Наркотик

Нарко́тик (від дав.-гр. ναρκῶ — призводити до заціпеніння; дав.-гр. ναρκωτικός — запаморочливий) — субстанція природних чи штучних речовин, які здатні викликати фізичну та психічну залежність, внаслідок заміщення однієї з речовин-учасників природного метаболізму. Хімічні речовини рослинного чи синтетичного походження, що викликають нечутливість до болю або зміну сприйняття болю, та спричиняють зміни психічного стану людини, а за систематичного вживання — залежність від них. Впливаючи на нервові центри головного мозку, наркотик може створювати підняття настрою, психічне збудження, надмірну сонливість, незвичайну безпідставну веселість — ейфорію, а іноді й змінені стани свідомості або галюцинації. У небезпечних випадках психічні стани можуть бути цілком нереалістичними, змінюватись відчуття власного тіла, можуть виникати деперсоналізація та дереалізація, зникнення часових та просторових меж.

Героїн

Визначення терміну

Згідно з Всесвітньою організацією охорони здоров'я

Наркотик — хімічний агент, що викликає ступор, ко́му або нечутливість до болю. Термін зазвичай відноситься до опіатів або опіоїдів, які називають наркотичними анальгетиками

В Україні

Офіційним визнанням речовини наркотичною в Україні є включення її до переліку наркотиків наказом міністра охорони здоров'я.

Термін «наркотична речовина» включає три критерії:

1. медичний;
2. соціальний;
3. юридичний;

Вони пов'язані між собою і в правовому аспекті — зобов'язують визнавати речовину наркотичною лише за умови, якщо вона відповідає всім трьом критеріям.

• Медичний критерій полягає в тому, що речовина повинна справляти специфічну дію на ЦНС (заохочувальну, седативну, галюциногенну та інше), яка і є безпосередньою причиною її немедикаментозного застосування.
• Під соціальним критерієм мається на увазі, що немедикаментозне вживання даного засобу набуває таких масштабів, які становлять серйозну суспільну небезпеку.
• Юридичний критерій базується на обох вищезгаданих і вимагає, аби відповідна речовина була законодавчо внесена до списку наркотиків.

Класифікація психоактивних речовин

• седативні: опіоїди, барбітурати, транквілізатори та ін.;
• психостимулюючі препарати: кокаїн, стимулятори класу амфетамінів, α-PVP, мефедрон та ін.;
• галюциногенні: ЛСД, ДМТ (DMT), DOM, DOB, 2C (група речовин), серія 25-NB, фенциклідин тощо;
• емпатогени: MDA, MDMA (екстазі), іботенова кислота і мусцимол;
• Дисоціативи: декстрометорфан, кетамін, метоксетамін, фенциклідин («ангельський пил»);
• Деліріанти: апрофен (тарен), тригексифенідил;
• інгалянти (летючі речовини, що викликають наркотичне сп'яніння): поперси, толуол, трихлоретилен та ін.;
• інші: канабіс (діючі речовини — канабіноїди), алкоголь, тютюн, допінг (переважно стимулятори — предмет зловживання недоброчесних спортсменів з метою підвищення спортивних результатів).

Наркотичні препарати

По критерію небезпечності, наркотичні препарати поділяють на:

• особливо небезпечні наркотичні засоби (які призводять до синдрому фізичної залежності): «крокодил», героїн (діацетилморфін), морфін, опій, опій ацетильований, макова солома, концентрат з макової соломи, дигідроеторфін, еторфін, реміфентаніл, метадон, трамадол тощо;
• небезпечні наркотичні засоби (які призводять до синдрому психічної залежності): кокаїн, листя коки, крек, стимулятори класу амфетамінів (амфетамін (фенамін), метамфетамін), α-PVP, марихуана, смола канабісу, гашиш, екстракти і настойки канабісу тощо.

• наркотичні засоби рослинного походження (природні): наприклад морфін (його витягують зі снодійного маку), кокаїн (міститься в листі кокаїнових кущів), канабіс;
• наркотичні засоби напівсинтетичного походження, що синтезуються з рослинної сировини: наприклад героїн, ЛСД;
• наркотичні засоби синтетичного походження, що синтезовані з хімічних речовин у лабораторіях: наприклад MDMA (екстазі), фентаніл, DOB, фенциклідин;
• фармацевтичні препарати, які стають незаконними в результаті їх витоку із сфери законного використання чи застосування: наприклад морфій, кетамін.

Історія

Люди в Іспанії вживали галюциногени ще 3000 років тому. Існують тисячолітні традиції вживання класичних наркотиків на Сході. Приблизно XIV століттям до н. е., опіум використовували в культових цілях.

Європейська цивілізація почала по-новому відкривати для себе ці речовини тільки в XIX столітті (науковці та лікарі сподівалися, що синтез нових ліків допоможе здійснити прорив у терапії). Так, 1845 року психіатр Жак Жозеф Моро заснував у Парижі клуб любителів гашишу. Членами цього клубу були зокрема Олександр Дюма, Теофіль Готьє, Ежен Делакруа. У 1860 році німець Альберт Німан виділив із листя коки хлоргідрат кокаїну, а через 20 років Зиґмунд Фрейд уже пропонував його своїм пацієнтам. Колись, щоб контролювати пацієнтів, психіатри використовували морфій і опіум, але вони нічого не виліковували і викликали сильну залежність. Чарльз Ромлі Елдер Райт 1874 року синтезував героїн, який діяв ще сильніше за морфін, отриманий з опіуму німцем Фрідріхом Сертюрмером ще 1804 року. У 1971 році вперше синтезували бупренорфін у лабораторії компанії «Reckitt Benckiser», який застосовують у разі сильних і хронічних болів, а також під час лікування опіоїдної залежності.

Винахід ін'єкційної голки, 1853 року, незалежно один від одного, французьким хірургом Шарлем Габріелем Правасом і шотландським лікарем Александром Вудом, започаткував новий виток вживання наркотиків. Дія речовин, які миттєво потрапляли прямо в кров, посилювалася.

Поширення наркотиків

У Європі спалах наркоманії припав на 1840 рік, коли в Англії було вжито заходів боротьби з алкоголізмом. Тоді в Манчестері аптечні торговці виготовляли опіумні пігулки для робітників, яким алкоголь, що подорожчав, виявився недоступним. Відома фірма вірменського підприємця Закар'яна, яка виникла в Каїрі 1925 року, і у вигляді килимів постачала до Європи героїн і морфій. Найзначнішою ж на Далекому Сході та у США аж до Другої світової війни вважалася фірма грека Епіопулоса. В Ірландії вибухнула епідемія ефіроманії (щоправда, завдяки цьому було відкрито загальний наркоз). У США в 20-30 роки часів сухого закону багато хто перейняв у робітників латиноамериканського походження звичку курити марихуану. Застосування морфію під час громадянської війни в США для знеболювання при пораненнях призвело до поширення морфінізму. У 70-х роках XX століття емігранти з Китаю заразили Новий Світ згубною пристрастю до куріння опіуму. В Росії у період революції та громадянської війни використовувався кокаїн, який вважався ліками проти депресії. Не пізніше 1984—1985 років у бідних міських кварталах з'явився крек-кокаїн — суміш солей кокаїну з харчовою содою (бікарбонатом натрію) або іншим хімічним підґрунтям, вживається за допомогою куріння. Нелегальний ринок розповсюдження наркотиків у своєму сучасному вигляді склався нещодавно. Найдоступніші на чорному ринку наркотики, виробляються хімічним способом. Дизайнерськими наркотиками, зазвичай, називають різноманітні варіації модифікацій молекули амфетаміну, трансформованої для обходу законодавства і для отримання додаткових ефектів.

26 червня — Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотиками й їхнім незаконним обігом.

Кількість залежних людей на 100 000 населення 2002 року, за країнами. Найсвітліший тон — менше 40, найтемніший — понад 440 осіб.

Дія наркотиків

Опіати

Під час вживання наркотиків виникає виникає ейфорія, заціпеніння, можуть виникати галюцинації. Споживач досить швидко опиняється у психічній та фізичній залежності від наркотику і набуває толерантності до них, внаслідок чого він підвищує дозу. Передозування нерідко призводить до смерті через пригнічення діяльності дихального центру.

У 1970-х роках дослідники детально вивчили механізм дії опіатів. За хімічним складом вони мають багато спільного з ендорфінами, які природним шляхом виробляються в нейронах головного мозку і мають здатність зменшувати біль, аналогічно до опіатів, а також впливати на емоційний стан. «Ендогенні наркотики» діють м'яко та умісно.

Навчившись виділяти діючі речовини опіуму та синтезувати їх нові похідні, хіміки і фармакологи ненавмисно здійснили свій внесок у поширення наркоманії. Так, 1804 року в Німеччині з опіуму було отримано морфін.

У рази сильніший за морфін інший опіат — героїн. Але виявилося, що фізична залежність від цього препарату у 91 % осіб, які почали його вживати, виникає менш ніж через три тижні. Смерть від передозування героїну може наставати вже через рік — півтора після першого прийому.

Амфетаміни

Амфетаміни («Бензендрин») застосовували в роки Другої світової війни для подолання втоми солдатів. У 70-х роках цей препарат лікарі приписували для зниження апетиту і схуднення. Джоном Боулбі описано клінічний стан застосування бензендрину, згідно з яким реципієнт, який вживає цей препарат, не відчуває провини за свої злочини. Встановлено, що амфетаміни пригнічують апетит, збільшують частоту серцевих скорочень, підвищують кров'яний тиск і у великих дозах спричиняють відчуття ейфорії. Внутрішньовенна ін'єкція амфетаміну у великій дозі негайно ж викликає спалах насолоди. Це можна порівняти з сильним оргазмом. Потім настає стан інтелектуальної збудливості, у реципієнта з'являється непереборне бажання говорити, творити, а також — ілюзорне відчуття підвищенної самооцінки. Тривале вживання амфетамінів може призвести до розвитку гострої дистонії та до розладів психічних процесів.

Див. також

• Пияцтво
• Наркоманія
• Допінг
• Психотропна речовина
• Галюциноген
• Коноплі
• Наркоз
• Психоактивна речовина
• Психостимулятор
• Снодійно-седативні засоби
• Теорія вхідних наркотиків
• Аддикція
• Аудіонаркотики

Література

• Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори [Архівовано 9 березня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Наркотичні засоби [Архівовано 1 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Наркотики [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія.

Посилання

• Енциклопедія наркотичних засобів
• Аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 61. — ISBN 978-617-7627-10-3.