Перейти до вмісту

Повість про вбивство Андрія Боголюбського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:17, 10 квітня 2005, створена U-Bot (обговорення | внесок) (replace [[Category: with [[Категорія:)

ПОВІСТЬ ПРО ВБИВСТВО АНДРІЯ БОГОЛЮБСЬКОГО. Андрій Боголюбський (бл. 1110-1174), другий син Юрія Долгорукого від половецької князівни, з 1158 р. великий князь Владимирський і Суздальський, відомий прагненням відокремити Залісся від Русі під верховенством володимирських князів. Загинув у результаті двірцевої змови у своїй резиденції Боголюбове (князівське село неподалік від Володимира). Оповідання про цю подію містить безліч конкретних подробиць (підтверджених згодом і розкопками могили князя), що видають в авторі очевидця описуваних подій. Можливим автором тому і називають одного з діючих осіб П., зображеного в ній прихильником князя і його політичної лінії, ігумена Феодула (М. Д. Приселков), що найменш ймовірно (хоча саме під його керівництвом складалося в 1177 р. Літописне зведення, що включило у свій склад Повість); Кузьмищу киянина (В. П. Адріанова-Перетц, Б. А. Рибаков), слугу князя чи одного з мастерових ("златокузнец"), запрошених Андрієм на будівництво Боголюбова; вихідця з Вишгорода, голову капітулу Успенського собору у Володимирі Микулу (Н.Н.Воронін), що був автором і інших творів, у тому числі, можливо, і широко відомого "Сказання про ікону Богоматері Владимирської" (деякі частини цього тексту ввійшли і до складу П.). Особливо ймовірним видається автор основної частини П. Микула - супротивник усобиць і боярської знаті, повинної в убивстві князя, прихильник володимирських городян, що у П. представлені основною рушійною силою позитивних подій. Автор орієнтувався на українські біографічні повісті XІ-XІІ ст., з наслідуваннями чи прямими цитатами з житій Володимира, Бориса і Гліба. У П. чітко і послідовно проведене протиставлення Києва - Володимиру, Боголюбова - Вишгороду, Золотих і Срібних воріт руського міста - таким же воротам залісського, мучення Андрія - мученням Бориса і Гліба і т.д. (аж до змішання назв Києва і Володимира в тексті народного плачу). Повний текст П. збережений у Іпатіївському літописі під 1175 р. написаний киянином і для киян, тоді як у Володимирському літописному зведенні 1177 р., відомому нам по Лаврентіївському літопису, поміщений скорочений і перероблений її варіант; отже, через три роки після описуваних подій П. уже була відома літописцеві; по деяких міркуваннях, вона могла бути написана між серединою 1175 і серединою 1176 р. У П. уміло сполучаються дві лінії: мирська земна, подана в дії, і церковна, духовна, подана в міркуваннях князя і коментарях автора. Психологічні деталі оповідання й образна народна мова перекривають навмисно ідеалізований образ князя, навіяний житійною традицією; дії живого князя не збігаються з "роз'ясненнями" автора у відношенні до них; враження таке, начебто П. написане двома авторами (А. Н. Насонов припускає, що варіант Іпатіївського літопису розширений, порівняно з початковою тенденцією); крім того, на композицію і стилістику П. зробила свій вплив традиційна поетика жанрів, використаних у цьому синкретичному творі, тобто житія, урочисті "слова" і народні плачі.


Видання

Серебрянскнй. Княжеские жития.—С. 57-89, 142-147, 284-295; Ипатьевская летопись // ПСРЛ.— Т. 2.— М., 1962.— С. 580-595; Лаврентьевская летопись // ПСРЛ.— Т. 1.—М, 1962.—С. 367-371; Повесть об убиении Андрея Боголюбского / Подг. текста, перевод и комм. ст. В. Колесова // ПЛДР: XII век,— М., 1980.—С. 325—338, 669—671; То же // Повести Древней Руси.— С. 328—343. 551—553.


Література

Хрущев И. О древнерусских исторических повестях и сказаниях XI—XII столетий.— Киев, 1878.—С. 138-143; Приселков М. Д. История русского летописания XI—XIV вв.— Л., 1940.—С. 76; Лихачев Д. С. 1) Русские летописи и их культурно-историческое значение.— М.; Л., 1947.— С. 241—246; 2) Об одной особенности реализма // ВЛ.— 1960.— № 3.— С. 53- 68; Воронин Н.Н. 1) Литературные источники в творчестве древнерусских зодчих // ТОДРЛ.— 1957.—Т. 13.—С. 364-374; 2) “Повесть об убийстве Андрея Боголюбского” и ее автор // История СССР.—1963.—№ 3.—С. 80-97; Еремин И. П. Киевская летопись как памятник литературы // Еремин И. П. Литература Древней Руси: Этюды и характеристики.— М.; Л., 1966.— С. 114-131; Рыбаков Б. А. Русские летописцы и автор “Слова о полку Игореве”.— М., 1972.— С. 79-131, 256-257; Колесов В. В. Повесть об убиении Андрея Боголюбского // Словарь книжников.— Вып. 1.— С. 365—367.