Мартен Бродер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Канада Мартен Бродер
Народився 6 травня 1972(1972-05-06) (52 роки)
Монреаль, Канада
Зріст 188 см
Вага 98 кг
Позиція воротар
Кидок лівий
Проф. клуби «Нью-Джерсі Девілс»
«Сент-Луїс Блюз»
Нац. збірна Канада Канада
Драфт НХЛ 20-й загальний, 1990
«Нью-Джерсі Девілс»
Ігрова кар'єра 1991 — 2015
CMNS: Мартен Бродер у Вікісховищі
Спортивні медалі
Представник Канада Канада
Хокей із шайбою
Зимові Олімпійські ігри
Золото Солт-Лейк-Сіті 2002
Золото Ванкувер 2010
Чемпіонат світу
Срібло Австрія 1996
Срібло Австрія 2005
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бродер.

Мартен Бродер (фр. Martin Brodeur, нар. 6 травня 1972, Монреаль) — канадський хокеїст, що грав на позиції воротаря. Грав за збірну команду Канади.

Олімпійський чемпіон. Володар Кубка Стенлі. Провів понад тисячу матчів у Національній хокейній лізі.

Рекордсмен за кількістю проведених хвилин на майданчику (74 438), сухих матчів (125), переможних матчів (691), а також за кількістю закинутих шайб серед воротарів (3). Чотири рази визначався найкращим воротарем та отримував Трофей Везіни, також чотири рази отримував Трофей Вільяма М. Дженнінгса за найменшу кількість пропущених шайб в поточному сезоні.[1][2]

Ігрова кар'єра

Бродер у березні 2003.
Бродер у грі, листопад 2011.
Мартін Бродер перед матчем з Калгарі (сезон 2011-2012).

Хокейну кар'єру розпочав 1989 року в ГЮХЛК виступами в складі клубу «Лазер де Сент-Іасент».

1990 року був обраний на драфті НХЛ під 20-м загальним номером командою «Нью-Джерсі Девілс». Два сезони відіграв у складі «Лазер де Сент-Іасент». Через травми основних гравців «Девілс» Кріса Террері і Крейга Біллінгтона Мартен дебютував у складі «дияволів» 26 березня 1992 в матчі проти «Бостон Брюїнс» (4:2).[3] Тим не менш наступний сезон Мартен провів у складі «Ютіка Девілс» (АХЛ). Сезон 1993/94 Бродер проводить у складі «Нью-Джерсі», а за підсумками регулярного чемпіонату, як найкращий новачок сезону стає володарем Пам'ятного трофею Колдера.

Сезон 1994/95 став скороченим через локаут, за підсумками регулярного чемпіонату «дияволи» фінішували п'ятими в Східній конференції.[4][5] У плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Джерсі» послідовно вибиває Бостон Брюїнс 4:1, Піттсбург Пінгвінс 4:1, Філадельфія Флайєрс 4:2 та виходять до фіналу, де не лишають жодних шансів Детройту обігравши «червоні крила» в серії 4:0.[6][7]

У наступному сезоні Бродер провів 77 матчів у регулярному чемпіонаті, але його команда провалила сезон залишившись поза зоною плей-оф. Мартен потрапляє до числа претендентів на Трофей Везіни, але в підсумку він лише четвертий.[8][9] Того ж року він був основним воротарем канадської збірної на Кубку світу з хокею. У фінальній серії канадці поступились американцям.[10]

Сезон 1996/97 «дияволи» завершили на першому місці. Мартен 17 квітня 1997 у матчі плей-оф проти «Монреаль Канадієнс» закинув шайбу в порожні ворота (5-2).[11] Став другим після Домініка Гашека серед претендентів на Трофей Везини, але здобув Трофей Вільяма М. Дженнінгса.

У сезоні 1998/99 вчетверте зіграв у матчах всіх зірок НХЛ, знову був серед претендентів на Трофей Везини, а в плей-оф поступились в першому раунді Піттсбург Пінгвінс 3:4.

15 лютого 2000 закинув другу шайбу в матчі регулярного чемпіонату в ворота «Філадельфія Флаєрс».[12] Плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Джерсі» розпочав з перемоги над Флорида Пантерс 4:0, згодом здолали Торонто Мейпл-Ліфс 4:2 і Філадельфія Флайєрс 4:3 та вийшли до фіналу, де перемогли Даллас Старс 4:2 вигравши таким чином свій другий Кубок Стенлі в кар'єрі.[13]

У наступному сезоні в активі Мартена 42 переможних матчі та перше місце клубу в Східній конференції. У плей-оф Кубка Стенлі черговий вихід до фіналу, де «дияволи» поступились в серії Колорадо Аваланч 3:4.[14][15][16]

Сезон 2001/02 Бродер завершив, як воротар з найменшої кількістю пропущених голів за гру. У наступному сезоні вперше стає володарем Трофею Везіни та вдруге здобуває Трофей Вільяма М. Дженнінгса, також вперше потрапляє до першої команди всіх зірок НХЛ. Втретє здобуває Кубок Стенлі перегравши Анагайм у фінальній серії 4:3.[17] У сезоні 2003/04 вдруге поспіль здобуває Трофей Везіни і втретє Трофей Вільяма М. Дженнінгса, а також вдруге потрапляє до першої команди всіх зірок НХЛ.

27 січня 2006, Мартен та «Нью-Джерсі Девілс» підписали новий шестирічний контракт на суму $31,2 мільйонів доларів. Цього сезону він здобув 43 перемоги і це став десятий сезон поспіль в якому Бродер здобуває понад 30 перемог за сезон. У плей-оф в суху виграли серію в Нью-Йорк Рейнджерс 4:0, правда в наступному раунді поступились «Гаррікейнс» 1:4.[18]

У сезоні 2006/07 нові здобутки в активі Мартена. Разом з Роберто Луонго вдвох побили рекорд Берні Парента 47 перемог у сезоні. 3 квітня 2007 це зробив Бродер[19], згодом 47 перемогу до свого активу записав і Роберто. За підсумками сезону Бродер здобув третій Трофей Везіни і втретє потрапив до першої команди всіх зірок НХЛ. У плей-оф Кубка Стенлі «Нью-Джерсі Девілс» зупинився в другму раунді поступившись у серії Оттава Сенаторс 1:4.[20]

17 листопада 2007, Мартен одержав 500-ту перемогу в регулярних чемпіонатах НХЛ. Цього сезону за сімейними обставинами пропустив матч всіх зірок НХЛ. Вперше за останні роки «дияволи» програли в першому раунді Кубка Стенлі «Нью-Йорк Рейнджерс» 1:4.

14 березня 2009 року «Девілс» переміг «Монреаль Канадієнс» з рахунком 3–1, а Бродер здобув 551-у перемогу в своїй кар'єрі. 18 грудня 2009, він побив рекорд Патріка Руа за кількістю проведених матчів 1030 проти 1029 у Патріка.[21]

Мартен став абсолютним рекордсменом за кількістю сухих матчів у регулярному чемпіонаті (125), випередив за цим показником Террі Савчука, це сталось у матчі проти «Піттсбург Пінгвінс» 22 грудня 2009.[22]

6 квітня 2010, Мартен одержав 600-ту перемогу в кар'єрі в матчі проти Атланта Трешерс 3–0.

У сезоні 2009/10, Мартен додав до свого активу ще 45 переможних матчів, проте в Кубку Стенлі поступились в першому раунді Філадельфія Флайєрс 1:4. У сезоні 2010/11, Бродер провів лише 56 матчів при цьому співвідношення перемог-поразок 23:26. Сезон 2011/12 став більш позитивним, 59 матчів, співвідношення перемог-поразок 31:21.

Свою останню третю шайбу Мартен закинув 21 березня 2013 у матчі проти «Кароліна Гаррікейнс».[23]

6 червня 2014 закінчився контракт та 22-річне перебування Бродера в клубі «Нью-Джерсі Девілс».[24]

2 грудня 2014 уклав однорічний контракт із «Сент-Луїс Блюз».[25]

27 січня 2015 завершив кар'єру гравця. 9 лютого 2016 клуб «Нью-Джерсі Девілс» закріпив навічно за ним 30 номер клубу.

Професійна клубна ігрова кар'єра тривала 25 років, захищав кольори лише двох команд «Нью-Джерсі Девілс» та «Сент-Луїс Блюз». Загалом провів 1471 матч у НХЛ, включаючи 205 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

У складі збірної Канади

Мартен вперше потрапив до заявки збірної Канади на чемпіонат світу 1996, де він провів три матчі. На зимових Олімпійських іграх 1998 він був дублером Патріка Руа не провівши жодного матчу.[26]

Як дублер Кертіса Джозефа Бродер поїхав і на Олімпійські ігри 2002, але після його помилок у матчі проти шведів Мартен став основним голкіпером і зрештою допоміг канадцям стати олімпійськими чемпіонами.[27][28]

Вже як основний воротар збірної він виступив на Кубку світу 2004[29] та чемпіонаті світу 2005. На Олімпійських іграх 2006 Мартен провів чотири матчі.

На зимовій Олімпіаді 2010 у Ванкувері він був одним з трьох воротарів збірної. Зіграв два матчі, переможному проти Швейцарії і в матчі проти США в якому перемогли американці. Після поразки решту матчів ворота захищав Роберто Луонго.[30]

Тренерська кар'єра

Після завершення кар'єри гравця Мартен був запрошений до тренерського штабу «блюзменів» головним тренером останніх Дугом Армстронгом.[31] 22 травня 2015, Армстронг оголосив, що Бродер та «блюзмени» погодили умови трирічного контракту.[32]

9 лютого 2016, «Нью-Джерсі Девілс» офіційно закріпив № 30 за Мартеном Бродером, днем раніше перед ареною «Пруденшл-центр» встановили бронзову статую Мартена.[33][34][35]

25 липня 2017, Бродер увійшов до тренерського штабу національної збірної Канада, яка брала участь в Олімпійських іграх 2018, що відбулися в корейському Пхьончхані.[36]

Рекорди

  • Найбільше перемог серед воротарів НХЛ — 691 матч.
  • Найбільша кількість сухих матчів у регулярному чемпіонаті — 125.
  • Рекорд за кількістю перемог в овертаймі — 58.
  • Єдиний воротар у НХЛ, що закинув переможну шайбу в матчі.
  • Один із двох воротарів (Рон Гексталл), що закидали шайби, як у регулярному чемпіонаті так і в плей-оф.
  • Рекордсмен за кількістю проведених хвилин на майданчику — 4697 (2006—2007).
  • Рекорд за кількістю закинутих шайб за кар'єру — 3.
  • Наймолодший воротар, що здобув 300, 400 та 500 перемог.
  • Єдиний воротар, що здобув 600 перемог у НХЛ.
  • Рекордсмен за кількістю відбитих кидків — 31709.
  • Рекордсмен за кількістю проведених матчів — 1266.

Нагороди та досягнення

Статистика

Клубні виступи

Сезон Клуб Ліга
І В П Н ПОТ Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
1989–90 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 42 23 13 2 — 2333 156 0 4.01 —
1990–91 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 52 22 24 4 — 2946 162 2 3.30 —
1991–92 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 48 27 16 4 — 2846 161 2 3.39 —
1991–92 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 4 2 1 0 — 179 10 0 3.35 .882
1992–93 «Ютіка Девілс» АХЛ 32 14 13 5 — 1952 131 0 4.03 .884
1993–94 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 47 27 11 8 — 2625 105 3 2.40 .915
1994–95 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 40 19 11 6 — 2184 89 3 2.45 .902
1995–96 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 77 34 30 12 — 4433 173 6 2.34 .911
1996–97 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 67 37 14 13 — 3838 120 10 1.88 .927
1997–98 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 70 43 17 8 — 4128 130 10 1.89 .917
1998–99 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 70 39 21 10 — 4239 162 4 2.29 .906
1999–00 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 72 43 20 8 — 4312 161 6 2.24 .910
2000–01 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 72 42 17 11 — 4297 166 9 2.32 .906
2001–02 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 73 38 26 9 — 4347 156 4 2.15 .906
2002–03 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 73 41 23 9 — 4374 147 9 2.02 .914
2003–04 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 75 38 26 11 — 4555 154 11 2.03 .917
2004–05 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ сезон не відбувся через локаут
2005–06 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 73 43 23 — 7 4365 187 5 2.57 .911
2006–07 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 78 48 23 — 7 4697 171 12 2.18 .922
2007–08 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 77 44 27 — 6 4635 168 4 2.17 .920
2008–09 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 31 19 9 — 3 1814 73 5 2.41 .916
2009–10 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 77 45 25 — 6 4499 168 9 2.24 .916
2010–11 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 56 23 26 — 3 3116 172 6 2.45 .903
2011–12 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 59 31 21 — 4 3392 136 4 2.41 .908
2012–13 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 29 13 9 — 7 1757 65 2 2.22 .901
2013–14 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 39 19 14 — 6 2297 96 3 2.51 .901
2014–15 «Сент-Луїс Блюз» НХЛ 7 3 3 — 0 356 17 1 2.87 .899
Усього в НХЛ 1266 691 397 105 49 74,438 2,781 125 2.24 .912
Усього в АХЛ 32 14 13 5 — 1952 131 0 4.03 .884
Усього в ГЮХЛК 142 72 53 — — 8125 479 4 3.54 —

Плей-оф

Сезон Клуб Ліга
І В П Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК
1989–90 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 12 5 7 678 46 0 4.07 —
1990–91 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 4 0 4 232 16 0 4.14 —
1991–92 «Лазер де Сент-Іасент» ГЮХЛК 5 2 3 317 14 0 2.65 —
1991–92 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 1 0 1 32 3 0 5.62 .800
1992–93 «Ютіка Девілс» АХЛ 4 1 3 258 18 0 4.18 —
1993–94 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 17 8 9 1171 38 1 1.95 .928
1994–95 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 20 16 4 1222 34 3 1.67 .927
1996–97 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 10 5 5 659 19 2 1.73 .929
1997–98 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 6 2 4 366 12 0 1.97 .927
1998–99 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 7 3 4 425 20 0 2.83 .856
1999–00 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 23 16 7 1450 39 2 1.61 .927
2000–01 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 25 15 10 1505 52 4 2.07 .897
2001–02 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 6 2 4 381 9 1 1.42 .938
2002–03 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 24 16 8 1491 41 7 1.65 .934
2003–04 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 5 1 4 298 13 0 2.62 .902
2005–06 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 9 5 4 473 20 1 2.25 .923
2006–07 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 11 5 6 688 28 1 2.44 .916
2007–08 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 5 1 4 300 16 0 3.19 .891
2008–09 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 7 3 4 427 17 1 2.39 .929
2009–10 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 5 1 4 299 15 0 3.01 .881
2011–12 «Нью-Джерсі Девілс» НХЛ 24 14 9 1471 52 1 2.12 .917
Усього в НХЛ 205 113 91 12,717 428 24 2.02 .919
Усього в НХЛ 205 113 91 12,717 428 24 2.02 .919
Усього в АХЛ 4 1 3 258 18 0 4.18 —
Усього в ГЮХЛК 21 7 14 1227 76 0 3.71 —

Збірна

Рік Команда Турнір І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ
1996 Канада ЧС 3 0 1 1 140 8 0 3.43
1996 Канада КС 2 0 1 0 60 4 0 4.00
1998 Канада ОІ 0 0 0 0 0 0 0 —
2002 Канада ОІ 5 4 0 1 300 9 0 1.80
2004 Канада КС 5 5 0 0 300 5 1 1.00
2005 Канада ЧС 7 5 2 0 419 20 0 2.87
2006 Канада ОІ 4 2 2 0 238 8 0 2.01
2010 Канада ОІ 2 1 1 0 124 6 0 2.90
Національна збірна 29 17 7 2 1601 60 1 2.25

Примітки

  1. ↑ Martin Brodeur, Devils – Notes. NHL.com. Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 19 березня 2009.
  2. ↑ Martin Brodeur Biography. hockeygoalies.org. Архів оригіналу за 7 січня 2007. Процитовано 31 грудня 2006.
  3. ↑ Rosen, Dan (12 березня 2009). Brodeur was a scorer before he was a goalie. NHL.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 17 березня 2009.
  4. ↑ Pickens, Pat (16 вересня 2014). 1994–95 champion Devils: An oral history, Pt. 2. Sportsnet. Архів оригіналу за 3 липня 2017. Процитовано 30.09.2016.
  5. ↑ 1994–95 NHL Summary. Hockey-Reference. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 30.09.2016.
  6. ↑ Pickens, Pat (18 вересня 2014). 1994–95 champion Devils: An oral history, Pt. 4. Sportsnet. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 30.09.2016.
  7. ↑ Pickens, Pat (19 вересня 2014). 1994–95 champion Devils: An oral history, Pt. 5. Sportsnet. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 30.09.2016.
  8. ↑ 1995–96 NHL Awards Voting. Hockey-Reference. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  9. ↑ Vezina Trophy winners. ESPN. 24 червня 2015. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  10. ↑ Burnside, Scott (15 вересня 2015). Five greatest teams in World Cup/Canada Cup history. ESPN. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  11. ↑ Martin Brodeur – Facts. MartinBrodeur.net. Архів оригіналу за 17 лютого 2007. Процитовано 31 грудня 2006.
  12. ↑ Bostrom, Don. (11 лютого 2007). Devils' Brodeur is closing in on becoming NHL's new zero hero. mcall.com. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  13. ↑ 1999-00 NHL Playoffs. hockeydb.com. 10 червня 2000. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 20 березня 2007.
  14. ↑ Game 6 recap. CNN SI. 8 червня 2001. Архів оригіналу за 17 грудня 2003. Процитовано 20 березня 2007.
  15. ↑ Associated Press (10 червня 2001). Devils fall one game short in repeat quest. CNN SI. Архів оригіналу за 27 червня 2001. Процитовано 20 березня 2007.
  16. ↑ Raising the Cup presents: Game 7 2001 Stanley Cup Final. National Hockey League. 12 серпня 2011. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 5 жовтня 2016.
  17. ↑ NHL Scoreboard – June 9, 2003: Anaheim Ducks at New Jersey Devils (recap). ESPN Internet Ventures. 9.06.2003. Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 17.04.2007.
  18. ↑ 2006 NHL Stanley Cup Playoffs Summary. Hockey-Reference. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 17 жовтня 2016.
  19. ↑ 2006–07 NHL Standings. Yahoo! Sports. 2007. Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 4 квітня 2007.
  20. ↑ 2007 NHL Stanley Cup Playoffs Summary. Hockey-Reference. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 17 жвотня 2016.
  21. ↑ Devils goalie Brodeur plays in 1,030th game, breaks Patrick Roy's NHL record. NHL.com. Canadian Press. 18.12.2009. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016.
  22. ↑ Associated Press (26 лютого 2009). Marty's back, as good as ever. NHL.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 26 лютого 2009.
  23. ↑ Devils goalie Martin Brodeur scores 3rd career goal in win. ESPN. Associated Press. 21 березня 2013. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 24.10.2016.
  24. ↑ Retired Martin Brodeur: 'My Hockey Career Is All About The Devils'. WCBS-TV. Associated Press. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
  25. ↑ Louie Korac (2 грудня 2014). Brodeur signs one-year contract with Blues. NHL.com. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 2 грудня 2014.
  26. ↑ Backup battle heats up at Canada camp. TSN.ca. Canadian Press. 18 серпня 2005. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 27 лютого 2007.
  27. ↑ LeBrun, Pierre (22.02.2010). It's time Canada made a change in net. ESPN. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 14.11.2016.
  28. ↑ Rosen, Dan (6.02.2016). Olympic gold medal put Broduer 'on a pedestal'. National Hockey League. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 14.11.2016.
  29. ↑ Hradek, E. J. (14.09.2004). Brodeur better than lucky. ESPN. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 14.11.2016.
  30. ↑ Olympic Men's Hockey: 2010 Vancouver Summary. Hockey Hall of Fame. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 14.11.2016.
  31. ↑ Martin Brodeur retires, joins Blues management. Toronto Star. Canadian Press. 29 січня 2015. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  32. ↑ Strang, Katie (22 травня 2015). Blues name Martin Brodeur assistant GM. ESPN. Архів оригіналу за 22 травня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  33. ↑ Martin Brodeur statue unveiled: Devils great gets emotional seeing himself in bronze. NJ.com. 8 лютого 2016. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  34. ↑ Mazzeo, Mike (10 лютого 2016). Martin Brodeur: Fan response to jersey retirement 'as good as it gets'. ESPN. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 31 травня 2016.
  35. ↑ Ryan, Chris. Devils to dedicate Martin Brodeur statue on Oct. 22. NJ.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 20 жовтня 2016.
  36. ↑ Harrison, Doug (25 липня 2017). Willie Desjardins fronts Canadian Olympic hockey coaching staff. CBC Sports. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 25 липня 2017.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мартен Бродер
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартен_Бродер&oldid=43363790