Логофет

Логофе́т (грец. λογοθέτης, лат. logotheta, італ. logoteta, рум. logofăt)  — державна посада у Візантії. Титул згодом з'явився на Заході, зокрема в Королівстві Сицилії.

Канцлер, голова господарської канцелярії, охоронець великої печатки, керівник межової справи в Молдовському князівстві та Волощини.

Візантійські логофети

• Дромологофет (λογοθέτης τοῦ δρόμου) — логофет пошт, відповідальний за імперську пошту, дипломатію і розвідку. У X—XI столітті носій цього титулу здійснював функції головного міністра імперії.
• Логофет генікону (Λογοθέτης τοῦ γενικοῦ) або (ὁ γενικός), який виконував функції міністра фінансів.
• Логофет Стратіотік (λογοθέτης τοῦ στρατιωτικοῦ), відповідальний за постачання візантійської армії, хоча точні його обов'язки не цілком ясні.
• Логофет стад (Λογοθέτης τῶν ἀγελῶν), який керував казенними маєтками (мітато) в західній Малій Азії, які постачали коней і мулів для армії і поштової служби.
• Логофет ейдік, який відповідав за імператорську скарбницю, мануфактури, склади і монополії. В епоху Римської імперії йому відповідав титул comes rerum privatarum.
• Логофет претор (Λογοθέτης τοῦ πραιτωρίου), один з двох головних помічників єпарха Константинополя.
• Логофет приватного майна.
• Великий логофет (Μέγας λογοθέτης), посаду спочатку з'явилася під назвою logothetēs tōn sekretōn в правління Олексія I Комніна для нагляду за іншими державними службами та координації їх діяльності.

Посилання

• Логофет [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Логофет Великий(рос.)