Перейти до вмісту

Вовчківці (Коломийський район)

Координати: 48°28′23″ пн. ш. 25°23′43″ сх. д. / 48.47306° пн. ш. 25.39528° сх. д. / 48.47306; 25.39528
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Вовчківці
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Тер. громада Снятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA26080230050022275
Основні дані
Засноване 1437 рік
Населення 2195
Площа 9,1 км²
Густота населення 253,19 осіб/км²
Поштовий індекс 78341
Географічні дані
Географічні координати 48°28′23″ пн. ш. 25°23′43″ сх. д. / 48.47306° пн. ш. 25.39528° сх. д. / 48.47306; 25.39528
Середня висота
над рівнем моря
237 м[1]
Водойми Прут, Чорнява
Місцева влада
Адреса ради 78300, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Снятин, пл.Незалежності України, буд. 1
Карта
Вовчківці. Карта розташування: Україна
Вовчківці
Вовчківці
Вовчківці. Карта розташування: Івано-Франківська область
Вовчківці
Вовчківці
Мапа
Мапа

CMNS: Вовчківці у Вікісховищі

Во́вчківці — село в Україні, у Снятинській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області. Герб села є промовистим.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Снятинської міської громади.[2]

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі Пруту та його притоки Чорняви, за 11 км від центру громади, 8 км від залізничної станції Заболотів. Населення — 2194 чоловік.

Виробничий напрям колгоспу ім. Дзержинського — рільництво і тваринництво, має 1889 га сільськогосподарських угідь. У Вовчківцях є середня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 2 магазини, АЗС, Ресторан-готель.

Історія

[ред. | ред. код]

Вовчківці вперше згадуються в історичних джерелах 27 травня 1437 року[3].1894 року тут народився поет і політичний діяч Д. І. Захарук (боєць інтернаціональної бригади в Іспанії). Жителі села урочисто відзначали 100-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка. З промовою виступав В. С. Стефаник.

У 1934-1939 рр. село було центром ґміни Волчковце.

У Вовчківцях було встановлено обеліск воїнам, що загинули під час боїв у 1944 р.

У 2018 р. відкрили дитячий садок.[4]

Також згідно однієї з легенд походження села місцеві жителі є нащадками перевертнів. Базуються такі легенди на тому що колись там пооживала вовча зграя.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2295 99.61%
російська 8 0.35%
інші/не вказали 1 0.04%
Усього 2304 100%

Церква

[ред. | ред. код]

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — дерев'яна, виставлена і благословенна в 1860 р., пам'ятник архітектури №936, належить до ПЦУ. Настоятельмитрофорний протоієрей Іван Коржинський.

Церква Вознесіння Господнього належить релігійній громаді УГКЦ. Настоятель о. Ярослав Стеф'юк. Будується нова церква.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Священики

[ред. | ред. код]
  • о. Андрій Щуровський 1832-1840
  • о. Афанасій Левинський
  • о. декан Михайло Коржинський 1860-1882 р.[6]
  • о. Олександр Білинкевич 1900 р.
  • о. Євген Бахталовський (*1861-+1919)
  • о. Антоній Дмитраш

народився в Ямниця 16 серпня 1871 року, 15 березня 1896 року був рукоположений в сан священика єпископом Преосвященним Юліаном Пелешем. За все своє життя він пропрацював у багатьох селах, незмінно користуючись авторитетом серед своїх прихожан. З 1 квітня 1896 року був призначений сотрудником в Мишині, з 17 травня 1897 року - в Заболотові, а з 18 листопада - на тій же посаді, Межигорді Устенського деканату. Завідувателем парохії о. Дмитраш був спочатку в Рибні Косівського деканату (1898-1899), потім в Пилипках (9.04. 1900-15.03. 1901), у Тязеві - з жовтня 1902 року до 20 грудня цього року, в Олешкові з 21 грудня 1902 p., у Новоселиці з 30 січня 1904 року і до 11 березня 1904 року і, нарешті, у Залучу над Черемошем з 1 грудня 1904 року. 24 липня 1905 року офіційно стає парохом в Залучу. Священиком в цьому селі був до 4 квітня 1913 року, паралельно будучи ще завідувателем з 1 листопада 1911 року у Вашківцях. 5 квітня 1913 року введений на парохію в село Будилів (Снятинський район). Зважаючи на його чималий досвід душпастирства і авторитет на Снятинщині, 4 квітня 1914 року іменований дійсним деканом Снятинським. Працював на цій посаді 10 років до 31 березня 1924 року. Якийсь час виконував обов’язки завідувача і в Русові (до 20 жовтня 1917 року). Після війни з 22 жовтня 1921 року був введений на парохію Вовчковець, а 1 березня 1928 року починає працю священика в селі Заріччі Надвірнянського деканату. 30 серпня 1928 року іменований першим містодеканом Надвірнянським. В Заріччі був парохом до своєї смерті - 29 квітня 1936 року.

  • о. Олександр Мальчинський (*1896 — +1962) рукоположений 1928 р., з 1928 - 1929 рр. смт. Солотвин, Борогодчанський повіт, адміністратор парохії, з 1929 - 1932 р. с. Панівці Зелені, Тернопільський повіт, адміністратор парохії.

Настоятель 1932-1938 р.

  • о. Володимир Купчинський (*1885 - +?) рукоположений 1913 р., Настоятель 1938-1945 р.
  • о. Микола Андрушко 1945-1965 р., за його настоятельства згоріла в 1957 році Вознесенська церква в Горішному куті.
  • о. Йосип Мельниченко 1965-1984 р.
  • о. Микола Харук (*1933 — +2003) Настоятель 1984-1985 р.
  • о. Василь Палійчук (*1947 — с. Ганьківці) Настоятель 1985-1987 р.
  • о. Іван Коржинський (*1952 — с. Ліски) Настоятель з 1987 р.

Проживали

[ред. | ред. код]
  • Григорій Запаренюк — господар (селянин), посол до Галицького сейму 1-го скликання.[7]
  • Равлюк Василь — педагог і організатор освітнього процесу, фольклорист і громадський діяч, народний вчитель.
  • Стецик Василь — господар,(селянин) воюав за Україну.

Поховані

[ред. | ред. код]
  • Печатка О. Білинкевича
    Степан Куфлюк (1890 — 1932) — хорунжий УСС[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Прогноз погоди в с. Вовчківці. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 14 лютого 2009.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.26, №219. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.
  4. У приміщенні старої школи на Снятинщині відкрили дитячий садок. ВІДЕО. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с.141
  7. І. Чорновол. 199 депутатів Галицького Сейму… с.134
  8. Визвольні змагання (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2015.