Бохня
Бохня Bochnia | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
площа Ринок | |||||
Основні дані | |||||
49°59′ пн. ш. 20°26′ сх. д. / 49.983° пн. ш. 20.433° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Малопольське воєводство | ||||
Столиця для | Бохенський повіт і Ґміна Бохня | ||||
Засновано | XII століття | ||||
Магдебурзьке право | 1253 | ||||
Площа | 29,87 км² | ||||
Населення | 30187 (2011)[1] | ||||
· густота | 986 (2008[2]) осіб/км² | ||||
Міста-побратими | Бад-Зальцдетфурт (2001)[3], Кежмарок (1994)[3], Роузелл (2004)[3], Борщів[3] | ||||
Телефонний код | (48) 14 | ||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
Номери автомобілів | KBC | ||||
GeoNames | 775758 | ||||
OSM | ↑2656132 ·R (Бохенський повіт) | ||||
SIMC | 0981682 | ||||
Поштові індекси | 32-700 | ||||
Міська влада | |||||
Вебсайт | bochnia.pl | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Бохня у Вікісховищі |
Бохня (пол. Bochnia [ˈbɔxɲa] ( прослухати)) — місто в південній Польщі, на річці Раба і Грубка. Адміністративний центр Бохнянського повіту Малопольського воєводства.
Географія
Клімат
Клімат Бохні | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −0,1 | 2,1 | 7,1 | 13,5 | 18,7 | 21,6 | 23,0 | 22,8 | 18,8 | 13,8 | 6,8 | 1,8 | 12,5 |
Середня температура, °C | −3,3 | −1,6 | 2,4 | 7,9 | 13,1 | 16,2 | 17,5 | 16,9 | 13,1 | 8,3 | 3,2 | −1 | 7,7 |
Середній мінімум, °C | −6,7 | −4,8 | −1,3 | 3,0 | 7,6 | 10,8 | 12,2 | 11,8 | 8,6 | 4,2 | 0,2 | −4 | 3,5 |
Днів з опадами | 8 | 7 | 7 | 8 | 10 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 9 | 10 | 104 |
Джерело: www.yr.no |
Історія
Статус міста отримало 27 лютого 1253 року.
Перед Першою світовою війною у Бохні базувався ІІ-ий дивізіон 2-го полку австро-угорських уланів[4].
На початку 1920-х років у місті містився табір інтернованих воїнів армії УНР[5].
Під час Другої світової війни в місті діяла делегатура Краківського Українського допомогового комітету[6].
Туристичні об'єкти
Бохня — одне з найкрасивіших міст Польщі. Соляна шахта в Бохні є перлиною туристичного регіону і одночасно найстарішим в Польщі підприємством, історія якого починається в I-й половині XIII століття. З 1995 року частина унікальних здобутків використовується для лікувальних цілей. Підземний туристичний маршрут довжиною 2,5 км, проложений на глибині 290 м, веде в світ соляних коридорів зі збереженими слідами експлуатаційних робіт і неповторимими соляними скульптурами.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 14467 | 3015 | 10010 | 1442 |
Жінки | 15720 | 3006 | 9392 | 3322 |
Разом | 30187 | 6021 | 19402 | 4764 |
Відомі люди, пов'язані з містом
- Едвард Арламовскі — шахіст
- Барабаш Віктор — польський музикант (фортепіано)
- Станіслав Барабаш — архітектор, художник
- Анджей Бенеш — маршал польського сейму
- Міхал Бембенек — польський автогонщик
- Казімєж Бродзінський — польський поет, літературознавець, публіцист, історик
- Александр Брожиняк — футболіст, тренер
- Єжи Доброджіцкі — генерал WP
- Станіслав Фішер — вчитель, засновник музею
- Валенти Ґадовскі — священик, творець шляху Orla Perć в Татрах
- Єжи Катлевіч — диригент, педагог
- Владислав Кєрнік — міністр внутрішніх справ
- Кунегунда Угорська
- Боґдан Костуркєвіч — колишній міський голова Бохні
- Владислав Крупа — футболіст, лікар
- Маріуш Кшивда — футболіст
- Януш Кулік — автогонщик
- Марек Кусто — футболіст, тренер
- Сало Ландау — голландський шахіст
- Ян Матейко — видатний художник
- Рудольф Моджеєвскі — всесвітньо відомий інженер
- Евґеніуш Молскі — пластик, керамік
- Генрик Юзеф Новацкі — нунцій в Нікарагуа
- Леопольд Окуліцкі — останній комендант Армії Крайової
- Марек Пєкарчик — польський рок-співак
- Маріан Рентґен-Ґунтнер — співак, актор, фармацевт, в'язень табору в Старобільську, вбитий НКВС в Харкові під час Катинського розстрілу
- Марцін Самліцкі — польський художник
- Владислав Шєправскі — інженер, конструктор
- Тадеуш Скочек — медіа-експерт, видавець, публіцист, літературний критик
- Боґуслав Сляскі — староста, посол до сейму, учасник Барської конфедерації
- Діонісій Станетті фон Фалкенфелс — гірничий інженер, довголітній голова соляної копальні
- Максиміліан Станіславскі — священик, кавалер Срібного хреста Virtuti Militari
- Людвік Сташяк — видатний художник
- Міхал Столяш — футболіст
- Юзеф Турек — колишній міський голова Бохні
- Ян Вєлопольскі (старший) — адміністратор жуп Бохні — краківський воєвода
- Войцех Зидронь — гандболіст
- Єжи Журавлев — піаніст, композитор, ініціатор Міжнародного конкурсу піаністів ім. Шопена
- Антоні Цетнаровіч — історик
- Кінґа Каспшик-Цетнаровіч — художниця
- Славомір Яблоньскі — художник
- Марек Пацула — журналіст, сценарист, режисер, сатирик, пісняр
- Анна Ленькава — поетеса і народна художниця
- Шимон з Ліпніци — святий і благословенний
Примітки
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1]. [недоступне посилання]
- ↑ а б в г http://web.archive.org/web/20130213021712/http://www.bochnia.pl:80/pl/miasto/24_Miasta-partnerskie/
- ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
- ↑ Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 437. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Bochnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 268. (пол.) — S. 268—269. (пол.)
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |