Suo jure

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Леонор, інфанта Іспанії (нар. 2005), принцеса Астурійська, спадкоємиця трону Іспанії, 2018 рік.

Suo jure (лат. «власне право», «має на це право») — латинська фраза, позначає юридичні ситуації «свого права» жінок, що кровно спадкують шляхетні титули чи права (правлячих королев), а не отримують їх через шлюб з монархом.

Не плутати з термінами «Jure uxoris» (чоловік спадкує від дружини) та «Jure matris» (чоловік спадкує від матері). Імператорку або королеву, що править «Suo jure», називають «правлячою імператрицею» або «правлячою королевою», що суттєво відрізняло її від правительки-консорт (дружина монарха) чи регентства (мати чи опікунка монарха).

Історично термін застосовували щодо успадкування шляхетних титулів, наприклад в Англії, де чоловік рідко отримує будь-який титул від своєї дружини. Хоча це спостерігається й в інших країнах, особливо коли жінка є останнім спадкоємцем роду. В деяких країнах це називалось «спадкоємниця імені».

Цей термін також може бути використаний для чоловіка, коли він спочатку був «співправителем» з батьком або іншим членом родини, а після смерті старшого члена сім'ї став єдиним володарем титулу «Suo jure» (свого власного права).

Також цей термін часто зустрічається у контексті шляхетних або ґречних титулів, особливо у випадках, коли жінка отримала титул через власну кровну лінію успадкування чи досягнення, а не через шлюб.

Імператрицю або королеву, що править «Suo jure», називають «імператрицею-регентом» або «королевою-регентом», що суттєво відрізняло її від імператриці або королеви консорт.


Приклади Suo jure

Коронація Марії Терезії, імператорки Священної римської імперії

Джерела

  • Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. Retrieved 2012-05-18.