Гіршман Михайло Мойсейович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
SamOdin (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Yakudza (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Персона |
{{Персона |
||
| ім'я = Гіршман |
| ім'я = Гіршман Михайло Мойсейович |
||
| персоналія = [[літературознавець]], [[Семіотика|семіолог]] |
| персоналія = [[літературознавець]], [[Семіотика|семіолог]] |
||
| дата народження = 1937 |
| дата народження = 1937 |
||
}} |
}} |
||
'''Гіршман Михайло Мойсейович''' — [[літературознавець]], професор кафедри теорії літератури [[Донецький національний університет|Донецького національного університету]], один із засновників [[Донецька філологічна школа|Донецької філологічної школи]], [[семіотика|семіолог]]. |
'''Гіршман Михайло Мойсейович''' — український [[літературознавець]], професор кафедри теорії літератури [[Донецький національний університет|Донецького національного університету]], один із засновників [[Донецька філологічна школа|Донецької філологічної школи]], [[семіотика|семіолог]]. |
||
Автор робіт, присвячених дослідженню [[стиль (культура)|літературного стилю]], цілісності [[літературний твір|літературного твору]], ритму художньої [[проза|прози]]. |
Автор робіт, присвячених дослідженню [[стиль (культура)|літературного стилю]], цілісності [[літературний твір|літературного твору]], ритму художньої [[проза|прози]]. |
||
== Біографічні відомості == |
== Біографічні відомості == |
||
Народився 20 жовтня [[1937]] р. У [[1959]] р. закінчив історико-філологічний факультет Казанського університету. Працював вчителем школи-інтернату № 3 селища Залісний Татарської АРСР. З [[1966]] р. — робота на кафедрі теорії літератури та художньої культури Донецького державного университету: з [[1989]] р. — професор, у [[1990]]-[[2005]] рр. — завідувач кафедри. У [[2001]] р. — присвоєно звання Заслуженого професора Донецького національного університету. |
Народився [[20 жовтня]] [[1937]] р. У [[1959]] р. закінчив історико-філологічний факультет Казанського університету. Працював вчителем школи-інтернату № 3 селища Залісний Татарської АРСР. З [[1966]] р. — робота на кафедрі теорії літератури та художньої культури Донецького державного университету: з [[1989]] р. — професор, у [[1990]]-[[2005]] рр. — завідувач кафедри. У [[2001]] р. — присвоєно звання Заслуженого професора Донецького національного університету. |
||
Кандидатську дисертацію на тему "Основні тенденції ритміко-інтонаційного розвитку російського вірша" захистив у [[1965]] р.; докторську дисертацію на тему "Ритм художньої прози і цілісність прозового літературного твору" — у [[1978]]. Під керівництвом професора Гіршмана М.М. захищено 36 кандидатских та 3 докторські дисертації. |
Кандидатську дисертацію на тему "Основні тенденції ритміко-інтонаційного розвитку російського вірша" захистив у [[1965]] р.; докторську дисертацію на тему "Ритм художньої прози і цілісність прозового літературного твору" — у [[1978]]. Під керівництвом професора Гіршмана М.М. захищено 36 кандидатских та 3 докторські дисертації. |
||
Версія за 21:02, 28 липня 2010
Гіршман Михайло Мойсейович | |
---|---|
Народився | 1937 Біра (селище міського типу), Облученський район, Єврейська автономна область, РРФСР, СРСР |
Помер | 17 травня 2015 (77 років) Донецьк, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | філолог |
Галузь | семіотика |
Alma mater | Казанський державний університет |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] |
Заклад | ДонНУ |
Гіршман Михайло Мойсейович — український літературознавець, професор кафедри теорії літератури Донецького національного університету, один із засновників Донецької філологічної школи, семіолог. Автор робіт, присвячених дослідженню літературного стилю, цілісності літературного твору, ритму художньої прози.
Біографічні відомості
Народився 20 жовтня 1937 р. У 1959 р. закінчив історико-філологічний факультет Казанського університету. Працював вчителем школи-інтернату № 3 селища Залісний Татарської АРСР. З 1966 р. — робота на кафедрі теорії літератури та художньої культури Донецького державного университету: з 1989 р. — професор, у 1990-2005 рр. — завідувач кафедри. У 2001 р. — присвоєно звання Заслуженого професора Донецького національного університету. Кандидатську дисертацію на тему "Основні тенденції ритміко-інтонаційного розвитку російського вірша" захистив у 1965 р.; докторську дисертацію на тему "Ритм художньої прози і цілісність прозового літературного твору" — у 1978. Під керівництвом професора Гіршмана М.М. захищено 36 кандидатских та 3 докторські дисертації.
Тематика досліджень
Михайло Мойсейович Гіршман — автор 3 монографій, численних посібників та більше 200 публікацій у періодичних наукових виданнях. Численні статті вченого пов’язані з розумінням літератури як форми комунікації. З цієї позиції літературознавець аналізує творчість Пушкіна як єдине ціле, розглядає творчий діалог Ф.Тютчева та Володимира Соловйова, концепцію Бахтіна і поняття «літературний твір». Спектр наукових інтересів вченого широкий: від вивчення ритму вірша і прози як необхідної умови побудови цілісності до філософського осмислення твору як діалогу і події (у значенні, яке вкладав у це поняття М.Бахтін). Здійснив вагомий внесок у вивчення природи літературного твору, розробив теорію художньої цілісності. Обгрунтував оригінальну концепцію ритмики художньої прози у зіставленні з ритмікою вірша, згідно з якою у прозі, як і в поезії, неминуче діють ритмічні закономірності, проте складніші та більш варіативні. Керує комплексною темою НДР з вивчення проблем художньої цілісності.
Михайло Мойсейович Гіршман – член Міжнародноїї Академії наук педагогічної освіти. Був відповідальним редактором збірників наукових робот і матеріалів міжнародних конференций. З 1999 року — відповідальний редактор "Літературознавчого збірника"[1], внесенного до Переліку наукових фахових видань України № 4 (Бюл. ВАК України № 2, 2000). Учасник та організатор численних конференції у сфері семіотики, літературознавства, культурології, естетики, іудаїстики.
Праці
- Анализ поэтических произведений А. С. Пушкина, М. Ю. Лермонтова, Ф. И. Тютчева: Учеб. пособие для пед. ин-тов по спец. № 2101: #"Рус. яз. и лит." — М: Высш. шк., 1981. — 111 с. (Текст: Анализ поэтических произведений А. С. Пушкина, М. Ю. Лермонтова, Ф. И. Тютчева (фрагменты)).
- Архитектоника бытия-общения — ритмическая композиция стихотворного текста — невозможное, но несомненное совершенство поэзии // Анализ одного стихотворения. «О чем ты воешь, ветр ночной?..» Тверь, 2001. (Текст: Архитектоника бытия-общения – ритмическая композиция стихотворного текста – невозможное, но несомненное совершенство поэзии.)
- Еврейская и христианская интерпретации Библии в поздней античности. М., 2002.
- Литературное произведение. Теория и практика анализа: Учеб. Пособие для вузов. — М.: Высш. шк., 1991. — 160 с.
- Литературное произведение: Теория художественной целостности / Донецкий нац. ун-т. — М.: Языки славянской культуры, 2002. — 528 с.
- О ритмической композиции стихотворения С. Гандлевского «Всё громко тикает. Под спичечные марши…» // Третье литературоведение. Материалы филолого-методологического семинара (2007–2008) / Под ред. Б. В. Орехова и С. С. Шаулова. — Уфа: Вагант, 2009. — С. 138—145 (Текст: О ритмической композиции стихотворения С. Гандлевского «Всё громко тикает. Под спичечные марши…»).
- Очерки философии и филологии диалога. — Донецк, ДонНУ. 2007. — 70 с.
- Проблемы целостного анализа художественной прозы (Ритмическая организация прозаического художественного целого): Учеб. пособие. — Донецк, 1973. — 45 с.
- Ритм художественной прозы: Монография. — М.: Сов. писатель, 1982. — 367 с.
- Целостный анализ художественных произведений: Пособие по спецкурсу / М. М. Гиршман, Р. Т. Громяк. — Донецк, 1970. — 117 с. (Друге доповнене видання — 2007 р.).