Орден Андрія Первозванного
Орден святого апостола Андрія Первозванного — нагорода і орденська корпорація в Російській імперії, заснована Петром I в 1698 році.
Як нагорода займав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордену Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797. Першим кавалером ордена став Ф.Головін — адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла ХII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу. Від 1699 до 1916 орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, герцог А.Веллінгтон та інші. Від 1740 орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів. Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада. У дореволюц. Росії знаки ордену Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 не відбувалося.
Література
- Исторический очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. СПб., 1891; Русские награды XVIII — начала ХХ в. М., 1977.