Перейти до вмісту

Діана (пароплав)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Пароплав «Діана»
Історія
Російська імперія

СРСР

Назва: «Діана»
Будівник: «Howaldtswerke»
Спуск на воду: 1899
Потоплений: 1956
Перейменований: «Карл Маркс» (1918)
Списаний: 1956
Доля: списаний, посаджений на мілину і використаний як мішень у західній частині Азовського моря біля Арабатської стрілки
Статус: потоплений
Основні характеристики
Водотоннажність: 8 000 т
Повна
водотоннажність:
52 310 т
Довжина: 108 м
Ширина: 14,02 м
Осадка: 6,55 м
Потужність: 1 800 к.с.
Двигуни: одна парова машина потрійного розширення
Швидкість: 8,5 (або 10,5) вузлів
Місткість:

повна – 3502,25 т

чиста – 2144,15 т

Паропла́в «Діана» (з 1918 року – «Карл Маркс») – вантажний пароплав Російського товариства пароплавства та торгівлі, що займався перевезенням вантажів Чорним, Балтійським і Північним морями. Спущений на воду у 1899 році, потоплений як мішень у 1956 році в західній частині Азовського моря біля Арабатської стрілки.

Історія

Спущений на воду в 1899 році на верфі Howaldtswerke в місті Кіль, Німеччина, на замовлення Російського товариства пароплавства та торгівлі. Більшість своєї служби займався перевезенням вантажів Чорним, Балтійським і Північним морями.

З 1902 по 1905 рік судном командував активний учасник севастопольського повстання Петро Петрович Шмідт.

В кінці листопада 1903 року «Діана» йшла через всю Європу з Риги до Одеси. Маршрут пролягав через Балтійське море, де судно потрапило у шторм. Двоє діб Шмідт стояв на капітанському мостику, поки погода не покращилася. В цей момент капітан пішов до своєї каюти перепочити. Проте вже через кілька годин погода знову змінилася і пароплав опинився в тумані і йшов з поганою видимістю. Помічник, стоявший на вахті, не повідомив Шмідта про зміну погоди і «Діана» налетіла на підводну гряду біля острова Мьон поблизу Данії[1].

Радіо в ті роки не існувало. Перша радіостанція на російському торговому судні з'явилася тільки у 1908 році на судні «Росія», а отже екіпаж не міг подати сигнал лиха. На третій день становище пошкодженого пароплава стало критичним і екіпаж був евакуйований на острів. Сам же капітан лишився на судні і був знятий з нього тільки через 16 днів, коли 14 грудня судно помічено іншими людьми.

За цей інцидент капітан Шмідт був відданий під суд, проте покарання не отримав: через кілька днів почалася російсько-японська війна і той був мобілізований до лав армії[2].

Судно вдалося врятувати і відновити. Зберігся лист Шмідта синові з Кіля, де «Діана» ремонтувалася після аварії:

«Дуже велика робота має бути закінчена, і тільки тоді я можу просити відпустити мене. Треба, синочку, дивитися на речі по-чоловічому і не допускати в душі слабкості. Якщо пароплав під моїм командуванням зазнав такої жорстокої аварії, то мій обов’язок не уникати всієї роботи для наведення ладу. Я хочу, щоб «Діана» після нещасть і лагодження була ліпшою і міцнішою, ніж раніше. Якщо я не буду більше на ній плавати, то нехай вона плаває ще довго і благополучно без мене цілковито справна. Скінчу все, тоді відпочину вдома з чистою совістю, а не як утікач-ледар».

Екіпаж «Діани» брав участь у Цусімському бою. Згодом 1917 року моряки цього пароплава відмовились підкоритися Тимчасовому уряду й взяли бік більшовиків.

Після націоналізації входив до складу судів Радянського торгового флоту (рос. Совторгфлот), потім до складу Азовського державного морського пароплавства. У 1918 році отримав назву «Карл Маркс» на честь німецького філософа.

З 27 липня 1941 по 11 серпня 1942 перебував у складі Чорноморського флоту як транспортне судно.

У 1956 році судно було зписано і передано для використання в якості мішені. «Карл Маркс» був приведений на полігон у західній частині Азовського моря біля Арабатської стрілки та посаджено на мілину[3].

Технічні характеристики

  • Водотоннажність: 8 000 тонн;
  • Довжина: 108 (по перпендикулярах 105,15) метрів;
  • Ширина: 14,02 метри;
  • Осадка: 6,55 метри;
  • Повна місткість: 3308 GRT;
  • Потужність: 1 800 кінських сил;
  • Двигуни: парова машина потрійного розширення;
  • Швидкість: 8,5 (за іншими даними 10,5) вузлів;
  • Місткість: повна – 3502,25; чиста – 2144,15 тонн.

Дослідження

Наприкінці 1980-х років судно обстежили бердянські яхтсмени (яхтовий капітан майстер спорту СРСР М. Агєєв). Вперше були зроблені фотографії корпусу судна, що частково зберігся, палуби, залишків парової машини.

На прохання Бердянського краєзнавчого музею і за підтримки Бердянського морського торгівельного порту під час морської експедиції, очолюваної Г. Г. Патеєм, з дна Азовського моря у районі Арабатської стрілки був піднятий гребний гвинт пароплаву. Перевезений у місто Бердянськ 15 вересня 2009 року до Дня міста, де і зберігається.

Діаметр деталі – 5 метрів, товщина вісі – 0,9 метра, вага – 8 тон[4].

Посилання

Примітки

  1. Моряк (20 ноября 1905). Газета «Одесские новости».
  2. Честь мав. Сьогодні виповнюється 140 років від дня народження Петра Шмідта. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 16 червня 2023.
  3. Окороков, А. В. (2019). Свод объектов подводного культурного наследия. Часть ІІІ (російською) . Москва. с. 141—142.
  4. Винт возле музея. brd.ua. Процитовано 16 червня 2023.