Переклади Біблії українською мовою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Переклади Біблії українською мовою — здійснені церковнослужителями, науковцями-мовознавцями та письменниками на різних етапах історії України переклади біблійних текстів українською мовою з інших мов.

Історичні аспекти

Першими з біблійних текстів перекладено українською мовою Євангелія. Вважається, що перший переклад виконано у волинських монастирях архімандритом Григорієм, це — Пересопницьке Євангеліє (1556—1561 років). Пізнішим часом датуються Євангелія: Тяпинського (1570—1580 рр.), Житомирське (1571), Негалевського (1581), Літківське (1595) та інші. Зазначені переклади базувалися на лютеранському тексті Нового Завіту Секлюціана 1533 року, С. Будного 1570 року та інші. Окремі уривки переклав І. Галятовський (1688)[1]. Крехівський Апостол — анонімний творчий переклад з Радзивілівської Біблії (після 1563 року) тогочасною живою народною українською мовою з рисами північного і частково південно-західого наріч[2].

Переклади окремих частин та уривків Біблії народною українською мовою було здійснено в 1-й пол. 19 ст.: у 1842 році о. Маркіян Шашкевич переклав Євангеліє від Іоанна та кілька глав Євангелія від Матфея. Згодом у 1860-х рр. частини Біблії переклав українською й Пилип Морачевський (Новий Завіт і Псалтир), який однак не зміг їх тоді видати, оскільки легальний друк був неможливим через початок періоду заборони української мови в Російській імперії (поява Валуєвського циркуляру у 1863 році, Емського указу у 1876 році та інших схожих законів, що забороняли українську мову у всіх сферах). Чотири Євангелія з цього перекладу були відредаговані спеціальною комісією Російської православної церкви й видані лише в 1906—1911 роках у Москві. Крім часткових перекладів Біблії Морачевського та Шашкевича, українською часткові переклади Біблії також зробили та видали Ярослав Левицький (1921), Михайло Кравчук (1937), Теодосій Галущинський (1946) та інші.

Повний переклад Біблії українською з мов оригіналу розпочав у 1860 році письменник Пантелеймон Куліш, разом із науковцем Іваном Пулюєм (останньому належить переклад Псалтиря). Старий Завіт було перекладено ними з єврейської, а Новий Завіт — за грецьким текстом: Novum Testamentum Graece, Coloniae Agrippinae 1866, typis W.Hassel. Після знищення першої редакції їхнього перекладу Біблії в загадковій пожежі будинку Куліша вони відновили справу перекладу й до смерті Куліша в 1897 майже повністю закінчили переклад усієї Біблії. На момент смерті Куліша в 1897 неперекладеними залишалися лише невеликі уривки Старого Завіту, які після смерті Куліша допоміг завершити перекладати письменник Іван Нечуй-Левицький. Він переклав Книгу Рути, 1-шу та 2-гу Книги Паралипоменон, Книги Ездри, Неємії, Естери та Пророка Даниїла. Переклад вийшов у світ у січні 1903 року у Лондоні.

Другий повний переклад Біблії українською з мов оригіналу належить українському православному митрополитові Іванові Огієнку. В початковій редакції переклад 4 Євангелій він виконав, проживаючи в Галичині (1922—1926): у місті Винники (нині підпорядковане Львівській міськраді) та у Львові. Старий Завіт перекладено з гебрейського тексту Biblia Hebraica, а Новий — за грецьким текстом Novum Testamentum Graece за редакцією Ебергарда Нестлє. Повний переклад Біблії завершено влітку 1940. Переклад вийшов у світ у червні 1962 року у Лондоні.

Третій повний переклад Біблії українською з мов оригіналу належить українському греко-католицькому священнику Іванові Хоменку — він виданий у 1963 році у Римі.

Четвертий повний переклад Біблії українською з мов оригіналу належить українському греко-католицькому священнику Рафаїлові Турконяку — він виданий у 2020 році у Києві.

П'ятий повний переклад Біблії українською з мов оригіналу належить Валерію Громову. Видання перекладу здійснене в 2020 р. як двомовне українсько-російське видання з мов оригіналу.

Також існує ще 5 повних перекладів Біблії українською, але вони виконані не з мов оригіналу.

Загалом станом на 2020 рік існує 10 повних[3] перекладів Біблії українською: 5 з мов оригіналу та 5 не з мов оригіналу.

Часткові переклади Біблії новою українською мовою

Переклади окремих частин та уривків Біблії народною українською мовою було здійснено в 1-й пол. 19 ст. Маркіяном Шашкевичем (1842), Пилипом Морачевським (1861) та іншими.[4]

Переклад уривків Біблії Шашкевича (1884, Львів)

У 1842 році Маркіян Шашкевич почав перекладати українською фрагменти Біблії (Євангеліє від Матвія і Іоана) з церковнослов'янської мови.[5][6] Через рік, 1843 року, Шашкевич помер і перед смертю устиг повністю перекласти лише Євангеліє від Іоана (усі 21 главу) та Євангеліє від Матвія (лише перші 5 глав). Вперше як Євангеліє від Іоана, так і 5 глав з Євангелія від Матвія з'явилися друком вже посмертно, спочатку у 1884 році у першому томі Рускої библіотеки Гната Онишкевича під назвою Писання Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича і Якова Головацького,[7] потім у 1912 році у збірці Михайла Возняка Писання Маркіяна Шашкевича,[8] а тоді у другому виданні третього тому Рускої писемності під назвою Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого, виданого львівською Просвітою (у цю збірку увійшли лише IV глава Євангелія від Іоана та V глава Євангелія від Матвія).[9]

Деякі мовознавці, наприклад Андрій Даниленко, дуже скептично оцінили переклад Шашкевича, назвавши його «церковнослов'янською мовою з домішкою певних [українських] говіркових і локальних явищ».[10]

Переклад уривків Біблії Морачевського (1906, Москва)

Ґрунтовніше за працю перекладу Святого Письма взявся Пилип Морачевський — інспектор Ніжинської гімназії вищих наук князя В. Безбородька. 1853 року Морачевський подав на розгляд Імператорської академії наук створений ним на базі полтавської вимови «Словарь малороссийского языка». Працюючи над Словником, він пересвідчився, що українська мова, майже повністю витиснута в ті часи зі школи, має практично необмежений запас слів. Це наштовхнуло Морачевського на думку перекласти українською Новий Заповіт — мова цілком це дозволяла. І він береться за переклад, чудово розуміючи при цьому, що після завершення перекладу на нього чекають серйозні проблеми з виданням. Тому він заздалегідь вирішив заручитися підтримкою впливових людей церкви, для чого звернувся до Митрополита Ісидора: «…Переклад малоросійською мовою Євангелія безсумнівно приніс би доволі важливу користь нашому релігійному народові. З цією метою я розпочав переклад Євангелія малоросійською мовою, звіряючи слов'янський текст із текстом російським, латинським, німецьким, французьким і польським…». Митрополит Ісидор відповів Морачевському категоричною відмовою: «Після наради зі Святішим Синодом повідомляю вам, що переклад Євангелія, зроблений вами чи будь-ким іншим, не може бути допущений до друку». Але Пилип Морачевський продовжував роботу, сподіваючись тепер лише на диво. Переклад чотирьох Євангелій Нового Заповіту українською мовою він закінчив восени 1861 року («Діяння апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир» було перекладено пізніше). Окрилений надіями, Пилип Морачевський представив свій переклад на розгляд Академії наук Російської імперії. Його рецензують відомі фахівці-академіки й роблять висновок: «Євангеліє, перекладене малоросійською мовою Морачевським, є у великій мірі знаменною працею, як із науково-філологічного погляду, так і з релігійно-морального… Якість, характер слів і якість словосполучень українських ніде не спотворює ні суті, ні змісту думок… Без всякого сумніву, переклад Морачевського повинен створити епоху в літературній освіті малоросійської мови… Переклад Морачевського потрібно з позитивним відгуком Академії подати на схвалення Святішому Синоду і прохати його дозволити відправити рукопис до друку». Синод, не довіряючи думці Академії, посилає переклад на додаткове рецензування. Відгуки знову позитивні. Але всупереч їм, друкування перекладів Морачевського російська влада категорично заборонила. Про Пилипа Морачевського згадали лише після революції 1905 року, посмертно. Тоді Академія наук Російської імперії насмілилася рекомендувати до друку в Московській синодальній друкарні «Четвероєвангеліє» українською мовою. Навесні 1906 року відредагований комісією під керівництвом єпископа Парфенія (Левицького) переклад П. Морачевського вийшов у світ; його перший тираж (5 000 примірників) розійшовся вмить і майже відразу почалося додруковування в сотнях тисяч примірників. Проте прізвище автора перекладу в книгах не вказувалося. «Четвероєвангеліє» видавалося також 1914 р. і 1917 р. і навіть вживалося (нетривалий час) у службах Православної церкви в Україні. За кордоном переклад було видано 1948 р. (Канада) і 1966 р. (США) — українська діаспора оцінила переклади Морачевського.

У 2000-х рр. Четвероєвангеліє в перекладі П. Морачевського було перевидано в Україні видавництвом «Простір» за ініціативою В. Шендеровського та В. Козирського.

Повні переклади Біблії українською

Станом на 2020 рік існує 10 повних[3] (які включають як Старий Заповіт, так і Новий Заповіт) перекладів Біблії українською мовою. Це:

5 перекладів з мов оригіналу
  • переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького з гебрейської (Старий Завіт), та з грецької (Новий Завіт), вперше надрукований у Лондоні у 1903 році
  • переклад Івана Огієнка з гебрейської (Старий Завіт), та з грецької (Новий Завіт), вперше надрукований у Лондоні у 1962 році
  • переклад Івана Хоменка з гебрейської та арамейської (Старий Завіт), та з грецької (Новий Завіт), вперше надрукований у Римі у 1963 році
  • переклад Рафаїла Турконяка з гебрейської (Старий Завіт) та грецької (Новий Завіт), вперше виданий у 2020 році у Києві (до цього у 2011 році вийшов переклад де Старий Завіт Було перекладено з грецької, а не єврейської)
  • переклад Валерія Громова, вийшов у 2020 році.
5 перекладів не з мов оригіналу
  • переклад Філарета з російського синодального перекладу РПЦ, вперше надрукований частково у 1988 році (Новий Завіт) у Києві та повністю у 2004 році (Новий Завіт та Старий Завіт) у Києві
  • переклад[11] Рафаїла Турконяка з церковнослов'янського перекладу, вперше надрукований у 2006 році у Львові
  • переклад Рафаїла Турконяка з грецького оригіналу (Новий Завіт) та грецького перекладу (Старий Завіт), вперше надрукований у 2011 році у Києві
  • переклад Олександра Гижі з російського синодального перекладу РПЦ, надруковано в 2013 році у Києві
  • переклад[12] анонімними перекладачами Свідків Єгови з англійського вперше надрукований українською частково у 2005 році (Новий Завіт) та повністю (Новий Завіт та Старий Завіт) у 2014 році у Нью-Йорку

Переклади з мов оригіналу

Переклад Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя, Івана Нечуй-Левицького (1903, Лондон)

Докладніше: Переклад Біблії Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького
Святе Письмо у перекладі Куліша, Пулюя та Неучуй-Левицького, 1903

Перший повний переклад Біблії українською мовою здійснив Пантелеймон Куліш. Свою працю він розпочав у 1860-х роках. 1869 року анонімно видав у Львові коштом і заходом журналу «Правда» «Святе Письмо, перва частина Бібліи, пять книг Мусієвих». Під псевдонімом Павло Ратай видав: «Дві Мусієві пісні» (Львів, 1868), «Йов» (Львів, 1869) і «Псалтирь або книга хвали Божої, переспів український» (Львів, 1871). 1883 року у Коломиї надрукував «Товитові Словеса».[13] До нього 1869 р. приєднався Іван Пулюй (пізніше — відомий вчений-фізик), який, незважаючи на свій молодий вік, мав глибокі знання з богослів'я та знав деякі класичні мови. У 1881 Наукове товариство імені Шевченка опублікувало у Львові Новий Заповіт у їхньому перекладі. Праця над Старим Заповітом тривала. Загадкова листопадова пожежа 1885 р. на Кулішевому хуторі Мотронівка (Ганнина Пустинь) стала трагічною сторінкою в історії української Біблії, під час пожежі згорів рукопис перекладу Старого Заповіту. Перекладачі знову починають працювати над перекладом Старого Заповіту від самого початку. Завершив переклад уже після смерті П.Куліша І.Пулюй разом з Іваном Нечуй-Левицьким. Лише 1903 року Британське та закордонне біблійне товариство видало першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») у перекладі П.Куліша, І.Пулюя та І.Нечуя-Левицького.

Біблія в перекладі Куліша, Пулюя та Нечуя-Левицького перевидавалася у 1912 (Відень), 1921 і 1930 (Берлін), 1947 (Нью-Йорк, Лондон) роках. На теренах України Кулішевий переклад вперше був виданий лише у 2000 (Київ).

Переклад Івана Огієнка (1962, Лондон)

Докладніше: Переклад Біблії Івана Огієнка
Святе Письмо у перекладі Івана Огієнка, 1962

Кулішевий переклад Святого Письма був першим повним україномовним перекладом, але не останнім. Історичні події (Перша світова війна, падіння монархії, революції) створили реальні передумови нового піднесення національно-визвольного руху в Україні, що надало українцям можливість не тільки спробувати відновити свою незалежність, але й скористатися нагодою, щоби вільно спілкуватися, мислити і творити рідною мовою. Вже через неповних двадцять років після виходу в світ першої української Біблії професор Іван Огієнко, міністр освіти і віросповідань молодої Української Народної Республіки, розпочав другий переклад. Безпосередня робота над перекладом тривала з 1917 по 1940 рік. Виносячи на суд громадськості давно омріяну ідею нового перекладу Святого Письма українською мовою, Іван Огієнко зазначав: «…Ми надзвичайно потребуємо такого перекладу Біблії, що був би зроблений сучасною літературною всеукраїнською мовою. Перекласти цілу Біблію — а в першу чергу Новий Заповіт треба такою літературною мовою, що стала б зразковою бодай на перші 50 літ. Мусимо мати переклад, що став би найкращим підручником вивчення української мови. Без цього нормальний розвій нашої літературної мови не матиме так їй потрібного „каменя наріжного“, бо треба, щоб і селянські маси — головний читач св. Письма — призвичаювалися до доброї літературної мови. Такий переклад треба видати з зазначенням наголосів, — щоб кожний міг читати його справді по-літературному».

Ось чому, приступаючи до цієї надзвичайно складної роботи, Огієнко поставив перед собою два найголовніші завдання: по-перше, найточніше передати зміст оригіналу, дбаючи передусім про змістову точність цілого ряду багатозначних слів, і, по-друге, забезпечити переклад милозвучною, сучасною літературною мовою. Робота пожвавилася після того, як Британське і Закордонне Біблійне товариство уклало з перекладачем угоду (1936) про видання книги.

Перший, незначний наклад перекладених Огієнком чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки, Івана) побачив світ 1937 року у Львові, а 1939 року — додрукований у Варшаві. До цього видання було додано ще й «Псалтир». Переклад усієї Біблії завершено 11 липня 1940 року, однак через обставини воєнного стану запустити її в роботу до друкарні не вдалося. Натомість через два роки була надрукована частина Біблії — «Новий Заповіт. Псалтир». Цього разу у Фінляндії, заходами Стокгольмського товариства поширення Євангелія в Росії.

У 1955 році, нарешті, Біблійне товариство, прийняло рішення готувати до друку Огієнків переклад Біблії. Але цю роботу було закінчено аж через сім років. І лише 1962 року в Лондоні побачив світ солідний том — на 1529 сторінок — з відтисненим позолотою українським заголовком — Біблія. Відтоді саме цей переклад Огієнка стане взірцем для декількох пізніших перевидань, зокрема і в Москві 1988 року, коли при патріарху Пімену було видано Біблію українською мовою на відзнаку 1000-ліття Хрещення Русі.[14]

Цей переклад багаторазово перевидавався в Канаді, США, країнах Західної Європи. В Україні Біблія в перекладі Івана Огієнка вперше була видана багатотисячним тиражем Українським Біблійним Товариством у 1995 році. Біблія в перекладі Івана Огієнка є найбільш розповсюдженою зі всіх існуючих перекладів Біблії українською мовою, зокрема через те, що саме в цьому перекладі вона безкоштовно розповсюджується у великих накладах товариством Gideons International в Україні.

Для кращого розуміння читачем тексту перекладач запропонував багатий апарат приміток, посилань, тлумачень, що набиралися відмінним від оригінального тексту шрифтом (курсивом). Весь лексичний ряд подається тут із наголосами (за аналогами з німецькими, французькими перевиданнями), що, безумовно, сприяє удосконаленню знань рідної мови. І ще одна особливість: текст Євангелія подається не суцільно, а з перебивками, заголовками, авторство яких належить Огієнкові. Наприклад, заголовок «Родовід Ісуса Христа» об'єднує текст Святого Письма від п.п. 1.1 до 17. Подальші частини тексту відділені заголовками: «Мудреці сходу поклоняються Ісусові», «Йосип та Марія втікають до Єгипту», «Ірод побиває немовлят», «Йосип та Марія вертаються до Назарету» і т. д. Це аж ніяк не можна розцінювати як вільне поводження з текстом. Точно дотримуючись його автентичності, перекладач прагнув, аби якнайдоступніше зміст книги сприймав простий читач, який, можливо, вперше братиме до рук це Святе Письмо рідною мовою.

Переклад Івана Хоменка (1963, Рим)

Докладніше: Переклад Біблії Івана Хоменка
Святе Письмо у перекладі Івана Хоменка, 1963

Третій повний переклад Біблії українською мовою називають «римським», оскільки перекладач Іван Хоменко — видатний український філолог, священик, біблеїст, чудовий знавець класичних і сучасних мов, доктор філософії і богословських наук, працював переважно в Римі та на острові Капрі. Організація перекладу, підготовка тексту і видання здійснювалися під егідою і безпосереднім контролем духовного керівництва Української Греко-Католицької Церкви, яке перебувало в той час на еміграції в Італії. Цей переклад побачив світ невдовзі після перекладу Огієнка, в 1963 року видавництві Отців Василіян у Римі.

Переклад Хоменка спирався на так звані масоретські («традиціоналістські») тексти. Це тексти масоретів — єврейських переписувачів Старого Завіту, які в середині першого тисячоліття нашої ери додали до давньоєврейського алфавіту 10 голосних літер, який до цього складався із 20 приголосних літер (до того часу всі тексти писалися тільки приголосними), і, відповідно, повністю переписали весь Старий Завіт. Масоретські тексти вельми спростили переклад і зробили його вірогіднішим. Другим джерелом стала Біблія під назвою «Септуагінта» — іудейський текст, перекладений грецькою мовою у III—II століттях до н. е. на замовлення єгипетського (еллінського) царя Птоломея Філадельфа. У ті часи цей переклад був вельми необхідним — тоді єврейська діаспора Єгипту говорила переважно грецькою мовою. Септуагінта (переклад «70-ти товмачів») в усі часи вельми шанувався і шанується сьогодні біблеїстами всіх конфесій. Зокрема, цим грецьким перекладом користувався святий Ієронім, перекладаючи Старий Завіт латиною (це так звана «Вульгата» — Біблія для всіх). Зауважимо також, що саме в Септуагінті знаходяться книги того Другого канону Біблії, які не визнаються деякими церквами (це, зокрема, «Премудрості Соломона», Премудрості Ісуса, дві Книги Маккавейських та інші). А якщо повернутися до перекладу, то значна частина праці перекладача полягала у тому, щоби порівнювати тексти різних джерел, зокрема, масоретські тексти з Септуагінтою, яка була записана на багато століть раніше за масоретські тексти.

Що стосується Нового Заповіту, то тут Іван Хоменко користувався так званими критичними текстами, реконструйованими на основі зіставлень з існуючими найдавнішими Євангеліями та іншими книгами Нового Завіту. За основу він взяв критичний текст Нового Завіту, який вшосте видав Папський Біблійний Інститут. Все це забезпечувало високий рівень точності перекладу.

Римо-католицький Чин Василія Великого є юридичним власником (має авторські права) Біблії Хоменка.

Біблії в перекладі Івана Хоменка, як правило, має обкладинку бордового кольору, та називається Святе Письмо.

Щодо якості україномовного перекладу Хоменка, то Рафаїл Турконяк дорікав Хоменку, який був зі східної України, у тому, що українська мова його перекладу була зросійщена.[15]

Переклад Рафаїла Турконяка (з гебрейського та грецького оригіналу, 2020, Київ)

Докладніше: Переклади Біблії Рафаїла Турконяка
Переклад з грецького оригіналу (Новий Завіт) та єврейського оригіналу (Старий Завіт)

У 2011 році під егідою УБТ вийшов україномовний переклад доктора богослов'я о. Рафаїла Турконяка зроблений з грецького оригіналу Нового Завіту та з згрецького перекладу Старого Завіту (а не з гебрейського оригіналу).

У 2020 році Українське Біблійне Товариство здійснило повне видання Біблії у перекладі Турконяка, де Старий Завіт було перекладено українською з мови оригіналу — гебрейської (масоретський текст), а текст Нового Завіту відповідав виданню УБТ 2011 р.[16][17][18][15]

Переклад Валерія Громова (2020, Київ)

Живучи в США, де Валерій Громов навчався у біблійному інституті для здобуття ступеня доктора теології, він у 1995 році переклав з грецької (Текстус Рецептус) на російську мову Новий Завіт й видав його в Америці за підтримки International Bible Society. Згодом, повернувшись в Україну Громов вдруге видав свій російськомовний переклад Нового завіту, але цього разу друком вийшла вже повна Біблія (і Новий Завіт і Старий Завіт), однак для Старого Завіту він не робив власний переклад, а використав російськомовний синодальний переклад РПЦ. У 2000 році вийшло третє видання Громового перекладу, цього разу знову лише його власного російськомовного перекладу Нового Завіту, під назвою «Євангеліє Царства». Опісля, Громов розпочав переклад Старого Завіту з єврейської та арамейської (Масоретський текст) на російську мову. Також з кінця 1990-х рр. В. Громов працював над перекладом Біблії українською мовою.[19]

Четверте видання його перекладу Нового Завіту було вже двомовним: українсько-російським. Воно вийшло в 2009 році. У передмові до видання Нового Завіту під назвою «Вічне Євангеліє» вказано, що український переклад зроблено з грецької, а російський удосконалено.[20] До цього четвертого перевидання Громов додав два скорочених біблійних словника — український і російський, а також грецько-український і грецько-російський словники.[19]

У вересні 2020 року вийшов повний переклад Біблія Громова з грецької (Новий Завіт) та єврейської/арамейської (Старий Завіт) на українську та російську мови під назвою «Біблія або Вічне Євангеліє».[21][22]

Переклади не з мов оригіналу

Переклад Філарета (2004, Київ)

На початку 1970-х років богословська комісія українського екзархату Російської Православної Церкви (РПЦ) під керівництвом митрополита Філарета (Денисенка) зробила україномовний переклад Нового Завіту. Цей переклад був вперше виданий до Тисячоліття Хрещення Русі у Києві в 1988 році.[23] Тоді ж до святкування Тисячоліття Хрещення Русі в Москві вийшла україномовна Біблія в перекладі проф. І. Огієнка. Україномовний переклад Нового Завіту комісії РПЦ на чолі з Філаретом не було зроблено з мов оригіналу, а був зроблений з так званої Синодальної Біблії РПЦ — російськомовного перекладу Біблії зробленого у 19 ст..

8 вересня 2004 року в Українській Православній Церкві Київського патріархату з'явилося нове видання україномовного перекладу Біблії (Нового Завіту та Старого Завіту включно з текстами, які не входили до єврейського канону Біблії, але були в Синодальній Біблії РПЦ). Для цього видання було оновлено редакцію перекладу Нового Завіту видану у 1988 році, й перекладено Старий Завіт. Як і переклад Нового Завіту, переклад книг зі Старого Завіту був здійснений патріархом Філаретом з так званої Синодальної Біблії РПЦ — перекладу Біблії російською мовою, здійсненого в другій половині 19 ст. чотирма духовними академіями РПЦ.

Переклади Рафаїла Турконяка (з церковнослов'янського перекладу, 2006, Львів; з грецького перекладу, 2011, Київ)

Докладніше: Переклади Біблії Рафаїла Турконяка
Переклад з церковнослов'янської

В 1975 році до Рафаїла Турконяка з проханням виготовити переклад Старого і Нового Завітів зі старослов'янського тексту, так званої, Єлизаветинської Біблії звернувся Йосип (Сліпий). Але, в силу певних причин, о. Рафаїл обрав для перекладу давнішу церковнослов'янську Острозьку Біблію. Робота над ним тривала понад 30 років. Переклад Острозької Біблії побачив світ у 2006 році, за що в 2007 році Рафаїл Турконяк був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка[24].

Переклад з грецького оригіналу (Новий Завіт) та грецького перекладу (Старий Завіт)

Думка про необхідність нового перекладу Біблії (з оригінальних грецьких текстів, а не з слов'янського тексту, як це було з Острозькою Біблією) сучасною українською мовою виникла невдовзі після заснування Українського Біблійного Товариства — 1991 року, її подав перший президент УБТ, доктор богословських наук Яків Духонченко, і гаряче підтримали тодішній віце-президент УБТ, письменник Борис Тимошенко, генеральний секретар УБТ Павло Ставнійчук і всі члени Центрального правління УБТ першого складу. За ініціативою Правління Товариство звернулося до очільників усіх християнських Церков, що на той час входили до складу УБТ, за благословенням на переклад — першого Патріарха Київського і всієї України УПЦ Київського патріархату Мстислава (Скрипника), глави Церкви Євангельських Християн-Баптистів України, доктора богослов'я Якова Духонченка, старшого єпископа Церкви Християн Віри Євангельської України, почесного доктора богослов'я Миколи Мельника, та президента Церкви Християн Адвентистів Сьомого Дня в Україні Миколи Жукалюка — і отримало сердечне благословення на започаткування нового повного українського перекладу Біблії з мови оригіналу.

Після перегляду кандидатур можливих перекладачів, Центральне правління затвердило перекладачем священика, доктора богослов'я, професора Рафаїла Турконяка, який у грудні 1992 року розпочав роботу над перекладом. У червні 1995 року ним було повністю завершено дослівний переклад Нового Завіту, а в липні 1997 року — Старого Завіту. Однак попереду була ще величезна робота з перевірки, редагування та удосконалення тексту нового перекладу Біблії.

З 1994 до 2003 року перекладацький напрямок діяльності УБТ очолював другий віце-президент УБТ, доктор філософії і богослов'я, професор Дмитро Степовик, який за дорученням Центрального правління і тодішнього президента УБТ Миколи Мельника залучив до перевірки і редагування нового перекладу знавця давніх класичних мов, зокрема давньогрецької, доктора філологічних наук, професора Лесю Звонську-Денисюк, а також фахівців з Національної Академії наук та університетів України.

З 2003 року праця над удосконаленням тексту здійснювалася у Львові у тісній співпраці з о. Рафаілом Турконяком під керівництвом наступних президентів УБТ д-ра Анатолія Глуховського і д-ра Григорія Коменданта, а також генеральних секретарів УБТ Романа Вовка й Олександра Бабійчука. Безпосередню відповідальність за кураторство над перекладом з 2003 року і до моменту виходу його у світ узяв на себе третій віце-президент УБТ о. Василь (Луцишин), який доклав усіх зусиль, аби ця праця здійснювалася відповідно до найвищих стандартів якості й богословської достовірності.

З 2000 року і до смерті цій справі присвятив своє життя головний редактор перекладу д-р Богдан Качмар (1949—†2010). Вагомий внесок у редагування вніс помічник головного редактора Павло Смук. Активну участь у редагуванні брали професор Роджер Ковасіні та почесний член Правління УБТ Микола Жукалюк.

Значну консультативну, кураторську і матеріальну допомогу надавали Об'єднані Біблійні Товариства. Зокрема їхні консультанти — досвідчені перекладачі Біблії — д-р Давид Кларк (David Clark), д-р Ентоні Абела (Anthony Abela) і д-р Кіс де Блуа (Kees de Blois) доклали значних зусиль до того, аби переклад був схвалений світовою спільнотою і відповідав міжнародним стандартам з перекладу Біблії.

Загалом, до цього перекладу доклалися без винятку всі християнські церкви України. Члени Центрального правління УБТ брали участь у кожному етапі підготовки й редагування перекладу. Зрештою, кожен працівник і волонтер УБТ своєю самовідданою працею посприяв успішному втіленню цієї надзвичайно відповідальної і почесної справи.

Лише 21 червня 2011 року в столиці України відбулася презентація нового перекладу Біблії українською мовою з давньогрецької. Таким чином, робота на новим перекладом Біблії українською мовою тривала близько 20 років[25].

Переклад Олександра Гижі (2013, Київ)

Переклад Біблії письменника Олександра Гижі був здійснений в період 1993—2006 років. Як стверджує Гижа за основу він взяв російський синодальний переклад РПЦ.[26][прим. 1]

Цей україномовний переклад Біблії Олександра Гижі було видано спочатку у червні 2013 року,[28] а згодом перевидано у 2017 році.[29] У 2013 році переклад було схвалено Українським Біблійним Товариством та Комітетом у справах релігії при Кабінеті Міністрів України.

У 2014 році український письменник Петро Перебийніс у своїй статті Грішне заклання Святого Письма: доля Біблії в сучасному перекладі Олександра Гижі для часопису Літературна Україна написав детальну рецензію на переклад Біблії Гижі й загалом схвально про нього відгукнувся.[30][31] Крім того у вінницьких регіональних виданнях у 2015 році також вийшло кілька оглядів на переклад Гижі.[32]

Переклад нового світу (2014, Нью-Йорк)

Докладніше: Переклад нового світу#Україномовна версія

Даний переклад Біблії зроблений Свідками Єгови. Новий Завіт у версії Переклад нового світу англійською побачив світ у 1950 році, а повна Біблія (Новий та Старий Завіт) була надрукована в 1961 році й згодом була перевидана та оновлена у 1970, 1971, 1984, та 2013 роках. Переклад Біблії Нового світу на англійську виконувався з мов оригіналу, без зазначення імен перекладачів (анонімно).

Україномовну версію Нового Завіту у версії Біблії Нового світу (Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу) з англомовної Біблії Нового світу вийшов у 2005 році, а повна Біблія з Старим та Новим Завітом — у липні 2014.[33] Текст українського видання найбільш близький до видання 2013 року англійською. Під час перекладу українською також бралися до уваги тексти мовою оригіналу. Україномовний переклад був підготовлений анонімними перекладачами Свідків Єгови (ця релігійна організація не входить до Українського біблійного товариства).[34] Декілька десятків тисяч примірників було розповсюджено безкоштовно за декілька днів конгресу, що проводили Свідки у 2014 році. Перекладу немає у вільному продажу, але він розповсюджується Свідками Єгови безкоштовно та доступний у багатьох електронних форматах на їхньому офіційному сайті[35].

Перелік повних та часткових перекладів Біблії українською

Рік Тип Перекладач Короткий опис перекладу Посилання
1903 Повний Переклад П. Куліша Не маючи змоги в XIX ст. друкувати в Росії Святе Письмо українською мовою, українці перенесли цю справу за кордон. Український письменник Пантелеймон Куліш, сам православний, разом з українським ученим Іваном Пулюєм, греко-католиком, спільними силами перекладають майже весь кодекс Біблії. Заслугою цього перекладу становить те, що воно являє собою перший повний переклад з єврейських та грецьких текстів українською новітньою мовою, який містить 66 книг — 39 книг Старого Заповіту і 27 книг Нового Заповіту  Частинами цей переклад друкувався у Львові й у Відні. Під час пожежі згорів рукопис перекладу Старого Заповіту.

Але Куліш вдруге взявся за цю працю. Він не встиг закінчити її до своєї смерті, але закінчив її Іван Пулюй (переклав: книги Рут, 1-ше і 2-ге Паралипоменон, Ездри, Неємії, Естери і Даниїла) і письменник Іван Нечуй-Левицький (переклав Псалтир). Право власності на переклад здобуло Британське Біблійне Товариство, яке вперше видало Біблію українською мовою в 1903 році. В Україні ці видання були заборонені. Українську Православну Церкву, яка відродилася під час визвольної боротьби, ліквідувала радянська влада, після чого не можна було друкувати церковних книг українською мовою. Передрук цього перекладу біблії відбувся в 1947 і 1969 роках.

TBA
1906 Частковий Переклад П. Морачевського Перший повний переклад Святого Письма тогочасною українською літературною мовою здійснив Пилип Морачевський — інспектор Ніжинської гімназії вищих наук князя В. Безбородька. Однак Синод Російської православної церкви, хоча й відзначив високий рівень перекладу, через політику Російської імперії заборонив друкувати Біблію українською мовою. Лише 1906 р. почали друкувати чотирикнижжя Нового Заповіту окремими випусками. Але ініціатори видання дуже виправили мову перекладу, що, на жаль, знизило літературну цінність праці. Текст Четвероєвангелія
Частковий Переклад М. Кобрина Проф. Михайло Кобрин переклав Псалтир, апостольські листи і книгу Об'явлення.
1963 Повний Біблія перекладу І. Хоменка «Святе Письмо Старого і Нового Завіту» перекладено католицьким священиком Іваном Хоменком і видано в Римі у видавництві Василіян 1957 року. Відрізняється красивою літературною мовою і наявністю таких книг Сирах, Макавеїв і інших, що їх богослови визнають неканонічними.
1962 Повний Біблія перекладу І. Огієнка Видання Біблії в перекладі Куліша—Пулюя було вже вичерпане, а передруковувати його не видавалося розважним, бо українська мова за останні десятиліття значно розвинулася і збагатилася, тому Британське Біблійне Товариство замовило Іванові Огієнку (він же митрополит Іларіон) новий переклад канонічної Біблії у 1936 році.

Стокгольмське Товариство для поширення Євангелії в СРСР видало в 1942 році Новий Заповіт і Псалтир у перекладі професора Івана Огієнка. В 1955 р. митрополит Іларіон закінчив увесь переклад Біблії для Британського Біблійного Товариства. Сьогоднішній варіант, яким користуються всі протестантські церкви і частково православні і греко-католицька, був виданий у 1962 р.

З нагоди 1000-ліття Хрещення Русі у 1988—1989 рр. переклад масово поширювався в Україні на гроші західних протестантських церков і біблійних товариств.

2006, 2011, 2020 Повний Біблія перекладу Р. Турконяка (або Біблія УБТ) Українські церкви об'єднали свої перекладацькі зусилля, щоб створити сучасний, загальноприйнятний переклад Слова Божого. Так у 1997 році перекладачі під головуванням архімандрита Рафаїла Турконяка завершили переклад Нового Завіту. Перекладання Старого Завіту завершене 2007 року. 2011 року вийшов друкований варіант Нової Біблії, перекладеної з давньогрецької (Септуагінта). 2020 року вийшов Сучасний переклад, у якому старозавітні канонічні книги перекладені з давньоєврейської (масоретський текст).
Частковий Переклад Антона Кобилянського У другій половині XIX ст. в його перекладі вийшли Євангеліє від Луки та Євангеліє від Іоана. Переклад зроблено на українську мову в двох варіантах: латиницею і кирилицею.
Біблія перекладу О. Бачинського Видавалась як «Новий Завіт» і «Псалтирь» (Львів, 1903 рік), а також як «Святе Письмо Старого і Нового Завіта» (1900—1908 роки) церковнослов'янським текстом з поясненням Іоанна Бартошевського. Через свій формат та зовнішній вигляд переклад Бачинського не знайшов поширення серед народних кіл, а залишився радше настільною книгою кліру.
Переклад Т. Галущинського «Свята Євангелія» (Рим, 1946 рік). Цей переклад був призначений для масового поширення серед народу, а проте виправдав сподівання.
Частковий Переклад Л. Герасимчука «Новий Заповіт. Четвероєвангеліє» і «Апокаліпсис Івана Богослова» опублікований в журналі «Вітчизна» (1990 рік)

Апокаліпсис був друкований двічі, але не у «Вітчизні», а в «Україні» та в «Українських проблемах». Це різні редакції. У «Березолі» друкувалися «Звершення апостолів». У «Всесвіті» друкувалася «Гексапсальма». «Псальма розіп'яття» виходила окремим виданням у дитячому фонді. Видано також два позаконфесійних перекази Біблії.

Частковий Переклад Г. Деркача «Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч» (1991 рік). Протестантський переклад Біблії, який ставив за мету дати українцям переклад Святого Письма на літературній українській мові в період українського відродження та відновлення державності. При цьому базувався на перекладах Біблії І.Огієнка та Російській Синодальній.
Біблія перекладу Є. Дулумана Опублікована в журналі «Людина і світ» (1990—1998 роки)
Частковий «Новий Завіт з коментарем» (1994 рік) В основі видання лежить текст перекладу І. Хоменка. Коментар підготовлено отцем УГКЦ доктором І. М. Любачівським: перекладено з іншомовного джерела. Видано у Львові видавництвом «Стрім».
Частковий Переклад М. Кравчука «Свята Євангелія» (Львів, 1937 рік) і «Книга Псалмів» (Рим, 1966).
Частковий Переклад Я. Левицького «Святе Письмо Нового Завіта» (Жовква, 1921 рік) та «Книга псальмів» (1925 року)
Частковий Фрагменти перекладу І. Дьяконова та Михайла Москаленка Надруковано в книжці «На ріках вавілонських. З найдавнішої літератури Шумеру, Вавилону, Палестини» (Київ, 1991 рік)
Частковий Переклад О. Слюсарчука «Псалтиря розширена» (1899 рік)
Частковий Видавництво Українського Католицького Університету «Новий Завіт» (1989 рік)
Частковий Переклад Івана Франка «Книга Буття» Надруковано в книжці «На ріках вавілонських. З надавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини» (Київ, 1991 рік)
Частковий Переклад В. Дзьоби Здійснено переклад окремих біблійних книг, а саме: Рут, Йова, Псалмів, Пісні над піснями, Екклезіяста та низки неканонічних книг.

«Псалми або Святі Гімни» (Рим-Манчестер-Мінхен, 1944—1961).

2013 Повний Переклад Олександра Гижі Повний переклад Олександра Гижі з російського синодального перекладу вперше виданий у 2013 році
2004 Повний Переклад під ред. Філарета Переклад українською мовою російської Синодальної Біблії, здійснений під керівництвом Патріарха УПЦ КП Філарета.
2014 Повний Переклад нового світу Повний переклад Біблії від Свідків Єгови. Переклад з мов оригіналу грецької, арамейської та давньоєврейської. Про його випуск українською мовою було оголошено на початку липня 2014 року.
2020 Частковий Юрій Леонідович Попченко Новий Завіт. Новий переклад з давньогрецької мови.

Порівняльна таблиця з кількості книг Нового/Старого Завіту у різних перекладах Біблії українською мовою

Різна кількість книг у перекладах Біблії українською мовою зумовлена використанням різних Біблійних канонів, які застосовувались тим чи іншим перекладачем під час роботи. Так, Біблія в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуй-Левицького, Біблія Івана Огієнка, Біблія Олександра Гижі, Переклад Нового світу відповідає канону протестантських церков. Біблія в перекладі Івана Хоменка відповідає канону Римо-Католицької церкви. Біблія в перекладі Філарета відповідає канону Православної церкви. Біблія в перекладі Рафаїла Турконяка також відповідає канону Православної церкви, але Послання Єремії, за католицькою традицією, об'єднане з Книгою Варуха, через що загальна кількість книг виходить меншою на одну.

Порівняльна таблиця з прикладами з повних перекладів Біблії українською

Переклади з мов оригіналу Переклади не з мов оригіналу
Переклад Куліша, Пулюя та Нечуй-Левицького (1903) Переклад Огієнка (1962) Переклад Хоменка (1963) Переклад Турконяка (2020) Переклад Турконяка з церк-слов'янського пер. (1996) Переклад Філарета з рос. пер. (1988/2004) Переклад Турконяка з грец. пер. (2011) Переклад Гижі з рос. пер. (2013) Переклад нового світу з англ. пер. (2014)
Буття 1

1. У початку сотворив Бог небо та землю.

Буття 1

1. На початку Бог створив Небо та землю.

Буття 1

1. На початку сотворив Бог небо й землю.

Буття 1

1. На початку створив Бог небо та землю.

TBA Буття 1

1. На початку створив Бог небо і землю.

Буття 1

1. На початку Бог створив небо та землю.

TBA Буття 1

1. На початку Бог створив небо і землю.

2. Земля ж була пуста і пустошня, і темрява лежала над безоднею; і дух Божий ширяв понад водами. 2. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води. 2. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. 2. Земля ж була порожньою і безжиттєвою; безодню вкривала темрява, а Дух Божий ширяв над поверхнею води. TBA 2. Земля ж була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою. 2. Земля ж була непримітна і невпорядкована; над безоднею лежала темрява, а Дух Божий ширяв над водою. TBA 2. Земля була безформна й пуста, і темрява огортала поверхню водних глибин, а над поверхнею вод ширяла Божа діюча сила.
3. І рече Бог: Настань, сьвіте! І настав сьвіт. 3. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло. 3. І сказав Бог: Нехай буде світло! І настало світло. 3. І сказав Бог: Нехай буде світло! І постало світло. TBA 3. І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. 3. І сказав Бог: Нехай буде світло! І постало світло. TBA 3. І Бог сказав: «Нехай буде світло». Тоді з'явилося світло.
4. І бачив Бог сьвіт, що воно добре; та й розлучив сьвіт із темрявою. 4. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. 4. І побачив Бог світло, що воно добре та й відділив Бог світло від темряви. 4. Побачив Бог світло, бо воно добре, — і відділив Бог світло від темряви. TBA 4. І побачив Бог світло, що воно добре, і відокремив Бог світло від темряви. 4. Побачив Бог світло, що це добре, і відділив Бог світло від темряви. TBA 4.  Після того Бог побачив, що світло добре, і Бог почав відділяти світло від темряви.
5. І назве Бог сьвіт день, а темряву назве ніч. І був вечір, і був ранок; день первий. 5. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший. 5. Назвав же Бог світло — день, а темряву назвав ніч. І був вечір і був ранок — день перший. 5. Бог назвав світло днем, а темряву назвав ніччю. І був вечір, і був ранок, — день перший. TBA 5. І назвав Бог світло днем, темряву ніччю. І був вечір, і був ранок: день перший. 5. Бог назвав світло днем, а темряву назвав ніччю. І був вечір, і настав ранок — день перший. TBA 5. Бог назвав світло днем, а темряву ніччю. І був вечір, і був ранок — це день перший.

Незвичні редакції україномовних Біблій

Віршовані переспіви
  • Панько Куліш, окрім прозового перекладу Біблії (який вийшов повністю лише посмертно у 1903 у Лондоні, у співавторстві з Іваном Пулієм та Іваном Нечуєм-Левицьким) також створив у 1890-х рр. віршовану версію під назвою «Устихотворена Біблія» (зберігся в рукописі, залишається ненадрукованою й досі)[36]
  • У грудні 1845 року свої переспіви псалмів здійснив Тарас Шевченко і шевченківська збірка з перекладами уривків з Біблії «Давидові псалми» була видана ще за життя поета в складі «Кобзаря» 1860 року (окремі україномовні переклади уривків біблійських віршів друкувалися і раніше: того ж 1860 року «Давидові псалми» були опубліковані окремо в серії «Сільська бібліотека»[37])
  • У середині 19 ст. перекладами Псалтиря займався також Михайло Максимович й у 1859 році вийшла збірка вибраних 29 псалмів у його віршованому україномовному перекладі.
  • Авторський літературний поетичний переспів книг пророків Еклезіяста, Йова, Єремії та Ісаї здійснив відомий український поет Микола Карпенко[38].
  • Переспіви «Пісні пісень» здійснили Станіслав Зінчук і Анатолій Бортняк[39].
  • Тетяна Яковенко переспівала біблійну «Книгу приповістей Соломонових»[40].
  • Василь Кредо у 1994 році створив Віршовану Біблію[41].
Авторські редакції
  • У 1993 р. у Мінську вийшла українською мовою Книга Життя: текст чотирьох євангелій у ній було синхронізовано, подібно до Діатессарона Татіана.
  • У 2006 р. вийшла книга Ігоря Каганця «Пшениця без куколю. Євангеліє без вставок і спотворень», 2012 р. — друга редакція. У 2017 — «Євангеліє Ісуса Хреста». У цих книгах подано авторські редакцію та тлумачення євангельського тексту.

Україномовні переклади Біблії у роботі

Кілька перекладачів зараз працюють над новими прозовими перекладами Біблії українською. Зокрема відомо про священника-протестанта Костянтин Буд-Гусаїм з церкви Адвентистів сьомого дня, який готує свій україномовний переклад Біблії з 2013 року.[42]

Крім цього, кілька перекладачів зараз працюють над новими віршованими переспівами Біблії українською. Зокрема, починаючи з 2006 року, свій віршований переспів Біблії українською мовою здійснює теолог Валерій Завалко.[43][44]

Див. також

Зауваги

  1. ↑ Гижа заявляв що на додачу до основного російського синодального перекладу РПЦ, він також застосовував порівняльний аналіз-обстеження біблійних текстів Біблії різними мовами: першоджерелом грецькою —Новий Завіт, першоджерелом єврейською — Старий Завіт, перекладом англійською — Біблію короля Джеймса (переклад поч. 17 століття), перекладом польською — невідомий переклад Нового Завіту, та перекладом російською —Синодальну Біблію РПЦ. Окрім іншомовних перекладів, Гижа стверджував, що також ретельно досліджував попередні повні та часткові україномовні переклади греко-католиків Огієнка, Хоменка, та Куліша/Нечуя-Левицького/Пулія [27]

Примітки

  1. ↑ Білокінь С. І. Біблії переклади українською мовою // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  2. ↑ Гринчишин Д. Г. Крехівський Апостол // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  3. ↑ а б термін «повний переклад Біблії» досить умовний, оскільки хоча усі 10 повних україномовних перекладів включають усі 27 книг Нового Завіту, однак у Старому Завіті кількість книг варіюється від 39 до 50 через відмінності у трактуванні різними християнськими церквами «канонічності» окремих книг Старого Завіту
  4. ↑ Переклади Біблії українською мовою // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  5. ↑ Ю. Романчук. Маркіян Шашкевич. myslenedrevo.com.ua. 2020
  6. ↑ Олекса Горбач. Мовостиль новітніх перекладів св. письма на українську народну мову 19-20 вв. // Статті до 1000-ліття християнізації Руси-України. Мюнхен: Український вільний університет. 1988. 348 стор.: С. 29-99 с. (Наукові записки Українського Вільного Університету; ч. 13)
  7. ↑ Писання Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича і Якова Головацького. У Львовѣ: Зъ печатнѣ Товариства имени Шевченка, пôдъ зарядомъ К. Беднарского, 1884. 382 стор. (Руска библіотека И. Онишкевича. Т. 3.)
  8. ↑ Маргіян Шашкевич. Уривки з Писання Маркіяна Шашкевича. Видав: Михайло Возняк. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1912. 294 cтор. (Збірник філологічної секції Наукового товариства ім. Шевченка; т. XIV) (Шаблон:Ukrainica logo Ukrainica pdf)
  9. ↑ Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого. Виданє друге (З додатком творів: Івана Вагилевича і Тимка Падури). У Львові: З друкарні Наукового Товариства ім. Шевченка; Накладом товариства Просвіта. 1913. 464 стор. (Руска писемність. Т. III. I.) (Шаблон:Archive.org logo archive.org pdf)
  10. ↑ Андрій Даниленко. «Гарячий Куліш» в дзеркалі сучасних досліджень. chasopys-rich.com.ua. 24/12/2016
  11. ↑ Це переклад «Острозької Біблії», тобто його було здійснено з церковнослов'янського перекладу, а не з оригіналу.
  12. ↑ Перекладався з англійського видання, але при перекладі користувалися також критичними виданнями тексту грецькою та єврейською мовами
  13. ↑ Історія Української Літератури, т.1. Київ. 1967. с. с. 47. {{cite book}}: |page= має зайвий текст (довідка)
  14. ↑ Видання Святого Письма українською мовою, що були здійснені Московським патріархатом до 1000-ліття Хрещення Русі у 1988 р. не були перекладами П. Морачевського. Тоді було видано Старий Завіт у перекладі проф. І. Огієнка (митрополита Іларіона) та Новий Завіт в перекладі, над яким (у складі богословської комісії під керівництвом митрополита Київського і Галицького Філарета) працював Й. Оксіюк[джерело?]
  15. ↑ а б О. Рафаїл Турконяк: «Перший тираж нового перекладу Біблії з єврейської вже розібрали». risu.ua. 1 вересня 2020
  16. ↑ о. д-р Рафаїл Турконяк про Сучасний переклад. ukrbs.org. 29 травня 2020
  17. ↑ Українське біблійне товариство презентувало Сучасний переклад Біблії українською мовою. religion.in.ua. 15.05.2020
  18. ↑ Георгій Коваленко. «Біблія. Сучасний переклад. 2020». Щиро радію, але радість моя недосконала…. oou.org.ua. 27.05.2020
  19. ↑ а б Історія створення перекладу «Біблія або Вічне Євангеліє». bible-eternalgospel.com. 3 серпня 2020
  20. ↑ Вічне Євангеліє / Вечное Евангелие. Український і російський паралельні переклади з грецької: Валерій Громов. Київ: Publishing house «Esther»; Український мовно-інформаційний фонд НАН України. 2009. 859 стор. ISBN 966-74-65-04-7 (укр.) (рос.)
  21. ↑ Біблія — білий колір. bible-eternalgospel.com. 2020
  22. ↑ Біблія або Вічне Євангеліє / Библия или Вечное Евангелие. Український і російський паралельні переклади з грецької, єврейської та арамейської: Валерій Громов. Київ: Boanerges Ministry LLC. 2020. 2544 стор. ISBN ? (укр.) (рос.)
  23. ↑ Предстоятель Української Церкви: Патріарх — перекладач Біблії, богослужбової, житійної й морально-повчальної літератури українською мовою
  24. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  25. ↑ Урочисте посвячення Українського Дому Біблії[недоступне посилання з липня 2019]
  26. ↑ Олександр Гижа про свій переклад Біблії. Youtube-канал Ранок надії. 23 лютого 2016
  27. ↑ Про «Новітній Переклад» Біблії. Архів оригіналу за 27 жовтня 2011. Процитовано 18 листопада 2011.
  28. ↑ Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Заповітів. Канонічні: в перекладі сучасною українською літературною мовою з паралельними місцями. Переклад з англ./пол.: Олександр Гижа. Київ: [б. в.]. 2013. 1209 стор. ISBN 978-966-2613-06-3
  29. ↑ Біблія. Книги Святого Письма Старого і Нового Заповітів. Канонічні: в перекладі сучасною українською літературною мовою з паралельними місцями. Переклад з англ./пол.: Олександр Гижа. Київ: Друк КТЗабеліна-Фільковська. 2017. 1092 стор. ISBN 978-966-2613-18-6
  30. ↑ Перебийніс, Петро. Грішне заклання Святого Письма: доля Біблії в сучасному перекладі Олександра Гижі // Літературна Україна. 2014. 11 груд. С. 7
  31. ↑ Біблія Олександра Гижі. slovoproslovo.info. 29.05.2020
  32. ↑ Зарицький, П. А. Наш земляк переклав Біблію // Вісн. Козятинщини. 2015. 19 лют. С. 5
  33. ↑ Біблія. Переклад нового світу (україномовна версія). jw.org/uk/ю 2014
  34. ↑ Українське біблійне товариство. Колективні члени товариства. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
  35. ↑ http://www.jw.org/uk/публікації/біблія/nwt/книги/
  36. ↑ Олесь Федорук. Кулішезнавство сьогодні: стан, проблеми і перспектива // Бюлетень НТШ в Америці № 48 (64) за 2019: До 200-річчя Пантелеймона Куліша. С. 6-9
  37. ↑ Давидові псалми // Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 358—365; С. 742—748.
  38. ↑ Біблійні переспіви Миколи Карпенка | Інтернет-книгарня ВВК. korekta-vk.com. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 27 травня 2020.
  39. ↑ Українське життя в Севастополi Бібліотека ім. Марії Фішер-Слиж ПІСНЯ ПІСЕНЬ Переспів Анатолія БОРТНЯКА. ukrlife.org. Процитовано 27 травня 2020.
  40. ↑ СОЛОМОНОВІ ПРИТЧІ ТА ЇХНІЙ СЬОГОДЕННИЙ КОНТЕКСТ | Слово Просвіти. slovoprosvity.org. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 27 травня 2020.
  41. ↑ Науковий профіль Віршованої Біблії Василя Кредо в Google-Академія
  42. ↑ Диякон-адвентист перекладає Євангеліє доступною українською мовою. religion.in.ua. 13.01.2016
  43. ↑ BibleUA. bible.valeryz.com.ua. Процитовано 7 жовтня 2020.
  44. ↑ віршований переспів

Джерела

  • Білокінь С. І. Біблії переклади українською мовою // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  • Бурій В. Українські переклади Біблії / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). — 1993. — 21 квітня.
  • Віра Сулима. «БІБЛІЯ (СВЯТЕ ПИСЬМО) В УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДАХ І ДОСЛІДЖЕННЯХ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА», Наукове товариство імені Шевченка. Енциклопедія: електронна версія, Київ, Львів: Наукове товариство імені Шевченка, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015, [Онлайн]. Доступно: http://encyclopedia.com.ua/search_articles.php?id=291 [дата звернення: 24.05.2021].
  • Коротка історія перекладів Біблії українською мовою / М. Жукалюк, Д. Степовик. — Українське Біблійне Товариство, 2003. — 176 с.
  • І. Огієнко. Повстання перекладів Св. Письма на українську мову й повстання нової української літературної мови // Українська мова XVI ст. — Варшава: Друкарня синодальна, 1930. — 520 c.
  • Мороз Ю. Національна традиція біблійних перекладів: філософсько-релігієзнавчий аналіз: дис. … канд. філол. наук: 09.00.11 / Житомир. держ. ун-т імені Івана Франка. Житомир, 2017. 214 с. (PDF-файл на сайті CORE; PDF-файл на сайті ЧТИВО)
  • Огієнко І. Не маємо каменя наріжного. Українські переклади Св. Письма // Рідна мова. — 1934. − Ч. 10. — С. 131—138.
  • О. Дзера. Джерела національних перекладів Святого Письма: англо-український контекст // Лінгвостилістичні студії, вип. 7, Листопад 2017, с. 51-60, DOI: https://doi.org/10.29038/2413-0923-2017-7-51-60
  • О. Дзера. Історія українських перекладів Святого Письма // ІНОЗЕМНА ФІЛОЛОГІЯ. 2014. ВИП. 127. Ч. 2. С. 214—222. (PDF-файл)
  • Переклади Біблії на українську мову за нового часу / Митр. Іларіон // Віра і культура. — 1958. — Ч. 1 (61). — С. 1–6.
  • Переклади з Євангелії / Ю. Липа // Рідна мова. — 1936. − Ч. 11. — С. 505—508.
  • Українські переклади Святого Письма / В. Німчук // Das Ukrainische als Kirchensprache (Українська мова в церквах). — Siavische Sprachgeschichte / Herausgegeben von Michael Moser. — Wien, 2005. — Band 1. — S. 15–64. Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/movoznavstvo/das-ukrainische-als-kirchensprache-ukrayinska-mova-v-czerkvah/

Література

  • Андрій Даниленко. Перші переклади Нового Заповіту новоукраїнською мовою: Антоній Кобилянський проти Пантелеймона Куліша // Режим доступу: http://www.academia.edu/10235397/Ukrainian_Translations_of_the_New_Testament_Kobyljanskyj_vs._Kulish_in_Ukrainian_
  • Бетко І. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії XIX — початку XX століття (монографічне дослідження) / Wyzsza Szkola Pedagogiczna im. Tadeusza Kotarbinskiego; НАН України; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка. — Zielona Gora; Kijow, 1999. — 160 с.
  • Біблія з коментарями / Виправлений та упорядкований переклад П. Куліша; Автор коментарів і статей Дональд Ч. Стемпс; За редакцією д-ра В. Боєчка. — Мінськ: Віддруковано в типографії «Принткорп», 2007. — 2224 с.
  • Бовсунівська Т. Традиція «переложеній» псалмів Давидових в українській літературі ХІХ століття // Біблія і культура: Збірник наукових статей. Вип. 3. — Чернівці: Рута, 2001. — С. 117—120.
  • Булыка А. М. Мова выданняў Францыска Скарыны / А. М. Булыка, А. І. Жураўскі, У. М. Свяжынскі. — Мінск : Навука і тэхніка, 1990. — С. 210.
  • Бурій В. Вічна Книга: четвертий повний переклад Біблії / Валерій Бурій // Місто робітниче. — 2011. — 25 листопада.
  • Володимир Анофійчук. Псалом у творчості Тараса Шевченка та Міхая Емінеску: компаративістичний аспект / «Наш голос», № 214, квітень, 2012 р.
  • Головащенко С. І. Біблієзнавство. Вступний курс: Навч. посібник. —- К.: Либідь, 2001. —- 496 с.
  • Горбач О. Повні та часткові переклади Біблії українською мовою / О. Горбач // Бюлетень УБТ. - 1999. - № 10. - С. 26-31.
  • Горбач О. Повні та часткові переклади Біблії українською мовою / О. Горбач // Бюлетень УБТ. - 2000. - № 11. - С. 45-49.
  • Жукалюк М. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою / М. Жукалюк, Д. Степовик. — Українське Біблійне Товариство, 2003. — 176 с.
  • Іларіон. Новий переклад Біблії: Історичний нарис // Віра й культура. — 1962 р. — № 10-11
  • Історія українських перекладів Святого Письма / О. В. Дзера. Іноземна філологія. 2014. Вип. 127. Ч. 2. С. 214—222. ISSN 2078—340Х. DOI: http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2014.127.216
  • Книга жизни (на украинском языке). Минск, МП «Лерокс», (1993).
  • Козирський В. Перша Біблія українською мовою / Володимир Козирський, Василь Шендеровський / / Біблія і культура: зб. наук, статей. - Вип. 2. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 190-193.
  • Кононеико В. І. Українські переклади Біблії і художній текст / Віталій Кононеико // Вісник Прикарпатського університету. - Філологія. - 2000.- Вип. V. - C. 3-11.
  • Костів К. Нове видання української Біблії // Віра й культура. — 1962 р. — № 12
  • Кулішів переклад Святого Письма / О. Федорук // Сучасна українська богословська термінологія: від історичної традиції до нових концепцій: Матеріали Всеукр. наук. конф. (Львів, 13–15 трав. 1998 р.) / Редкол. : М. Петрович, Г. Наконечна. — Львів: Вид-во Львів. богосл. академії, 1998. − С. 57–70.
  • Максим Стріха. Трохи про передісторію // Стріха, Максим. Український художній переклад: між літературою і націєтворенням. Київ: Факт; Київ: Наш час. 2006. 344 стор.: 25-46 (Сер. «Висока полиця»). ISBN 966-359-095-5 (Факт), ISBN 966-8174-11-9 (Наш час)
  • Маловідомі сторінки історії перекладів українською мовою книг Святого Письма від середини XIX — до середини XX століть / Т. Мороз // Науковий вісник Чернівецького університету. — Вип. 276—277: Слов'янська філологія. — Чернівці: Рута, 2006. — С. 240—251.
  • Марусик Т. Досі немає адекватного перекладу Біблії українською мовою / Інтерв'ю Л. Герасимчука для Радіо Свобода 23.08.2003[Електронний ресурс] Тарас Марусик // Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/933830.html.
  • Мовостиль новітніх перекладів Св. Письма на українську народню мову 19–20 вв. / О. Горбач// Наукові записки Українського Вільного Університету. — Ч. 13. — Філософічний факультет: Збірник Мовознавчої Комісії Наукового Конґресу в 1000-ліття Хрищення Руси-України. — Мюнхен, 1988. — С. 29–98.
  • М. Костенко. Текстологічні особливості протографів новозавітних і старозавітних книг в українській перекладацькій традиції: Стаття-доповідь на 6-ту науково-практичну конференцію «Українська писемність та мова в манускриптах і друкарстві», що відбулась в Музеї книги і друкарства України 9.11.2015 р. в День української писемності та мови.
  • Переклади Біблії на українську мову / Т. Коковський // Стяг: Часопис Української Лютеранської Церкви. — 1999. — 11–12 (листопад-грудень).
  • Перший повний український переклад Біблії / О. Рокіцький // Пам'ять століть. — 2002. — № 4. — С. 59–67.
  • Поетичні переклади П. О. Куліша Св. Письма / М. Сагарда // Українська перекладознавча думка 1920-х — початку 1930-х років / За ред. Л. М. Черноватого та В. І. Карабана. — Вінниця: Нова Книга, 2001. — С. 55–65.
  • Псалтир. Переклад новою українською літературною мовою П. С. Морачевського (1865) / НАН України, Укр. ком. славістів, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису, Ін-т укр. мови ; підгот. до вид. Л. А. Гнатенко ; [дослідж. Л. А. Гнатенко, В. В. Німчука ; відп. ред. Л. А. Дубровіна]. — Київ: НБУВ, 2015. — 200 с. : 1 арк. портр. — (Пам'ятки української мови. Серія канонічної літератури). — ISBN 978-966-02-7487-7
  • Спільні риси українського перекладу Біблії 1903 р. та мови творів І. Франка: лексика високого стилю / Т. Мороз // Дослідження з лексикології і граматики української мови: Збірник наук. праць / За ред. І. Поповського. — Дніпропетровський нац. ун-т ім. Олеся Гончара, 2012.
  • Сотворення світу / І. Франко ; упоряд., передм., комент. В. Погребенника ; наук. керівник серії О. Мишанич. — Київ: Обереги, 2004. — 160 с. : іл. — (Бібліотека українського раритету). (Містить переклад 1-го і 2-го розділів книги Буття, виконаний І. Франком)
  • Шевченко Л. Біблія і становлення української літературної мови / Л. Шевченко // Мовознавство. — 2004. − № 5–6. — С. 56–61.
  • Шевчук Валерій. Як би я викладав уроки Біблії в середній школі // Слово і час. – 1991. – № 1. Режим доступу: https://ua1lib.org/book/2978194/8ce934
  • Юрій Мороз. Релігієзнавчий аналіз біблійних перекладів і конфесійна біблеїстика // Релігія та Соціум. — 2014. — № 1-2 (13-14).

Посилання

Переклади Біблії онлайн

Українські переклади Біблії
у сестринських Вікіпроєктах
s: Теми у Вікіджерелах?
CMNS: Українські переклади Біблії у Вікісховищі?
Повні переклади
  1. WS: Біблія (переклад Куліша, Нечуя-Левицького та Пулюя) (html версія з bolls.life)
  2. WS: Біблія (переклад Огієнка) (html версія з bolls.live)
  3. WS: Біблія (переклад Хоменка) (версія з bolls.live) (djvu, pdf, doc версія з chtyvo.org.ua)
  4. WS: Біблія (переклад Турконяка) (html версія з mediaglagol.com.ua)
  5. Біблія в перекладі Філарета (html) (pdf)
  6. Біблія в перекладі О. Гижі
  7. Біблія в перекладі Свідків Єгови
  8. Біблія в перекладі В. Волі (як сказано в передмові)
  9. Свята Біблія: Сучасною мовою // © 2007 Bible League International


Часткові переклади
  1. Євангеліє в перекладі П. Морачевського
  2. Псалтир: переклад новою українською літературною мовою П. С. Морачевського (1865). — К.: НБУВ, 2015. — 196 с. : іл. 
  3. П. Ратай [П. Куліш]. Псалтирь або книга хвали Божої, пересnів український. Львів 1871, 329 с.. Адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0000681
  4. Шашкевич, М. Переклади Євангелій. Матвія 5, Івана 4 // Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького: (з дод. творів: Івана Вагилевича і Тимка Падури). — Вид. 2-ге. — Електрон. текст. дані (1 файл : 273 Мб). — У Львові: З друк. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1913 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018). — С. 128—132. — (Руска письменність; 3, 1).
  5. Новий Завіт в перекладі Я. Левицького (Жовква, 1921)
  6. М. Кравчук. Книга псалмів. Видання Укр. Катол. Ун-ту ім. св. Климентія папи, Рим 1966, с. 240. (Файл DjVu)
  7. Три Книги Святого Письма Старого Завіту: Рут-Товіт-Пісня Пісень / Перекл. Володимир Дзьоба. Мюнхен: Лоґос, 1957. 69 с. (Файл DjVu)
  8. Новий Заповіт в перекладі Ю. Попченка
  9. Євангеліє від Матвія у перекладі Костянтина Буд-Гусаїма
  10. Цолін, Дмитро. 2021. «Книга Псалмів у новому перекладі, псалми 1-40». Богословські роздуми: Східноєвропейський журнал богослов'я 19 (1):154-204.
  11. Цолін, Дмитро. 2021. «Книга Псалмів у новому перекладі, псалми 41-71». Богословські роздуми: Східноєвропейський журнал богослов'я 19 (2):149-84.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Переклади_Біблії_українською_мовою&oldid=35855186