Аддис-Абеба
| Аддис-Абеба Addis Abeba ኣዲስ ኣበባ |
|
|---|---|
 |
|
| Координати: 9°1′38″ пн. ш. 38°44′24″ сх. д. / 9.02722° пн. ш. 38.74000° сх. д. | |
| Країна | Ефіопія |
| Уряд | |
| - Мер | Кума Демекса |
| Площа | |
| - Повна | 526,99 км² |
| Висота над р.м. | 2355 м |
| Населення (2012) | |
| - Усього | 3 041 002 |
| - Густота | 5770,5/км² |
| Часовий пояс | UTC +3 |
  Аддис-Абеба |
|
 | |
Адди́с-Абе́ба (Аддіс-Абеба; з амхар. нова квітка) — столиця та найбільше місто Ефіопії. Місто має окремий статус міста-регіону.
Місто розташоване на Ефіопському нагір'ї, на висоті понад 2400 м, біля підніжжя та на схилах гори Ентото. Аддис-Абеба є найбільшою столицею країни без прямого виходу до моря. Місто часто називають «столицею Африки» або «Парижем Африки» через її історичне, політичне та дипломатичне значення для континенту.
Аддис-Абеба була заснована в 1887 році імператором Менеліком II як столиця королівства Шоа. З 1889 року — столиця Ефіопії.
В травні 1936 року під час Другої італо-ефіопської війни місто захоплене італійськими військами. З 1936 по 1941 роки Аддис-Абеба була столицею Італійської Східної Африки. Звільнене ефіопськими партизанами 6 квітня 1941 року.
У травні 1963 року в Аддис-Абебі пройшла конференція голів держав та урядів африканських країн, на якій була створена Організація Африканської Єдності (ОАЕ). У 2002 році ОАЕ була розпущена, а натомість засновано Африканський союз зі штаб-квартирою в Аддис-Абебі.
Місто — резиденція Економічної комісії ООН для Африки (з 1958) та ОАЄ (з 1963).
Народні виступи в Аддис-Абебі проти феодально-монархічного режиму в 1974 році стали початком національно-демократичної революції в Ефіопії.
Клімат помірно теплий. Середні температури січня +23 °C, липня +20 °C. Опадів випадає понад 1200 мм за рік.
| Клімат Аддис-Абеби | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 30 | 28 | 30 | 29 | 30 | 29 | 29 | 32 | 28 | 27 | 30 | 28 | 32 |
| Середній максимум, °C | 23,5 | 24,5 | 25,4 | 24,8 | 25,2 | 23,4 | 20,7 | 20,7 | 21,7 | 22,7 | 23,0 | 22,9 | 23,2 |
| Середня температура, °C | 15,4 | 16,6 | 17,9 | 17,9 | 18,0 | 17,0 | 15,9 | 15,8 | 16,2 | 15,7 | 14,8 | 14,9 | 16,3 |
| Середній мінімум, °C | 7,4 | 8,7 | 10,5 | 11,1 | 10,8 | 10,6 | 11,1 | 11,0 | 10,7 | 8,7 | 6,7 | 7,0 | 9,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | 1 | 1 | 3 | 6 | 6 | 1 | 0 | 6 | 4 | 2 | 0 | 0 | 0 |
| Норма опадів, мм | 13 | 30 | 58 | 82 | 84 | 138 | 280 | 290 | 149 | 27 | 7 | 7 | 1165 |
| Кількість днів з опадами | 3 | 5 | 7 | 10 | 10 | 20 | 27 | 26 | 18 | 4 | 1 | 1 | 132
|
| Вологість повітря, % | 47 | 51.5 | 47.5 | 54.5 | 53 | 67.5 | 79.5 | 79 | 71.5 | 47.5 | 48 | 45.5 | 57.7 |
| Джерело: World Meteorological Organisation (UN)(precipitation),[1] Climate-Data.org for mean temperatures[2][3] BBC Weather for humidity and sunshine,[4] National Meteorological Agency[5] | |||||||||||||
.jpg)
- Великий палац із рисами північно-індійської архітектури (1894) — індійські зодчі на чолі з Хаджі Каваса із Пешавара. Палац має тронний зал із покриттям на 34 розписаних стовпи, з розписом та обробленням мармурові стіни та кольорові вітражі (1897).
- Новий палац у стилі неокласицизму (кінець XIX — початок XX століття) — італійський інженер Капуччі, архітектор Е. Камец.
- Собор святого Георгія (Киддус-Гійоргіс; кінець XIX століття) — грецький архітектор Орфаніс, італійський інженер Кастанья. Собор у проєкції має форму восьмикутника. Стиль — неокласицизм. Реставрований в 1950-х роках. Розписаний такими майстрами, як Афеворк Текле та Мінаф Хируй.
- Готель «Итеге» та школа (1907).
- Приблизно 200 будинків європейського типу (1911—1912).
- Залізничний вокзал (1929) — французький архітектор П. Барріа.
- Національний палац (1934) — архітектор Е. Камец.
- Собор Святої Трійці (Мекане Силласе; 1941) — в стилі необароко. Розписи Але Фелеге Селам (1940-ві).
В 1954—1956-х роках затверджений план реконструкції міста — англійський архітектор Л. П. Аберкромбі. План був допрацьований в 1958 році. В основі плану — неправильний овал, довга ось якого має меридіональний напрямок. Площа міста становить 215 км², капітальних будівель 30 км², інша забудова сільського характеру, в основному одноповерхова — кам'яні, дерев'яні та глиняні будинки. У східній частині — урядова зона, у західній — комерційна, де знаходяться Великий ринок, промислові підприємства, діловий центр.
У цей період Аддис-Абеба зростала в бік аеропорту. Були збудовані:
- Національний театр на площі Адуа (1955) — французькі архітектор А. Шомет, скульптор Ш. Моссіон, художник-монументаліст А. Леже. Перед театром статуя лева — символ ефіопської державності
- Національний університет (1950—1960-ті) — англійський архітектор Г. К. Фаллек. Має 17 корпусів, школа мистецтв, будівельний факультет, бібліотека, музей
- Комплекс ліцею Гебре Марьям із врізаним у схил пагорба стадіоном (1960) — архітектор А. Шомет
- Аеропорт з витягнутим скляним фасадом (1960)
- Дім Африки (1961) — вітраж площею 150 м² по ескізу Афеворка Текле
- Муніципалітет (1965)
- Національний банк (1973—1976) — італійські архітектор А.Медзедімі, інженер М.Фанано та ін.
- Телевізійний центр (1965)
- Торгова палата (1965)
- Будівля Міністерства іноземних справ у формі човна з шестигранними лотками сонцерізів на фасаді (1966) — З. Енав та М. Тедрос
- Поштамт
- Лікарня
- Шпиталь Деджазмач Бальча — на 553 місця
- Готель «Вебі-Шебелі» (1970-ті) — югославські архітектори Б.Петровіч, З.Драгайловіч, Х.Юстіч
- Кінна статуя Менеліка II на однойменній площі (1894)
- Монумент звільнення від італійської окупації на площі 27 Меггабіт
- Пам'ятник жертвам фашизму на площі 12 Єкатіт (1955) — югославський скульптор А. Августінчич
- Бронзовий пам'ятник В. І. Леніну (1983) — радянський скульптор Р. Х. Мурадян, архітектор І. М.Студенікін
- Монумент «Наша боротьба» (1984)
- Пам'ятник Карлу Марксу (1984) — німецький архітектор Й. Ястрам
Місто має університет, кілька технічних та інших спеціальних училищ. Національний архів та бібліотека Ефіопії та кілька інших бібліотек. Національний театр.
Археологічний музей (1907), музей Інституту ефіопських досліджень (1952) з колекцією кераміки та традиційним живописом XIV—XX століття, Національний музей (1954) з традиційним та сучасним живописом, декоративно-прикладним мистецтвом.
Динаміка чисельності населення:
- 1900 — 80 000 осіб
- 1958 — 400 000 осіб
- 1968 — 664 000 осіб
- 1983 — 1 478 000 осіб
- 1995 — 2 209 000 осіб (перепис населення)
- 2002 — 1 700 000 осіб
- 2008 — 3 147 000 осіб
- 2012 — 3 041 002 осіб[6]
- ↑ World Weather Information Service – Addis Ababa. UN. Архів оригіналу за 22 жовтня 2013. Процитовано 6 January 2014.
- ↑ Climate: Addis Abeba (altitude: 2350m) – Climate graph, Temperature graph, Climate table. Climate-Data.org. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
- ↑ Adis Ababa, Ethiopia. Voodoo Skies. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.
- ↑ BBC Weather – Addis Ababa. BBC Weather. Архів оригіналу за 13 лютого 2014. Процитовано 6 січня 2014.
- ↑ NMA of Ethiopia. National Meteorological Agency of the Federal Democratic Republic of Ethiopia. Архів оригіналу за 23 жовтня 2011. Процитовано 9 травня 2010.
- ↑ Офіційна оцінка Центрального статистичного агентства Ефіопії на 1 липня 2012 року. Архів оригіналу за 30 березня 2013. Процитовано 28 липня 2013.
- Універсальний словник-енциклопедія [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Энциклопедический справочник «Африка» [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Аддис-Абеба [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Ethiopia // Africa: An Encyclopedia of Culture and Society. Edited by Toyin Falola and Daniel Jean-Jacques. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 2016. 3 vols. — P. 454—482
- Сайт міської ради
- Олег Романенко. Історія однієї подорожі до Ефіопії // Українська правда, 09.11.2014 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- История одного города. Город Аддис-Абеба // Эхо Москвы, 29.06.2007 [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Достопримечательности Аддис-Абебы // OrangeSmile Tours B.V. [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Аддис-Абеба // Издательский дом Discovery [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Аддис-Абеба — столица Эфиопии // «Планета Земля» Geosfera.Org. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Addis Ababa | national capital | Ethiopia // Encyclopædia Britannica [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Ефіопії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Регіон | Населення | № | Назва | Регіон | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Аддис-Абеба  Гондер |
1 | Аддис-Абеба | Аддис-Абеба | 3,945,000 | 11 | Дебре-Зейт | Оромія | 217,964 |  Мекеле  Адама |
| 2 | Гондер | Амхара | 487,224 | 12 | Волайта Содо | Південна Ефіопія | 213,467 | ||
| 3 | Мекеле | Тиграй | 480,198 | 13 | Арба-Мінч | Південна Ефіопія | 210,255 | ||
| 4 | Адама | Оромія | 480,175 | 14 | Джиджига | Сомалі | 204,249 | ||
| 5 | Аваса | Сидама | 443,616 | 15 | Хосаена | Центральна Ефіопія | 196,809 | ||
| 6 | Бахр-Дар | Амхара | 365,957 | 16 | Харер | Харарі | 162,000 | ||
| 7 | Дире-Дауа | Дире-Дауа | 355,000 | 17 | Ділла | Південна Ефіопія | 166,067 | ||
| 8 | Дессе | Амхара | 282,697 | 18 | Некемте | Оромія | 163,962 | ||
| 9 | Джимма | Оромія | 263,709 | 19 | Дебре-Бирхан | Амхара | 153,619 | ||
| 10 | Шашамане | Оромія | 218,997 | 20 | Аселла | Оромія | 146,655 | ||
Міста Африки з населенням понад 500 тисяч осіб | ||
|---|---|---|
| Понад 10 000 000 |  | |
| Понад 5 000 000 | ||
| Понад 3 000 000 |  Абіджан (4 707 404) ·  Дар-ес-Салам (4 364 541) ·  Александрія (4 028 028) ·  Алжир (3 415 811) ·  Аддис-Абеба (3 384 569) ·  Касабланка (3 359 818) ·  Найробі (3 240 155) · Гіза (3 021 542) | |
| Понад 2 000 000 | ||
| Понад 1 000 000 |  Блантайр (1 895 973) ·  Браззавіль (1 827 000) ·  Лубумбаші (1 786 397) ·  Мапуту (1 766 184) ·  Конакрі (1 667 864) ·  Кампала (1 659 600) ·  Уагадугу (1 626 950) ·  Хараре (1 606 000) · Момбаса (1 300 000) ·  Абуджа (1 235 880) · Майдугурі (1 197 497) ·  Кігалі (1 132 686) ·  Триполі (1 126 000) · Фес (1 112 072) ·  Нджамена (1 092 066) · Огбомошо (1 032 000) ·  Ніамей (1 026 848) · Шубра-ель-Хейма (1 025 569) ·  Монровія (1 021 762) ·  Йоганнесбург (1 009 035) | |
| Понад 500 000 |  Нуакшот (958 399) ·  Фрітаун (951 000) ·  Північний Хартум (936 349) · Марракеш (928 850) · Джельфа (897 920) · Абеокута (888 924) · Джос (873 943) · Ілорин (847 582) ·  Ломе (837 437) ·  Лібревіль (797 003) · Лілонгве (781 538) · Кадуна (760 084) ·  Харгейса (760 000) · Преторія (741 651) ·  Бангі (734 350) · Матола (675 422) · Буаке (659 233) ·  Бужумбура (658 859) · Булавайо (653 337) ·  Асмера (649 000) · Бенгазі (631 555) ·  Джибуті (623 891) · Хелуан (619 293) · Рабат (577 827) · Порт-Саїд (570 603) ·  Секонді-Такораді (539 548) · Мекнес (520 428) ·  Кітве (504 194) · Іфе (501 952) | |
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Література та бібліографія | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Православная энциклопедия · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · NicoNicoPedia · Treccanis Dizionario di Storia |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
