Смілянська волость (Черкаський повіт)
Зовнішній вигляд
Смілянська волость | ||||
Центр | Сміла | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 11 630 (1886) | |||
Населення | 13 049 осіб (1886) | |||
Густота | 102.7 осіб / км² | |||
Наступники | Смілянський район | |||
Смілянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Черкаського повіту Київської губернії з центром у містечку Сміла.
Станом на 1886 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 13049 осіб (6644 чоловічої статі та 6405 — жіночої), 1233 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 3291 | 2357 |
Приватної власності | 8000 | 5035 |
Іншої власності | 339 | 210 |
Загалом | 11630 | 7602 |
Основні поселення волості:
- Сміла — колишнє власницьке містечко при річці Тясмин за 25 верст від повітового міста, 2850 осіб, 728 дворів, 3 православні церкви, костел, кирха, синагога, 6 єврейських молитовних будинків, училище, 3 школи, телеграфна та поштова станції, 4 лікарні, 2 аптеки, 10 постоялих дворів, 14 трактирів, 28 постоялих будинків, 202 лавки, кінний млин, завод штучної мінеральної води, тютюнова фабрика. За 1½ версти — рафінадний завод. За 2 версти — бурякоцукровий завод. За 2 версти — механічний завод. За версту — залізничний полустанок Сміла. За 5 верст — залізнична станція Бобринська.
- Будки — колишнє власницьке село при річці Сріблянка, 500 осіб, 113 дворів, постоялий будинок, 4 вітряних млини.
- Костянтинівка — колишнє власницьке село при річці Сріблянка, 1141 особа, 113 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, водяний і 7 вітряних млини.
Старшинами волості були:
- 1861 — Олексій Старовита[2]
- 1909—1913 роках — Євмен Созонович Чернаєнко[3],[4],[5],[6];
- 1915 року — Григорій Антонович Мешедченко[7].
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Кіевскія губернскія вѣдомости № 48, відділ II, частина офіційна від 2 грудня 1861, с. 637 (рос. дореф.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018. [Архівовано 20 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |