Гіпакрозавр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:47, 11 вересня 2024, створена Monjablanca (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіпакрозавр
Час існування: пізня крейда,
~75–67 млн р. т.
Скам'янілість H. altispinus у Королівському музеї Тіррела
Скам'янілість H. altispinus у Королівському музеї Тіррела
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Птахотазові (Ornithischia)
Родина: Гадрозаврові (Hadrosauridae)
Підродина: Ламбеозаврові (Lambeosaurinae)
Триба: Ламбеозаврині (Lambeosaurini)
Рід: Гіпакрозавр (Hypacrosaurus)
Brown, 1913
Види
Синоніми
* Cheneosaurus
Lambe, 1917
Посилання
Вікісховище: Hypacrosaurus
Віківиди: Hypacrosaurus
Fossilworks: 56405

Гіпакрозавр (Hypacrosaurus, букв. «майже найвищий ящір», тому що він був майже таким же великим, як тиранозавр[1][2]) — птахотазовий динозавр підродини ламбеозаврових (Lambeosaurinae) родини гадрозаврових (Hadrosauridae). Існував наприкінці крейдового періоду (75—67 млн років тому) в Північній Америці. Викопні рештки гіпакрозавра (переважно черепа) знайдені в Канаді (Альберта) та США (Монтана). Цей рід був маловідомим до відкриття у 1990-х роках гнізд, яєць та дитинчат, що належали H. stebingeri.

Досить великий гадрозавр, схожий на коритозавра. Тіло сягало до 9 м завдовжки. На внутрішній поверхні щік розташовувалося близько 40 рядів зубів. Мав короткий беззубий дзьоб. Ряд коротких шипів, які виходили із його хребців, утворював невисоке вітрило уздовж його спини.

На голові розташовувався порожнистий костистий гребінь, він мав вигляд шолома, сплющеного з боків (дуже схожий на гребінь коритозавра, але трохи товщий). Повітря, який вдихав гіпакрозавр через ніздрі, проходило по каналах через гребінь. Гребінь допомагав створювати унікальні звуки, охолоджував вдихаємо повітря, служив підсилювачем розпізнавання запаху. Чоловічі особини мали більші гребені, ніж самиці та неповнолітні. Динозавр міг пересуватися на двох кінцівках, маючи короткі передні лапи та довгий важкий хвіст. У цієї тварини не було природного захисту.

Філогенія

[ред. | ред. код]

Кладограма створена 2013 року на основі філогенічного аналізу Albert Prieto-Márquez, and colleagues[3]:

 Lambeosaurinae 
Aralosaurini

Aralosaurus

Canardia

Jaxartosaurus

Tsintaosaurini

Tsintaosaurus

Pararhabdodon

Parasaurolophini

Charonosaurus

Parasaurolophus

Parasaurolophus cyrtocristatus

Parasaurolophus tubicen

Parasaurolophus walkeri

Lambeosaurini
Lambeosaurus

Lambeosaurus lambei

Lambeosaurus magnicristatus

Corythosaurus

Corythosaurus casuarius

Corythosaurus intermedius

"Hypacrosaurus" stebingeri

Hypacrosaurus

Olorotitan

Arenysaurus

Blasisaurus

Magnapaulia

Velafrons

Amurosaurus

Sahaliyania


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Brown, Barnum (1913). A new trachodont dinosaur, Hypacrosaurus, from the Edmonton Cretaceous of Alberta. Bulletin of the American Museum of Natural History. 32 (20): 395—406. hdl:2246/1416. Процитовано 2 травня 2007.
  2. Creisler, Benjamin S. (2007). Deciphering duckbills. У Carpenter Kenneth (ред.). Horns and Beaks: Ceratopsian and Ornithopod Dinosaurs. Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press. с. 185—210. ISBN 978-0-253-34817-3.
  3. Prieto-Márquez, Albert; Dalla Vecchia, Fabio M.; Gaete, Rodrigo; Galobart, Àngel (26 липня 2013). Dodson, Peter (ред.). Diversity, Relationships, and Biogeography of the Lambeosaurine Dinosaurs from the European Archipelago, with Description of the New Aralosaurin Canardia garonnensis. PLoS ONE (англ.). Т. 8, № 7. с. e69835. doi:10.1371/journal.pone.0069835. ISSN 1932-6203. PMC 3724916. PMID 23922815. Процитовано 11 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)