Перейти до вмісту

Канніцаро (місячний кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Характеристики кратера
Канніцаро
Світлина зонда Clementine. Кратер Канніцаро знаходиться по центру зображення, у верхній частині видно кратер Почобут, у верхній лівій частині – кратер Омар Хаям
Координати55°30′ пн. ш. 99°44′ зх. д. / 55.5° пн. ш. 99.73° зх. д. / 55.5; -99.73
Діаметр54,51 км
Глибина2,429 км
Довгота ранкового
термінатора
100°
ЕпонімСтаніслао Канніццаро
Канніцаро. Карта розташування: Місяць
Канніцаро
Канніцаро

Кра́тер Канніца́ро (лат. Cannizzaro) — великий метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Названу присвоєно на честь італійського хіміка Станіслао Канніццаро (1826—1910) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році.


Опис кратера

[ред. | ред. код]

Кратер Канніцаро перекриває південно-західну ділянку валу великого кратера Почобут. Іншими його найближчими сусідами є кратер Еллісон[en] на заході; кратер Омар Хаям на півночі північному заході; кратер Смолюховський на півночі північному сході; кратер Реньо на сході південному сході і кратер Чепмен[en] на півдні[1]. Селенографічні координати центру кратера 55°30′ пн. ш. 99°44′ зх. д. / 55.5° пн. ш. 99.73° зх. д. / 55.5; -99.73, діаметр 54,51 км[2], глибина 2,4 км[3].

Кратер Канніцаро має полігональну форму та зазнав сильних руйнувань. Вал згладжений і перекритий безліччю маленьких кратерів, найпомітніший з них перекриває північно-східну ділянку валу. Висота валу над навколишньою місцевістю сягає 1180 м[3], об'єм кратера становить 2 600 км3[3]. Дно чаші є рівним, найімовірніше вирівняне породами, викинутими при утворенні Моря Дощів, поцятковане безліччю дрібних кратерів, є центральний пік дещо зміщений на схід від центру чаші.

Незважаючи на розташування на зворотному боці Місяця за сприятливої лібрації та добрих умовах освітлення кратер доступний для спостереження із Землі

Сателітні кратери відсутні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кратер Канніцаро на мапі LAC-21 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 20 лютого 2013. Процитовано 5 липня 2020.
  2. Довідник Міжнародного астрономічного союзу. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
  3. а б в Lunar Impact Crater Database [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]