Перейти до вмісту

Реве та стогне Дніпр широкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Реве та стогне Дніпр широкий»
Пісня Марка Кропивницького
Випущено1886
Жанрбалада
Моваукраїнська
Автор слівТ. Г. Шевченко
КомпозиторД. Я. Крижанівський

«Реве та стогне Дніпр широкий»
Микола Бурачек, 1941

«Реве́ та сто́гне Дніпр широ́кий» — пісня Данила Крижанівського на вірші Тараса Шевченка (перші шість строф балади «Причинна»). Пісня описує пейзаж в романтичному дусі: бурю на Дніпрі, місяць на небі і передранковий стан природи. Мелодія пісні слугує музичними позивними Українського радіо.

Історія написання

Зовнішні відеофайли
«Реве та стогне Дніпр широкий» НЗКБУ

Текстом цієї пісні стали шість строф з балади Тараса Шевченка «Причинна», написаної орієнтовно в 1837 році в Петербурзі. Це один з ранніх творів поета.

Датується орієнтовно на підставі свідчень Шевченка в автобіографії (де він називає «Причинну» серед ранніх своїх творів) та на допиті в III відділі у справі Кирило-Мефодіївського братства 21 квітня 1847 року (під час якого поет зазначив, що почав писати вірші 1837[1]), а також на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка»[2].

Назва — «Реве та стогне Дніпр широкий» — це перший рядок балади.

Авторство музики

Музику до неї написав педагог і композитор Данило Крижанівський. Вгорі над нотами він написав: «Присвячую Марку Кропивницькому». Коли Кропивницький прибув на гастролі з українською трупою в Одесу, Крижанівський показав йому нотний аркуш з присвятою. Програвши її на фортепіано, режисер обійняв гостя і назвав пісню шедевром. Незабаром, після однієї з вистав, оркестр і хор почали цю пісню, і її підхопив зал, люди підвелися… Так уперше прозвучала пісня, яка стала своєрідним гімном українців[3].

Перші два надруковані наклади збірки пісень з нотами (1884 та 1886 року), де була і ця пісня, конфіскувала поліція. З третьої спроби — вперше разом текст вірша Тараса Шевченка і ноти Данила Крижанівського були надруковані у 1886 році[4].

Текст