Скалони
| Скалони | |
|---|---|
 | |
| Гербовник: | IX, 127 |
| Місце походження: |  Королівство Франція,  Швеція,  Російська імперія
|
| Підданство: | Російська імперія
|
Скалони (фр. de Scalon) — дворянський рід.
Походить від французького гугенота Георгія де Скалона, якого виселили після скасування Нантського едикту з Лангедока в Швецію. Його сини Степан і Данило переселилися в Московію разом з матір'ю та трьома сестрами у 1710 році. Данило Юрійович, від якого пішов російський рід, був ад'ютантом фельдмаршала І. Ю. Трубецького.
Рід Скалон внесений у родовідні книги Владимирської, Катеринославської, Курсько, Подільської[1], Санкт-Петербурзької та Харківської губерній.
- Скалон Антон Данилович (1720—1777) — генерал-поручик, відзначився в Семирічній війні і під час Повстання Пугачова, був тричі одружений та мав 13 дітей.
- Скалон Антон Антонович (1767—1812) — командир епохи наполеонівських війн, генерал-майор.
- Скалон Олександр Антонович (1796—1851) — таємний радник; сенатор; член «Союзу благоденства».
- Скалон Микола Антонович (1800-?) — генерал-лейтенант.
- Скалон Микола Миколайович (1837—1895) — генерал-майор.
- Скалон Павло Миколайович (1868—1937) — генерал-майор, директор Іркутського кадетського корпусу.
- Скалон Микола Миколайович (1837—1895) — генерал-майор.
- Скалон Василь Антонович (1805-?) — генерал-майор; одружений з дочкою Василя Капніста, Софією.
- Скалон Антон Антонович (1806—1872) — генерал-лейтенант.
- Скалон Георгій Антонович (1847—1914) — генерал-ад'ютант (1903), генерал від кавалерії (1905).
- Скалон Дмитро Антонович (1840—1919) — генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант.
- Скалон Микола Дмитрович (1886—1946) — полковник, учасник Білого руху.
- Скалон Володимир Миколайович (1923—2010) — митрофорний протоієрей (РПЦЗ).
- Скалон Микола Дмитрович (1886—1946) — полковник, учасник Білого руху.
- Скалон Данило Антонович (1808—1856) — генерал-майор.
- Скалон Антон Данилович (1834—1874) — майор.
- Скалон Михайло Антонович (1863?) — полковник
- Скалон Василь Данилович (1835—1907) — генерал від інфантерії.
- Скалон Антон Данилович (1834—1874) — майор.
- Скалон Олександр Антонович (1770—1851) — таємний радник; підполковник.
- Скалон Антон Олександрович (1804—1899?) — дійсний статський радник, камергер.
- Скалон Микола Антонович (1832—1903) — генерал від кавалерії, обер-гофмейстер.
- Скалон Михайло Миколайович (1874—1940) — генерал, учасник Білого руху, Бредовського походу.
- Скалон Георгій Миколайович (1876—?) — полковник імператорської армії
- Скалон Микола Антонович (1832—1903) — генерал від кавалерії, обер-гофмейстер.
- Скалон Петро Олександрович (1805—1842) — капітан, його могила має статус пам'ятки.
- Скалон Олександр Петрович (1832—?) — полковник.
- Скалон Олексій Олександрович (1860—1932) — київський поліцмейстр та львівський градоначальник.
- Скалон Олександр Петрович (1832—?) — полковник.
- Скалон Микола Олександрович (1809—1857) — могильовський губернатор.
- Скалон Євстафій Миколайович (1845—1902) — Естляндський губернатор, таємний радник.
- Скалон Володимир Євстафійович (1872—1917) — генерал-майор.
- Скалон Євстафій Миколайович (1845—1902) — Естляндський губернатор, таємний радник.
- Скалон Антон Олександрович (1804—1899?) — дійсний статський радник, камергер.
- Скалон Антон Антонович (1767—1812) — командир епохи наполеонівських війн, генерал-майор.
- Скалон Степан Данилович (1728—1787)
- Скалон Іван Степанович (1775—?) — повітовий маршал дворянства Костянтиноградського повіту.
- Скалон Степан Степанович (1784—?)
- Скалон Юрій Степанович (1819—1858) — колезький асесор і кавалер[2]
- Скалон Василь Юрійович (1846—1907) — російський публіцист і земський діяч.
- Скалон Олександр Васильович (1874—1942) — російський та радянський художник і громадський діяч.
- Скалон Василь Юрійович (1846—1907) — російський публіцист і земський діяч.
- Скалон Юрій Степанович (1819—1858) — колезький асесор і кавалер[2]
- Скалон Антон Данилович (1720—1777) — генерал-поручик, відзначився в Семирічній війні і під час Повстання Пугачова, був тричі одружений та мав 13 дітей.
Щит розділений з верхніх кутів двома діагоналями, а третя діагональ від середини перпендикулярно до підошви щита. У золотій вершині зображений до половини чорний двоголовий орел з розпростертими крилами; у бічних частинах: в правій, у синьому полі срібна лілія, а в лівій в червоному полі три срібні шаблі, зазначені одна над іншою, вістрями звернені в ліву сторону.
Щит увінчаний дворянськими шоломом і короною. Нашоломник: три страусових пера. Намет на щиті золотий, підкладений червоним і блакитним. Щит тримають два леви. Герб роду де Скалон внесений до Частини 9 Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, стор 127.
- ↑ Список дворян, внесенных в родословную книгу Подольской губернии. — Каменец-Подольский : Изд. Подольского Дворянского Депутатского Собрания, 1897. — С. 157.
- ↑ Колезький асесор Скалон у Золотніковській обителі. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 1 грудня 2019. [Архівовано 2019-02-23 у Wayback Machine.]
- Скалон, дворянский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Частина 9 Загального гербовника дворянських родів Всеросійської імперії, стор 127
- Лобанов-Ростовский А. Б. Скалоны // Русская родословная книга. В 2 томах. — Санкт-Петербург : Издание А. С. Суворина, 1895. — Т. 2. — С. 220—224. — 481 с.
