Не можу сказати «прощавай»
Не можу сказати «прощавай» | |
---|---|
Не могу сказать «прощай» | |
Жанр | Мелодрама |
Режисер | Борис Дуров |
Сценарист | Лідія Неменова |
У головних ролях | Сергій Варчук Анастасія Іванова Тетяна Паркіна Олександр Коршунов |
Оператор | Олександр Рибін |
Композитор | Євген Геворгян |
Кінокомпанія | Кіностудія ім. М. Горького |
Тривалість | 91 хв. |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1982 |
IMDb | ID 0168089 |
«Не можу сказати «прощавай» (рос. Не могу сказать «прощай») — художній радянський фільм-мелодрама 1982 р. Лідер кінопрокату 1982 р., 4 місце, 34,6 млн глядачів.
Сюжет
Дівчина Ліда закохується в гарного хлопця, спортсмена Сергія, але він одружується на іншій. Пізніше сталася трагедія, і Сергій виявляється прикутим до ліжка через важку травму хребта. Дружина, не витримавши випробування, кидає його, життя для молодого чоловіка здається закінченим. Але, дізнавшись про його біду, до Сергія приїжджає Ліда. Спочатку він ставиться до неї з роздратуванням і недовірою і навіть намагається покінчити з собою. Але відданість, доброта і турбота змушують його подивитися на події інакше. Ліда повернула Сергію повноцінний спосіб життя. Закінчується фільм тим, що Ліда повідомляє Сергію: у них буде дитина. Хлопець стривожено встає з інвалідного візка, обіймаючи кохану.
Ролі
- Сергій Варчук — Сергій Ватагін
- Анастасія Іванова — Ліда
- Тетяна Паркина — Марта
- Софія Павлова — Євдокія Семенівна, мати Сергія
- Олександр Коршунов — міліціонер Василь
- Сергій Мінаєв — співак на танцмайданчику
- Олександр Савченко — директор лісогосподарства
- Клавдія Козленкова — гостя на весіллі
- Сергій Мартінсон — Антон Петрович, працівник музею