]] {{iw|XGC88000||en|XGC88000 crawler crane}}. Хоча існують і значно більші транспортні засоби, такі як [[роторний екскаватор]] [[Bagger 288]], [[драглайн]] [[Біг Маскі|Big Muskie]] або [[механічна лопата]] {{iw|Marion 6360|||}} (The Captain), але вони живляться від зовнішніх джерел. |
|||
21 січня 2000 року обидва транспортери були додані до [[Національний реєстр історичних місць США|Національного реєстру історичних місць США]]{{r|nris}}. |
|||
== Технічні характеристики == |
|||
[[Файл:Crawler-transporter cutaway view.gif | thumb | left | Схема транспортера.]] |
|||
Гусеничний транспортер має масу 2721 т, довжину 40 м і ширину 35 м. Висота від рівня землі до платформи регулюється від 6,1 до 7,9 м, кожну сторону можна піднімати та опускати незалежно від іншої. Машину обладнано вісьмома гусеницями, по дві на кожному куті{{r|NASAsci}}. Кожна гусениця має 57 [[трак]]ів вагою 900 кг |
|||
У VAB ракета знаходиться у зібраному вигляді на мобільному [[Стартовий комплекс|стартовому майданчику]] ({{lang-en|mobile launcher platform}}, MLP). Транспортер заїздить під MLP і підіймає свою вантажну платформу, завантажуючи комплекс на себе. Під час руху до стартового майданчика гусеничний двигун забезпечує енергією MLP, включаючи ракету і стартову вежу. Після доставки на місце запуску транспортер від'їздить у безпечне місце і чекає запуску, щоб забрати MLP і повернути його до VAB (або, повернути разом з ракетою, якщо запуск буде скасовано){{r|hostares}}. |
|||
Транспортер використовує [[Лазерне наведення|лазерну систему наведення]] та систему вирівнювання, щоб під час руху до місця запуску утримувати мобільну пускову платформу рівно з припустимим нахилом 10 [[Мінута|кутових мінут]] (0,16 [[Градус (геометрія)|градуса]], що становить відхилення приблизно 30 см у верхній частині Saturn V){{r|KSC-05PD-1322}}. Окрема лазерна система стикування забезпечує високу точність, коли транспортер і мобільна стартова платформа розташовані в VAB або на стартовому майданчику{{r|KSCpao}}. |
|||
Машиною керує команда з майже 30 інженерів, техніків і водіїв керує у внутрішній диспетчерській і двох кабінах, розташованих з обох кінців{{r|spotlight}}{{r|bbc20190626}}. |
|||
Станом на 2003 рік кожен транспортер мав 16 [[Тяговий електродвигун|тягових двигунів]], які приводяться в дію чотирма [[Електричний генератор|генераторами]] потужністю 1000 [[Ватт|кВт]] (1341 [[Кінська сила|к.с.]]), які, у свою чергу, живиляться двома [[Дизельний двигун|дизельними двигунами]] V16 {{iw|ALCO 251|ALCO 251C|en|ALCO 251}} потужністю 2050 кВт (2750 к.с.) |
|||
Два генератори потужністю 750 кВт (1006 к.с.), які живляться двома двигунами потужністю 794 кВт (1065 к.с.), використовалися для підйому вантажу, керування, освітлення та вентиляції, два генератори потужністю 150 кВт (201 к.с.) — для живлення мобільної пускової платформи. У 2014 році на CT-2 встановили потужніші генератори (див. нижче). |
|||
Баки містять 19 000 літрів (5000 [[Галон|галонів США]]) [[Дизельне паливо|дизельного палива]]. Машина споживає 296 літрів палива на кілометр (125,7 галлонів США на милю){{r|NASAsci}}. |
|||
Транспортери рухаються до LC-39A і LC-39B спеціальними дорогами ([[Crawlerways]], дослівно «шляхи для транспортерів») довжиною 5,5 і 6,8 км (3,4 і 4,2 милі), відповідно. Максимальна швидкість транспортера становить 1,6 км/год (1 миль/год) з навантаженням або 3,2 км/год (2 милі/год) без навантаження{{r|bbc20190626}}{{r|NASA-cways}}. Середній час дороги від VAB до стартового комплексу 39 становить близько п'яти годин{{r|NASAsci}}. Глибина кожного кролервея становить 2 метри (7 футів), і він покритий каменями з річок [[Теннессі (річка)|Алабама]] й [[Алабама (річка)|Теннессі]], оскільки цим матеріалам властивий низький [[коефіцієнт тертя]], щоб зменшує ймовірність утворення іскор. У 2000 році NASA розкопало та відновило сегмент кролервея часів програми «Аполлон», щоб забезпечити доступ до High Bay 2 у VAB, що було необхідно для захисту від [[ураган]]у для трьох шатлів одночасно{{r|space20000813}}. |
|||
[[Космічний центр імені Кеннеді]] використовує транспортери з 1965 року. Зараз вони мають прізвисько «Ганс і Франц» на честь персонажів шоу «[[Суботнього вечора в прямому ефірі|Saturday Night Live]]», пародійних бодібілдерів{{r|diesel-power}}. За своє життя машини подолали понад 5500 км (3400 миль), що приблизно дорівнює відстані від [[Маямі]] до [[Сіетл]]а{{r|spotlight}}. |
|||
== Історія == |
|||
У 1961 році [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|президент Кеннеді]] вирішив, що американські астронавти висадяться на [[Місяць]] до кінця десятиліття. Для досягнення цієї мети необхідно розробити гігантську ракету (до того ракети збирали безпосередньо на стартовому майданчику). Космічний центр Кеннеді, звідки мала стартувати ракета [[Сатурн V]], вирішив збирати та випробовувати її в [[Будівля вертикального збору (Канаверал)|спеціальному приміщенні]] та вже готовою транспортувати на стартовий майданчик. Таке рішення було зумовлене розміром і складністю ракети-носія і характером місцевої погоди (Флорида знаходиться у циклононебезпечному районі). Було розглянуто кілька рішень для переміщення зібраної ракети до стартового майданчика на відстань від 5 до 8 кілометрів: зокрема, на [[Баржа|баржі]], залізницею або автотранспортом. Після року досліджень у 1962 році було вирішено побудувати автономний транспортний засіб, щоб мати можливість відвести його від ракети під час запуску й таким чином уникнути його пошкоджень у разі аварії{{r|asme}}. |
|||
У 1963 році НАСА доручило гусеничних машин розробку компанії Marion Power Shovel зі штату [[Огайо]], яка спеціалізується на гірничих машинах. Будівництво розпочалося негайно і завершилося в січні 1965 року. Транспортери вперше були використані 26 серпня 1967 року для транспортування ракети Сатурн V місії [[Аполлон-4]] до стартового майданчика. |
|||
Машини використовувалися для [[Сатурн-1Б|Saturn 1B]] і [[Сатурн V|Saturn 5]] під час програм [[Аполлон (космічна програма)|Аполлон]], [[Скайлаб]] і [[Союз — Аполлон]]. 1 травня 1979 року було здійснено перше транспортування [[Спейс Шаттл|космічного човника]] на стартовий майданчик 39A для перевірки сумісності, і з 1981 по 2011 рік транспортери використовувалися для перевезення космічних човників. |
|||
У 2003 році транспортери були капітально відремонтовані. Були проведені модернізація центру керування двигунами (в якому розміщені комутаційні пристрої та електричні засоби керування всіма основними системами на борту); встановлені нові станції керування двигунами, системи охолодження двигунів, гідронасоси й вентиляція машинного відділення, замінені кабіни всіх водіїв{{r|spotlight}}. |
|||
Через їхній вік і потребу транспортувати більш важку [[Система космічних запусків|систему космічних запусків]], у 2012—2014 роках транспортери пройшли модернізацію, зокрема двигунів вихлопної системи, гальм, гідравлики і комп'ютерів. |
|||
Crawler-Transporter 2 наразі використовується у [[Артеміда (космічна програма)|програмі «Артеміда»]], наприклад для транспортування надважкої ракети [[Space Launch System|SLS]] з завантаженим на неї [[Оріон (космічний корабель)|кораблем «Оріон»]] від будівлі вертикального збору до стартового майданчика 39B. Для цілей цієї програми CT-2 був додатково модернізований у 2014—2016 роках, щоб збільшити його [[вантажність]] із 5400 до 8200 т. Відповідні конструкції транспортного засобу були посилені, встановлені потужніші підшипники, більші гідравлічні циліндри для підйому та вирівнювання шасі, потужніші гальма, також капітально відремонтовано рульові важелі та циліндри керування гусеничними приводами та редукторами приводних двигунів. Старі 8-циліндрові дизель-генератори White Superior потужністю 794 кВт для живлення бортових систем були замінені двома дизель-генераторами Cummins потужністю 1500 кВт. Вдосконалену версію прозвали «Super Crawler»{{r|transport20120905}}{{r|NSF-2012-11}}. НАСА використовувало його розгортання космічної системи запуску [[Артеміда-1]] з Оріоном для першої генеральної репетиції запуску 17 березня 2022 року, і для самого запуску 16 листопада{{r|spacecom-202202}}. Планується, що CT-2 працюватиме принаймні до середини 2030-х років{{r|CT-2_upgrade}}. |
|||
Crawler-Transporter-1 НАСА планує використовувати для обслуговування комерційних ракет-носіїв{{r|NASA-crawler-50}}. У квітні 2016 року {{iw|Orbital ATK|||}} (з 2020 називається «Northrop Grumman Innovation Systems») і НАСА розпочали переговори про оренду CT-1 і одного з чотирьох цехів будівлі вертикального збору{{r|florida-atk-picked-vab}}. Orbital ATK планувала використовувати транспортер для доставки своєї майбутньої ракети [[Omega (ракета)|OmegA]] з будівлі збору на стартовий майданчик 39B. Втім, проєкт OmegA було скасовано у вересні 2020 року{{r|spacenews-omega}}. |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist| |
|||
<ref name = asme> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.asme.org/wwwasmeorg/media/resourcefiles/aboutasme/who%20we%20are/engineering%20history/landmarks/20-crawler-transporters-of-launch-complex-39-196.pdf |
|||
| title = Crawler Transporters of Launch Complex 39, Kennedy Space Center |
|||
| date = 1977 |
|||
| publisher = [[Американське товариство інженерів-механіків|American Society of Mechanical Engineers]] |
|||
| lang = en |
|||
| format = pdf |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20181102080607/https://www.asme.org/wwwasmeorg/media/resourcefiles/aboutasme/who%20we%20are/engineering%20history/landmarks/20-crawler-transporters-of-launch-complex-39-196.pdf |
|||
| archive-date = 02 листопада 2022 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = bbc20190626> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.bbc.com/future/article/20190626-apollo-in-50-numbers-the-rocket |
|||
| title = Apollo in 50 numbers: The rocket |
|||
| date = 26 червня 2019 |
|||
| publisher = [[BBC]] |
|||
| lang = en |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220317071533/https://www.bbc.com/future/article/20190626-apollo-in-50-numbers-the-rocket |
|||
| archive-date = 27 червня 2019 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = CT-2_upgrade> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.nasaspaceflight.com/2016/02/ct-2-completes-super-crawler-modifications-sls |
|||
| title = CT-2 completes Super Crawler modifications for SLS program |
|||
| date = 23 лютого 2016 |
|||
| publisher = [[NASASpaceflight]] |
|||
| lang = en |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20160430040515/https://www.nasaspaceflight.com/2016/02/ct-2-completes-super-crawler-modifications-sls |
|||
| archive-date = 30 квітня 2016 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = diesel-power> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.motortrend.com/reviews/0705dp-nasa-diesel-shuttle-crawler |
|||
| title = NASA Diesel-Powered Shuttle Hauler - The Crawlers |
|||
| date = 17 травня 2007 |
|||
| publisher = MotorTrend |
|||
| lang = en |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220313044846/https://www.motortrend.com/reviews/0705dp-nasa-diesel-shuttle-crawler |
|||
| archive-date = 13 березня 2022 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = florida-atk-picked-vab> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://floridapolitics.com/archives/207644-orbital-atk-picked-use-nasas-vehicle-assembly-building-kennedy-space-center |
|||
| title = Orbital ATK picked to use NASA's Vehicle Assembly Building at Kennedy Space Center |
|||
| date = 21 квітня 2016 |
|||
| publisher = Florida Politics |
|||
| lang = en |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20160803223152/http://floridapolitics.com/archives/207644-orbital-atk-picked-use-nasas-vehicle-assembly-building-kennedy-space-center |
|||
| archive-date = 03 серпня 2016 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = hostares> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.nasa.gov/mission_pages/constellation/main/Constellationfacilities.html |
|||
| title = Kennedy Prepares to Host Constellation |
|||
| date = 28 вересня 2007 |
|||
| publisher = [[НАСА|NASA]] |
|||
| lang = en |
|||
| url-status = dead |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220314175158/https://www.nasa.gov/mission_pages/constellation/main/Constellationfacilities.html |
|||
| archive-date = 14 березня 2022 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = KSC-05PD-1322> |
|||
{{cite web |
|||
| url = http://mediaarchive.ksc.nasa.gov/detail.cfm?mediaid=26125 |
|||
| title = KSC-05PD-1322 |
|||
| date = 15 червня 2005 |
|||
| publisher = [[НАСА|NASA]] |
|||
| lang = en |
|||
| url-status = dead |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20080109035956/http://mediaarchive.ksc.nasa.gov/detail.cfm?mediaid=26125 |
|||
| archive-date = 09 січня 2008 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = KSCpao> |
|||
{{cite web |
|||
| url = http://www-pao.ksc.nasa.gov/nasafact/count3teaf.htm |
|||
| title = Countdown! NASA launch vehicles and facilities |
|||
| date = жовтень 1991 |
|||
| publisher = [[Космічний центр імені Кеннеді|Kennedy Space Center]] |
|||
| lang = en |
|||
| url-status = dead |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20080109045657/http://www-pao.ksc.nasa.gov/nasafact/count3teaf.htm |
|||
| archive-date = 09 січня 2008 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = NASA-crawler-50> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.nasa.gov/content/nasas-giant-crawlers-turn-50-years-old-pivot-toward-future-exploration |
|||
| title = NASA's giant crawlers turn 50 years old, pivot toward future exploration |
|||
| date = 23 лютого 2015 |
|||
| publisher = [[НАСА|NASA]] |
|||
| lang = en |
|||
| url-status = dead |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20160620110128/http://www.nasa.gov/content/nasas-giant-crawlers-turn-50-years-old-pivot-toward-future-exploration |
|||
| archive-date = 20 червня 2016 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = NASA-cways> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://science.ksc.nasa.gov/facilities/crawlerway.html |
|||
| title = Crawlerway to the Pad |
|||
| date = 06 жовтня 1993 |
|||
| publisher = [[НАСА|NASA]] |
|||
| lang = en |
|||
| url-status = dead |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220106145248/https://science.ksc.nasa.gov/facilities/crawlerway.html |
|||
| archive-date = 06 січня 2022 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = NASAsci> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://science.ksc.nasa.gov/facilities/crawler.html |
|||
| title = Crawler-Transporter |
|||
| date = 21 квітня 2003 |
|||
| publisher = [[НАСА|NASA]] |
|||
| lang = en |
|||
| url-status = dead |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20200601012639/https://science.ksc.nasa.gov/facilities/crawler.html |
|||
| archive-date = 01 червня 2020 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = nris> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://npgallery.nps.gov/AssetDetail/NRIS/99001643 |
|||
| title = NRIS reference number 99001643 |
|||
| date = |
|||
| publisher = [[Національний реєстр історичних місць США|National Register of Historic Places]] |
|||
| lang = en |
|||
| format = pdf |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20240610225020/https://npgallery.nps.gov/AssetDetail/NRIS/99001643 |
|||
| archive-date = 10 червня 2024 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = NSF-2012-11> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.nasaspaceflight.com/2012/11/super-crawler-ct-2-through-paces-ahead-sls |
|||
| title = All hail the Super Crawler – CT-2 put through its paces ahead of SLS |
|||
| date = 24 листопада 2012 |
|||
| publisher = {{iw|NASASpaceflight|||}} |
|||
| lang = en |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220418112733/https://www.nasaspaceflight.com/2012/11/super-crawler-ct-2-through-paces-ahead-sls |
|||
| archive-date = 18 квітня 2022 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = space20000813> |
|||
{{cite web |
|||
| url = http://www.space.com/news/spaceshuttles/shuttle_safehaven_000812.html |
|||
| title = Shuttle safe haven opens at Kennedy Space Center |
|||
| date = 13 серпня 2000 |
|||
| publisher = {{iw|Space.com|||}} |
|||
| lang = en |
|||
| url-status = dead |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20050920102345/http://www.space.com/news/spaceshuttles/shuttle_safehaven_000812.html |
|||
| archive-date = 20 вересня 2005 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = spacecom-202202> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.space.com/nasa-artemis-1-moon-mission-launch-may-2022 |
|||
| title = ASA's Artemis 1 moon mission, 1st flight of new megarocket, won't launch until May |
|||
| date = 25 лютого 2022 |
|||
| publisher = [[Space.com]] |
|||
| lang = en |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220408221953/https://www.space.com/nasa-artemis-1-moon-mission-launch-may-2022 |
|||
| archive-date = 08 квітня 2022 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = spacenews-omega> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://spacenews.com/northrop-grumman-to-terminate-omega-rocket-program |
|||
| title = Northrop Grumman to terminate OmegA rocket program |
|||
| date = 09 вересня 2020 |
|||
| publisher = {{iw|SpaceNews|||}} |
|||
| lang = en |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = spotlight> |
|||
{{cite web |
|||
| url = http://sfa.nasa.gov/MISSIONPOSTERS/spotlight/spotlightCrawler.pdf |
|||
| title = Crawler Transporter |
|||
| date = квітень 2004 |
|||
| publisher = [[НАСА|NASA]] |
|||
| lang = en |
|||
| format = pdf |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = dead |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20090320065927/http://sfa.nasa.gov/MISSIONPOSTERS/spotlight/spotlightCrawler.pdf |
|||
| archive-date = 20 березня 2009 |
|||
}} </ref> |
|||
<ref name = transport20120905> |
|||
{{cite web |
|||
| url = https://www.wnyc.org/story/284187-nasas-big-rig-and-we-mean-really-big-gets-a-tune-up-pics |
|||
| title = NASA's historic giant crawler gets a tune up for modern times | date = 05 вересня 2012 |
|||
| publisher = Transportation Nation |
|||
| lang = en |
|||
| access-date = 28 листопада 2024 |
|||
| url-status = live |
|||
| archive-url = https://web.archive.org/web/20220418113531/https://www.wnyc.org/story/284187-nasas-big-rig-and-we-mean-really-big-gets-a-tune-up-pics |
|||
| archive-date = 18 квітня 2022 |
|||
}} </ref> |
|||
}} |
Версія за 17:39, 28 листопада 2024
Missile Crawler Transporter Facilities | |
---|---|
Виробник | Marion Power Shovel Company |
Також називається | Crawler-transporters (CT-1 і CT-2) Hans and Franz |
Двигун(и) | 2 × дизельні V16 ALCO 251C потужністю 2050 кВт (2750 |
Коробка передач | 16 × тягових двигунів, по 4 на кут |
Довжина | 40 м |
Ширина | 35 м |
Висота | регульована, від 6 до 8 м |
Маса | 2 721 т |
Найвища швидкість | 3,2 км/год (без вантажу) |
Місткість бака | 19000 л |
Missile Crawler Transporter Facilities[1], відомі в НАСА просто як crawler-transporters (що значить «гусеничні транспортери»), скорочено CT-1 і CT-2, — два надважких гусеничних транспортних засобів, які використовуються для транспортування ракет-носіїв від будівлі вертикального збору (англ. Vehicle Assembly Building, VAB) до Стартового комплексу 39.
Транспортери були розроблені та виготовлені компанією Marion Power Shovel Company[en] з використанням деяких компонентів, розроблених і виготовлених Rockwell International. Вартість склала 14 млн доларів США (це еквівалентно на 128,5 млн доларів США у 2022 році) за кожен транспортер[2].
Після побудови гусеничні транспортери стали найбільшими автономними наземними транспортними засобами у світі, поки в 2013 році їх не перевершив китайський надважкий гусеничний кран XGC88000[en]. Хоча існують і значно більші транспортні засоби, такі як роторний екскаватор Bagger 288, драглайн Big Muskie або механічна лопата Marion 6360[en] (The Captain), але вони живляться від зовнішніх джерел.
21 січня 2000 року обидва транспортери були додані до Національного реєстру історичних місць США[1].
Технічні характеристики
Гусеничний транспортер має масу 2721 т, довжину 40 м і ширину 35 м. Висота від рівня землі до платформи регулюється від 6,1 до 7,9 м, кожну сторону можна піднімати та опускати незалежно від іншої. Машину обладнано вісьмома гусеницями, по дві на кожному куті[3]. Кожна гусениця має 57 траків вагою 900 кг
У VAB ракета знаходиться у зібраному вигляді на мобільному стартовому майданчику (англ. mobile launcher platform, MLP). Транспортер заїздить під MLP і підіймає свою вантажну платформу, завантажуючи комплекс на себе. Під час руху до стартового майданчика гусеничний двигун забезпечує енергією MLP, включаючи ракету і стартову вежу. Після доставки на місце запуску транспортер від'їздить у безпечне місце і чекає запуску, щоб забрати MLP і повернути його до VAB (або, повернути разом з ракетою, якщо запуск буде скасовано)[4].
Транспортер використовує лазерну систему наведення та систему вирівнювання, щоб під час руху до місця запуску утримувати мобільну пускову платформу рівно з припустимим нахилом 10 кутових мінут (0,16 градуса, що становить відхилення приблизно 30 см у верхній частині Saturn V)[5]. Окрема лазерна система стикування забезпечує високу точність, коли транспортер і мобільна стартова платформа розташовані в VAB або на стартовому майданчику[6].
Машиною керує команда з майже 30 інженерів, техніків і водіїв керує у внутрішній диспетчерській і двох кабінах, розташованих з обох кінців[7][8].
Станом на 2003 рік кожен транспортер мав 16 тягових двигунів, які приводяться в дію чотирма генераторами потужністю 1000 кВт (1341 к.с.), які, у свою чергу, живиляться двома дизельними двигунами V16 ALCO 251C[en] потужністю 2050 кВт (2750 к.с.)
Два генератори потужністю 750 кВт (1006 к.с.), які живляться двома двигунами потужністю 794 кВт (1065 к.с.), використовалися для підйому вантажу, керування, освітлення та вентиляції, два генератори потужністю 150 кВт (201 к.с.) — для живлення мобільної пускової платформи. У 2014 році на CT-2 встановили потужніші генератори (див. нижче).
Баки містять 19 000 літрів (5000 галонів США) дизельного палива. Машина споживає 296 літрів палива на кілометр (125,7 галлонів США на милю)[3].
Транспортери рухаються до LC-39A і LC-39B спеціальними дорогами (Crawlerways, дослівно «шляхи для транспортерів») довжиною 5,5 і 6,8 км (3,4 і 4,2 милі), відповідно. Максимальна швидкість транспортера становить 1,6 км/год (1 миль/год) з навантаженням або 3,2 км/год (2 милі/год) без навантаження[8][9]. Середній час дороги від VAB до стартового комплексу 39 становить близько п'яти годин[3]. Глибина кожного кролервея становить 2 метри (7 футів), і він покритий каменями з річок Алабама й Теннессі, оскільки цим матеріалам властивий низький коефіцієнт тертя, щоб зменшує ймовірність утворення іскор. У 2000 році NASA розкопало та відновило сегмент кролервея часів програми «Аполлон», щоб забезпечити доступ до High Bay 2 у VAB, що було необхідно для захисту від урагану для трьох шатлів одночасно[10].
Космічний центр імені Кеннеді використовує транспортери з 1965 року. Зараз вони мають прізвисько «Ганс і Франц» на честь персонажів шоу «Saturday Night Live», пародійних бодібілдерів[11]. За своє життя машини подолали понад 5500 км (3400 миль), що приблизно дорівнює відстані від Маямі до Сіетла[7].
Історія
У 1961 році президент Кеннеді вирішив, що американські астронавти висадяться на Місяць до кінця десятиліття. Для досягнення цієї мети необхідно розробити гігантську ракету (до того ракети збирали безпосередньо на стартовому майданчику). Космічний центр Кеннеді, звідки мала стартувати ракета Сатурн V, вирішив збирати та випробовувати її в спеціальному приміщенні та вже готовою транспортувати на стартовий майданчик. Таке рішення було зумовлене розміром і складністю ракети-носія і характером місцевої погоди (Флорида знаходиться у циклононебезпечному районі). Було розглянуто кілька рішень для переміщення зібраної ракети до стартового майданчика на відстань від 5 до 8 кілометрів: зокрема, на баржі, залізницею або автотранспортом. Після року досліджень у 1962 році було вирішено побудувати автономний транспортний засіб, щоб мати можливість відвести його від ракети під час запуску й таким чином уникнути його пошкоджень у разі аварії[12].
У 1963 році НАСА доручило гусеничних машин розробку компанії Marion Power Shovel зі штату Огайо, яка спеціалізується на гірничих машинах. Будівництво розпочалося негайно і завершилося в січні 1965 року. Транспортери вперше були використані 26 серпня 1967 року для транспортування ракети Сатурн V місії Аполлон-4 до стартового майданчика.
Машини використовувалися для Saturn 1B і Saturn 5 під час програм Аполлон, Скайлаб і Союз — Аполлон. 1 травня 1979 року було здійснено перше транспортування космічного човника на стартовий майданчик 39A для перевірки сумісності, і з 1981 по 2011 рік транспортери використовувалися для перевезення космічних човників.
У 2003 році транспортери були капітально відремонтовані. Були проведені модернізація центру керування двигунами (в якому розміщені комутаційні пристрої та електричні засоби керування всіма основними системами на борту); встановлені нові станції керування двигунами, системи охолодження двигунів, гідронасоси й вентиляція машинного відділення, замінені кабіни всіх водіїв[7].
Через їхній вік і потребу транспортувати більш важку систему космічних запусків, у 2012—2014 роках транспортери пройшли модернізацію, зокрема двигунів вихлопної системи, гальм, гідравлики і комп'ютерів.
Crawler-Transporter 2 наразі використовується у програмі «Артеміда», наприклад для транспортування надважкої ракети SLS з завантаженим на неї кораблем «Оріон» від будівлі вертикального збору до стартового майданчика 39B. Для цілей цієї програми CT-2 був додатково модернізований у 2014—2016 роках, щоб збільшити його вантажність із 5400 до 8200 т. Відповідні конструкції транспортного засобу були посилені, встановлені потужніші підшипники, більші гідравлічні циліндри для підйому та вирівнювання шасі, потужніші гальма, також капітально відремонтовано рульові важелі та циліндри керування гусеничними приводами та редукторами приводних двигунів. Старі 8-циліндрові дизель-генератори White Superior потужністю 794 кВт для живлення бортових систем були замінені двома дизель-генераторами Cummins потужністю 1500 кВт. Вдосконалену версію прозвали «Super Crawler»[2][13]. НАСА використовувало його розгортання космічної системи запуску Артеміда-1 з Оріоном для першої генеральної репетиції запуску 17 березня 2022 року, і для самого запуску 16 листопада[14]. Планується, що CT-2 працюватиме принаймні до середини 2030-х років[15].
Crawler-Transporter-1 НАСА планує використовувати для обслуговування комерційних ракет-носіїв[16]. У квітні 2016 року Orbital ATK[en] (з 2020 називається «Northrop Grumman Innovation Systems») і НАСА розпочали переговори про оренду CT-1 і одного з чотирьох цехів будівлі вертикального збору[17]. Orbital ATK планувала використовувати транспортер для доставки своєї майбутньої ракети OmegA з будівлі збору на стартовий майданчик 39B. Втім, проєкт OmegA було скасовано у вересні 2020 року[18].
Примітки
- ↑ а б в NRIS reference number 99001643 (pdf) (англ.). National Register of Historic Places. Архів оригіналу за 10 червня 2024. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б в NASA's historic giant crawler gets a tune up for modern times (англ.). Transportation Nation. 05 вересня 2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б в г Crawler-Transporter (англ.). NASA. 21 квітня 2003. Архів оригіналу за 01 червня 2020.
- ↑ а б Kennedy Prepares to Host Constellation (англ.). NASA. 28 вересня 2007. Архів оригіналу за 14 березня 2022.
- ↑ а б KSC-05PD-1322 (англ.). NASA. 15 червня 2005. Архів оригіналу за 09 січня 2008.
- ↑ а б Countdown! NASA launch vehicles and facilities (англ.). Kennedy Space Center. жовтень 1991. Архів оригіналу за 09 січня 2008.
- ↑ а б в г Crawler Transporter (PDF) (англ.). NASA. квітень 2004. Архів оригіналу (pdf) за 20 березня 2009. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б в Apollo in 50 numbers: The rocket (англ.). BBC. 26 червня 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б Crawlerway to the Pad (англ.). NASA. 06 жовтня 1993. Архів оригіналу за 06 січня 2022.
- ↑ а б Shuttle safe haven opens at Kennedy Space Center (англ.). Space.com[en]. 13 серпня 2000. Архів оригіналу за 20 вересня 2005.
- ↑ а б NASA Diesel-Powered Shuttle Hauler - The Crawlers (англ.). MotorTrend. 17 травня 2007. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б Crawler Transporters of Launch Complex 39, Kennedy Space Center (pdf) (англ.). American Society of Mechanical Engineers. 1977. Архів (PDF) оригіналу за 02 листопада 2022. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б All hail the Super Crawler – CT-2 put through its paces ahead of SLS (англ.). NASASpaceflight[en]. 24 листопада 2012. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б ASA's Artemis 1 moon mission, 1st flight of new megarocket, won't launch until May (англ.). Space.com. 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 08 квітня 2022. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б CT-2 completes Super Crawler modifications for SLS program (англ.). NASASpaceflight. 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б NASA's giant crawlers turn 50 years old, pivot toward future exploration (англ.). NASA. 23 лютого 2015. Архів оригіналу за 20 червня 2016.
- ↑ а б Orbital ATK picked to use NASA's Vehicle Assembly Building at Kennedy Space Center (англ.). Florida Politics. 21 квітня 2016. Архів оригіналу за 03 серпня 2016. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ а б
Northrop Grumman to terminate OmegA rocket program (англ.). SpaceNews[en]. 09 вересня 2020. Процитовано 28 листопада 2024.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)