Тимельовець рудокрилий
| Тимельовець рудокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterorhinus delesserti (Jerdon, 1839)[2] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Dryonastes delesserti Ianthocincla delesserti Garrulax delesserti | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тимельове́ць рудокрилий[3] (Pterorhinus delesserti) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[4]. Ендемік Індії[5][6]. Вид названий на честь французького натураліста Адольфа Делесера, який отримав голотип виду поблизу Котагірі (штат Тамілнад)[7]
Опис
Довжина птаха становить 23 см. Верхня частина тіла бурувато-сіра, обличчя чорне, горло біле. Груди сірі, нижня частина тіла рудувата[8][9].
Поширення і екологія
Рудокрилі тимельовці поширені на заході Південної Індії (в Західних Гатах від Гоа до Керали та на заході Тамілнаду)[10][11][12][13]. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і сухих чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 155 до 1220 м над рівнем моря.
Поведінка
Рудокрилі тимельовці зустрічаються в зграях від 6 до 15 птахів (іноді до 40 птахів). Живляться комахами, ягодами і насінням, їжу шукають на землі[14]. Пік розмноження припадає на сезон дощів (з квітня по серпень в Карнатаці і з липня по вересень в Кералі), хоча загалом рудкрилі тимельовці можуть розмножуватись протягом всього року. Зніздо чашоподібне, накрите куполом, розміщується в чагарникових заростях. В кладці 3 круглих білих яйця. Можливо, рудокрилим тимельовцям притаманне колективне виховання[15].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Pterorhinus delesserti.
- ↑ Jerdon, Thomas C. (1839). Catalogue of the birds of the Peninsula of India. Madras Journal of Literature and Science. 10: 234–269 [256].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 грудня 2021.
- ↑ Baker, ECS (1922). The Fauna of British India. Birds. Volume 1. Т. 1 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 149.
- ↑ de Lafresnaye, F (1840). Oiseaux nouveaux, recueillis sur le plateau des Neelgheries, dans les Indes orientales, par M. Ad. Delessert. Revue Zoologique: 65—66.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 132. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Deignan, HG; Paynter, RA Jr.; SD Ripley (1964). Check-list of birds of the world. Т. 10. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 370.
- ↑ Collar, NJ (2006). A partial revision of the Asian babblers (Timaliidae) (PDF). Forktail. 22: 85—112. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2011. Процитовано 3 грудня 2021.
- ↑ Davidson, J (1895). The birds of the Bombay Presidency. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 9 (4): 488—489.
- ↑ LaPersonne, VS (1933). Extended distribution of the Wynaad laughing Thrush (Garrulax delesserti, Jerdon) to north Kanara. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 36 (2): 503—504.
- ↑ Davison, William (1883). Notes on some birds collected on the Nilghiris and in parts of Wynaad and southern Mysore. Stray Feathers. 10 (5): 329—419.
- ↑ Oates, EW (1889). The Fauna of British India. Birds. Volume 1. Т. 1. London: Taylor and Francis. с. 82.
- ↑ Ali, S; SD Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Volume 7. New Delhi: Oxford University Press. с. 19—20.
- ↑ Zacharias, VJ (1997). Possible communal nesting in the Wynaad Laughing Thrush Garrulax delesserti delesserti (Jerdon). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 94 (2): 414.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |