Реве та стогне Дніпр широкий

Зовнішні відеофайли
	«Реве та стогне Дніпр широкий» НЗКБУ

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 4 грудня 2017, заснована на цій версії.

«Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий» — пісня Данила Крижанівського на вірші Тараса Шевченка (перші три стовпчики балади «Причинна»). Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі і передранковий стан природи. Мелодія пісні була музичними позивними українського радіо під час II СВ (нині «Радіо Україна»).

Історія написання

Текстом цієї пісні стали дев'ять строф з балади Тараса Шевченка «Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один з ранніх творів поета.

Датується орієнтовно на підставі свідчень Шевченка в автобіографії (де він називає «Причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в III відділі у справі Кирило-Мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837^[1]), а також на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»^[2].

Назва — «Реве та стогне Дніпр широкий» — це перший рядок балади.

Авторство музики

Музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський. Вгорі над нотами він написав: «Присвячую Марку Кропивницькому». Коли Кропивницький прибув на гастролі з українською трупою в Одесу, Крижанівський показав йому нотний аркуш з присвятою. Програвши її на фортепіано, режисер обійняв гостя і назвав пісню шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор почали цю пісню, і її підхопив зал, люди підвелися… Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним гімном українців^[3].

Перші два надруковані наклади збірки пісень з нотами (1884 та 1886 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. З третьої спроби — вперше разом текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського були надруковані у 1886 році^[4].

Текст

1. Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма

2. І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав,
Неначе човен в синім морі,
То виринав, то потопав.

3. Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясен раз у раз скрипів.

Інші інтерпретації

Микола Лисенко написав солоспів для басу або баритону у супроводі фортепіано (серія музики до «Кобзаря»).

У 60-х роках XIX століття український композитор Владислав Заремба написав на тему мелодії пісні фортепіанну п'єсу.

У 1927 році український письменник і композитор Гнат Хоткевич написав хоровий твір «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1939 році український драматург Леонід Болобан у співавторстві з Леонідом Предславичем написав літературну п'єсу «Реве та стогне Дніпр широкий» — про трагічну долю селянської дівчини, яка покохала панича. В п'єсі використано сюжет балади «Причинна» та уривки з інших творів Шевченка.

У 30-40-х роках XX століття український диригент і композитор Євген Форостина написав хоровий твір «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1941 році український художник Микола Бурачек написав картину «Реве та стогне Дніпр широкий». Однойменне полотно в 1945 році намалював і його російський колега Борис Смирнов.

У 1960 році український письменник Юрій Смолич написав роман «Реве та стогне Дніпр широкий» — другу частину дилогії про події громадянської війни в Україні.

У 1963 році український художник Іван Аполлонов виконав декоративну тарілку «Реве та стогне Дніпр широкий».

У 1964 році український диригент і композитор Євген Козак зробив обробку пісні «Реве та стогне Дніпр широкий» для мішаного, жіночого та чоловічого хору.

Оркестри Збройних сил України твір Крижанівського, в обробці О. Кабаченка, виконують виключно для поховальних ритуалів.

Примітки

↑ Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814—1861. — К., 1982. — С. 117.
↑ Гребінка Є. П. Твори: В 3 т. — К., 1981. — Т. 3. — С. 595.
↑ Погребенник Ф. Наша дума, наша пісня: нариси-дослідження. — К.: Музична Україна, 1991. — 208 с.
↑ Реве та стогне Дніпр широкий Капустін В. С. Одна на цілий світ: Розповіді про творців українських пісень, які стали народними. — К.: Криниця, 2003. — С. 180.

Джерела

Реве та стогне Дніпр широкий// Капустін В. С. Одна на цілий світ: розповіді про творців українських пісень, які стали народними. — К.: Криниця, 2003. — С. 180. — ISBN 966-7575-46-2
Реве та стогне Дніпр широкий // Українська народна пісня. — К., 1936. — С. 542.
Причинна// Шевченко Тарас. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 596. — ISBN 966-00-0712-4

Додаткова література

Гордійчук М. Перлини української народної пісні. — К.: Музична Україна, 1991. — 382 с.
Радишевський Р. П. Пісні маминого серця. — К.: Просвіта, 2006. — 351 с. — ISBN 966-8547-62-4
Михалко А. Я. Пісенний вінок: Українські народні пісні. — Вид. 2-е, доп. — К.: Криниця, 2007. — 400 с. — ISBN 9007027-0-8

[1] Тарас Шевченко: Документи та матеріали до біографії. 1814—1861. — К., 1982. — С. 117.

[2] Гребінка Є. П. Твори: В 3 т. — К., 1981. — Т. 3. — С. 595.

[3] Погребенник Ф. Наша дума, наша пісня: нариси-дослідження. — К.: Музична Україна, 1991. — 208 с.

[4] Реве та стогне Дніпр широкий Капустін В. С. Одна на цілий світ: Розповіді про творців українських пісень, які стали народними. — К.: Криниця, 2003. — С. 180.

[1]

[2]

[3]

[4]