Перейти до вмісту

Реве та стогне Дніпр широкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Реве та стогне Дніпр широкий»
Микола Бурачек, 1941

«Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий» — пісня Данили Крижанівського на віршіТарас Шевченко (перші три стовп-чики балади «Причинна»). Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі і передранковий стан природи. Мелодія пісні була музичними позивними українського радіо в Другу світову війну (радіо «Дніпро»), а нині — Першої програми Національного радіо та Всесвітньої служби «Радіо Україна».

Історія написання

Зовнішні відеофайли
«Реве та стогне Дніпр широкий» НЗКБУ

Текстом цієї пісні стали дев'ять строф з балади Тараса Шевченка «Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один з ранніх творів поета.

Датується орієнтовно на підставі свідчень Шевченка в автобіографії (де він називає «Причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в III відділі у справі Кирило-Мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837[1]), а також на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»[2].

Назва — «Реве та стогне Дніпр широкий» — це перший рядок балади.

Авторство музики

Музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський. Вгорі над нотами він написав: «Присвячую Марку Кропивницькому». Коли Кропивницький прибув на гастролі з українською трупою в Одесу, Крижанівський показав йому нотний аркуш з присвятою. Програвши її на фортепіано, режисер обійняв гостя і назвав пісню шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор почали цю пісню, і її підхопив зал, люди підвелися… Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним гімном українців[3].

Перші два надруковані наклади збірки пісень з нотами (1884 та 1886 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. З третьої спроби — вперше разом текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського були надруковані у 1886 році[4].

Текст