Перейти до вмісту

Хурма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:36, 13 вересня 2021, створена Sehrg (обговорення | внесок) (Automatic taxobox)

Хурма
Diospyros whyteana
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Вересоцвіті (Ericales)
Родина: Ебенові (Ebenaceae)
Рід: Хурма (Diospyros)
L., 1753
Типовий вид
Хурма звичайна (Diospyros lotus)[1]
Види

Понад 700
(докладніше див.
Список видів роду хурма)

Вікісховище: Diospyros

Хурма́ (Diospyros) — рід рослин родини ебенових. Характерний для тропіків, лише кілька видів походять з помірного поясу. У роді налічують декілька сотень (за даними спільного інтернет-проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List» — 725[2]) видів листопадних або вічнозелених дерев і кущів (докладніше див. Список видів роду хурма). Хурмою також називають плоди цього роду.

Поширення

Diospyros dichrophylla
Diospyros chloroxylon квіти

Це рід теплолюбних рослин. Ростуть у в багатьох країнах Євразії, Америки, в Австралії та навіть на півдні України. Хурма потрапила в Європу тільки в позаминулому столітті, але до цього її протягом двох тисяч років культивували в Китаї та Японії[3] Усього за деякими даними налічується більше 500 різновидів хурми. А до найвідоміших в наших краях відносять терпку кавказьку, нетерпку японську і солодку шоколадну, відомішу як корольок. За формою нагадує яблуню, а її оранжеві чи червоні плоди здалека здаються апельсинами.[4].

В Україні хурма на підщепі сорту Віргінська може вирощуватись у відкритому ґрунті, але це досить ризиковано.

Назва

Латинська назва роду, Diospyros, має грецьке походження й може бути витлумачена як «їжа богів», інше значення — «божественний вогонь».

У руську мову слово «хурма» потрапило з фарсі (перської), де у оригіналі звучить як перс. خرمالو kẖrmạlw «хормалю» — тобто фінікова слива. Саме слово «хорма» (хурма) на фарсі «перс. خرما» означає фінік, слово «алю» (перс. آلو) — сливу. Назва «хормалю» первісно стосувалася хурми кавказької. В'ялена хурма на смак дуже схожа на фініки, звідси й пішла назва хурми кавказької на фарсі. Потім вона поширилась на інші види хурми, у тому числі й на хурму східну.

Види з їстівними плодами можуть називати «дикий фінік», «фінікова слива».

Ботанічний опис

Gold Apple (D. decandra) плід
Плоди центральноамериканського виду Diospyros digyna (чорна сапота)

Невеликі дерева чи кущі.

Листя — просте, чергове.

Плід — м'ясиста ягода, що містить до 10 насінин. Це велика солодка ягода з соковитою серцевиною і шкіркою оранжевого, червоного або жовтого кольору, масою від 100 до 500 грамів. Плоди хурми часто поділяють на дві категорії: в'яжучі на смак (при дозріванні ця властивість плоду зникає) і нев'яжучі. Незрілий плід гіркий через наявність у ньому великої кількості дубильних речовин[4]. Японці називають плід хурми «плодом із плодів»[4]. Зріла хурма зазвичай досить м'яка, яскраво-оранжевого кольору з коричневими листочками. Чорні крапки і плями на плоді свідчать про те, що він вже почав псуватися. Стиглу хурму можна тримати в холодильнику, а заморожену зберігати до півроку. Нестиглі плоди, навпаки, варто потримати в теплі до дозрівання. Під час зберігання потрібно уникати пошкодження поверхні плодів, інакше вони швидко згниють.

Галерея

Примітки

  1. Diospyros L. Tropicos ((англ.)) . Міссурійський ботанічний сад. Процитовано 25.03.2019. (англ.)
  2. Список видів роду Diospyros. The Plant List ((англ.)) . Royal Botanic Gardens, Kew & Missouri Botanical Garden. Процитовано 25.03.2019.
  3. Хурма.
  4. а б в (рос.)Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Посилання