Перейти до вмісту

Таласа (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Таласа


Таласа (1989 N5) на фото Вояджера-2 за 23 серпня 1989 року

Дані про відкриття
Дата відкриття вересень 1989 року
Відкривач(і) Річард Терріл,
Voyager Imaging Team
Планета Нептун
Номер Нептун IV
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 50 074,44 км
Орбітальний період 0,31148444±0.00000006 діб
Ексцентриситет орбіти 0,00176±0.00054
Нахил орбіти 0,21 ± 0.02°° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина 23,32
Діаметр 108 × 100 × 52 км
Середній радіус 40,7±2.8 км
Густина 1.23±0.43 г/см³
Альбедо 0,091
Температура поверхні ~51 (середня оцінка) К
Атмосфера
Інші позначення
1989 N5

Таласа у Вікісховищі

Таласа[1] (англ. Thalassa, дав.-гр. Θάλασσα) — внутрішній супутник планети Нептун. Названа на честь богині моря з грецької міфології. Також позначається як Нептун IV[2].

Історія відкриття

Таласа була відкрита Річардом Террілом у вересні 1989 року за допомогою фото, зроблених апаратом «Вояджер-2». Про відкриття було оголошено 29 вересня 1989 року, також було повідомлено про 25 зображень, отриманих протягом 11 днів, таким чином, відкриття відбулося незадовго до 18 вересня. Супутник отримав тимчасове позначення S/1989 N 5. Власна назва була надана 16 вересня 1991 року.

Характеристики

Таласа на орбіті Нептуна. Комп'ютерна модель у програмі Celestia.

Таласа має неправильну (несферичну) форму. Жодних слідів геологічної активності не виявлено. Ймовірно, Таласа, як й інші супутники на орбітах нижче Тритона, сформувалася з уламків раніше існуючих супутників Нептуна, що зруйнувалися у результаті зіткнень, викликаних збуреннями від Тритона після його захоплення Нептуном на початкову орбіту з високим ексцентриситетом[3]. Форма Таласи нехарактерно дископодібна. Таласа обертається нижче синхронної навколонептунової орбіти, внаслідок чого орбіта цього супутника поступово знижується через вплив припливних сил. З часом вона може бути поглинена Нептуном або зруйнуватися через припливне розтягування й утворити кільце при досягненні межі Роша. У разі утворення кільця воно відносно швидко може захопити орбіту Деспіни.

Примітки

  1. ↑ Астрономічний енциклопедичний словник, ст. 458
  2. ↑ Planet and Satellite Names and Discoverers. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. 21 липня 2006. Архів оригіналу за 19 серпня 2006. Процитовано 7 серпня 2006.
  3. ↑ D. Banfield and N. Murray (1992). A dynamical history of the inner neptunian satellites. Icarus. 99: 390. doi:10.1016/0019-1035(92)90155-Z. Архів оригіналу за 10 січня 2016. Процитовано 23 вересня 2014.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Таласа_(супутник)&oldid=43161396