Куртник
| Куртник | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Куртник (підвид D. h. hyperythra, Національний парк Сатпура)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Dumetia hyperythra (Franklin, 1831)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Malacocercus albogularis Blyth. 1847[3] Timalia hyperythra Franklin, 1831 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ку́ртник[4] (Dumetia hyperythra) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae)[5][6]. Мешкає в Індії, Непалі і на Шрі-Ланці.
.jpg)
_Photograph_By_Shantanu_Kuveskar.jpg)
Довжина птаха становить 13 см, враховуючи довгий, заокруглений хвіст. Верхня частина тіла темно-коричнева, нижня частина тіла оранжево-жовта. Верхня частина голови рудувато-сіра. Хвіст оливково-коричневий. У представників підвидів D. h. albogularis і D. h. phillipsi горло білувате. У представників підвиду D. h. phillipsi нижня частина тіла загалом світліша, а дзьоб більший і міцний[7][8][9].
Виділяють три підвиди:[10][11][12][13]
- D. h. hyperythra (Franklin, 1831) — південний захід Непалу, південна і центральна Індія;
- D. h. albogularis (Blyth, 1847) — західна і південна Індія (від Раджастхану і східного Гуджарату до річки Крішни і далі на південь);
- D. h. phillipsi Whistler, 1941 — Шрі-Ланка.
Куртники живуть у сухих і вологих чагарникових заростях та на луках. Зустрічаються переважно на висоті до 900 м над рівнем моря, однак у південній Індії подекуди на висоті до 1800 м над рівнем моря, а на Шрі-Ланці на висоті до 1800 м над рівнем моря[8][14].
Куртники зустрічаються зграйками від 5 до 12 птахів. Живляться комахами, насінням та нектаром Bombax і Erythrina[15][16]. Сезон розмноження триває з травня по вересень. Гніздо кулеподібне, зроблене з бамбукового листя і трави. В кладці 3-4 яйця, насиджують і самці і самиці[17]. На Шрі-Ланці за сезон може вилупитися кілька виводків. Куртники іноді стають жертвами гніздового паразитизму смугастих кукавок[18].
- ↑ BirdLife International (2016). Dumetia hyperythra. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Franklin, James (1831). Catalogue of Birds. Proceedings of the Committee of Science and Correspondence of the Zoological Society: 114—125. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Blyth, E (1847). Notices and descriptions of various new or little known species of birds. J. Asiat. Soc. Bengal. 16: 428—476. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gelang, M.; Cibois, A.; Pasquet, E.; Olsson, U.; Alström, P.; Ericson, P. G. P. (2009). Phylogeny of babblers (Aves, Passeriformes): major lineages, family limits and classification (PDF). Zoologica Scripta. 38 (3): 225—236. doi:10.1111/j.1463-6409.2008.00374.x. Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Moyle, Robert G.; Andersen, Michael J.; Oliveros, Carl H.; Steinheimer, Frank D.; Reddy, Sushma (2012). Phylogeny and Biogeography of the Core Babblers (Aves: Timaliidae). Systematic Biology. 61 (4): 631—651. doi:10.1093/sysbio/sys027. PMID 22328569.
- ↑ Whistler, Hugh (1949). Popular Handbook of Indian Birds (вид. 4th). London: Gurney and Jackson. с. 50—51.
- ↑ а б Ali, Salim; Ripley, S. Dillon (1996). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 6. Cuckoo-Shrikes to Babaxes (вид. 2). Delhi: Oxford University Press. с. 178—182.
- ↑ Whistler, Hugh (1941). Recognition of new subspecies of birds in Ceylon. Ibis. 83 (2): 319—320. doi:10.1111/j.1474-919X.1941.tb00626.x.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Harington, H.H. (1914). Notes on the Indian Timeliides and their allies (laughing thrushes, babblers, &c.) Part III. Family — Timeliidae. Journal of the Bombay Natural History Society. 23: 417—453. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Abdulali, H. (1959). A new white-throated race of the babbler Dumetia hyperythra. Journal of the Bombay Natural History Society. 56: 333—335.
- ↑ Baker, E.C. Stuart (1922). Fauna of British India, including Ceylon and Burma. Birds. Volume I. (вид. 2). London: Taylor and Francis. с. 228–230.
- ↑ Vyas, Rakesh; Nair, Anil (1999). Range extension of Rufousbellied Babbler Dumetia hyperythra hyperythra (Franklin). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 96 (1): 143—144. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Pamela C. Rasmussen (22 Nov 2011). Dumetia hyperythra albogularis. Avian Vocalisations Center, Michigan State University. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
- ↑ Deepal Warakagoda (22 Mar 2003). Dumetia hyperythra phillipsi. Avian Vocalisations Center, Michigan State University. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 листопада 2015.
- ↑ Vyas, R. (2008). Breeding notes on the Rufous-bellied Babbler Dumetia hyperythra (PDF). Indian Birds. 4 (3): 114—115. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- ↑ Baker, E. C. Stuart (2008). The Evolution of Adaptation in Parasitic Cuckoos' Eggs. Ibis. 55 (3): 384—398. doi:10.1111/j.1474-919X.1913.tb06559.x. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
- Birds of India by Grimmett, Inskipp and Inskipp, ISBN 0-691-04910-6
- A Field Guide to the Birds of the Indian Subcontinent by Kazmierczak and van Perlo, ISBN 1-873403-79-8
- Collar, N. J. & Robson, C. 2007. Family Timaliidae (Babblers) pp. 70 — 291 in; del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D.A. eds. Handbook of the Birds of the World, Vol. 12. Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |