Ерміт сіроволий
| Ерміт сіроволий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Phaethornis augusti (Bourcier, 1847) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Trochilus augusti | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Ермі́т сіроволий[2] (Phaethornis augusti) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь французького мандрівника і ентомолога Огюста Саллє[en][3].
Опис
Довжина птаха становить 13,2 см, вага 4-6 г, довжина дзьоба 3,6 см. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, надхвістя і верхні покривні пера хвоста світло-рудувато-коричневі. Нижня частина тіла сіра. Через очі ідуть широкі чорні смуги, окаймлені білими "бровами" і "вусами". Стернові пера темні, поцятковані білими плямками, центральні стернові пера бронзово-зелені з довгими білими кінчиками. Дзьоб довгий, вигнутий, чорний, знизу біля основи червонуватий.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[4]
- P. a. curiosus Wetmore, 1956 — гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на північному сході Колумбії;
- P. a. augusti (Bourcier, 1847) — Східний хребет Колумбійських Анд, гори Макарена в Колумбії, гори на заході і півночі Венесуели;
- P. a. incanescens (Simon, 1921) — тепуї Гвіанського нагір'я на півдні Венесуели та в сусідніх районах західної Гаяни і північної Бразилії (Рорайма).
Поширення і екологія
Сіроволі ерміти мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні і Бразилії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісів, в сухих і вологих рівнинних тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в басейні Ориноко в галерейних лісах або в пальмових гаях Mauritia, у вологих і високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 3500 м над рівнем моря, є поширеними в Національному парку Анрі-Пітьє[en]. Ведуть переважно осілий спосіб життя. Живляться нектаром квітів, яких шукають в нижньому ярусі лісу, пересуваючись за певним маршрутом, а також дрібними комахами і павуками. У Венесуелі сезон розмноження триває з лютого по липень і з вересня по грудень. Самці збираються на токовищах, де приваблюють самиць співом. Гніздо конусоподібне, робиться з рослинних волокон, моху, лишайників і павутиння, підвішується до нижньої сторони листа. В кладці 2 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Phaethornis augusti: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 30 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 61. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 липня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |