Джек Гріліш
Джек Гріліш | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 10 вересня 1995 (29 років) | |||||||||||||||||||||||||
Бірмінгем, Англія | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Ірландія Англія[3] | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | фланговий півзахисник, нападник | |||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Манчестер Сіті» | |||||||||||||||||||||||||
Номер | 10 | |||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
2002–2012 | «Астон Вілла» | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Джек Гріліш (англ. Jack Grealish, нар. 10 вересня 1995, Бірмінгем) — англійський футболіст ірландського походження, фланговий атакувальний півзахисник клубу «Манчестер Сіті» і збірної Англії.
Виступав, зокрема, за клуби «Астон Вілла» та «Ноттс Каунті».
Народився 10 вересня 1995 року в місті Бірмінгем. Вихованець футбольної школи клубу «Астон Вілла» з рідного міста. У сезоні 2012/13 став переможцем міжнародного турніру NextGen Series, граючи за команду «Астон Вілли» до 19 років[4]. У сезоні 2013/14 був в оренді в клубі «Ноттс Каунті», що виступав у Першій лізі (3-й дивізіон Англії). Провів 37 ігор і забив 5 голів у чемпіонаті.
За основну команду «вілланів» дебютував 7 травня 2014 року в 29-му турі Прем'єр-ліги в матчі проти «Манчестер Сіті». Бірмінгемці зазнали поразки з рахунком 0:4[5]. У сезоні 2014/15 зіграв 17 матчів у Прем'єр-лізі. Дійшов з командою до фіналу Кубка Англії, у якому «Астон Вілла» зазнала поразки з рахунком 0:4 від лондонського «Арсеналу»[6]. У сезоні 2015/16 зіграв 16 матчів і забив 1 гол у чемпіонаті[7]. У сезоні 2016/17 зіграв 31 матч і забив 5 голів у Чемпіоншипі[8]. У сезоні 2017/18 зіграв 30 матчів і забив 3 голи в Чемпіоншипі[9]. У сезоні 2018/19 зіграв 34 матчі і забив 6 голів у Чемпіоншипі[10]. Разом з командою виграв плей-офф за вихід в АПЛ[11].
У наступному сезоні команда сенсаційно вийшла у фінал Кубка Футбольної ліги 2020 року, де поступилась 1:2 «Манчестер Сіті»[12], втім, у чемпіонаті справи йшли не дуже вдало і за чотири тури до кінця чемпіонату відставала на 4 очки від рятівної 17 позиції. Тим не менш, команді Гріліша вдалось виправити ситуацію і, зігравши в останньому турі внічию 1:1 з «Вест Гем Юнайтед», обидві команди зберегли собі прописку в еліті на наступний сезон[13][14]. Станом на 26 липня 2020 року відіграв за команду з Бірмінгема 159 матчів у національному чемпіонаті.
5 серпня 2021 року Джек Гріліш перейшов до «Манчестер Сіті»[15]. Сума трансферу склала 100 мільйонів фунтів стерлінгів, що стало рекордним трансфером в історії англійського футболу[16].
У 2023 році Гриліш підписав контракт з німецьким брендом Puma, згідно з яким протягом найближчих п'яти років заробить 50 мільйонів фунтів! Згідно з умовами договору, Гриліш виступатиме у бутсах Puma, а також стане обличчям бренду на британському та світовому ринках[17].
2011 року дебютував у складі юнацької збірної Ірландії (U-17), після чого грав за юнаків до 18 років, а протягом 2013—2015 років входив до складу молодіжної збірної Ірландії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 1 гол.
У травні 2015 року головний тренер збірної Ірландії Мартін О'Ніл повідомив, що Гріліш відмовився від виклику в збірну, оскільки тоді був зосереджений на іграх за клуб[18]. У вересні 2015 року головний тренер збірної Англії Рой Годжсон висловив надію, що Гріліш визначиться зі своїм майбутнім вже до жовтня[19].
28 вересня 2015 року Джек оголосив, що ухвалив рішення виступати за збірну Англії[20][21]. 18 березня 2016 року отримав дозвіл ФІФА на виступ за збірну Англії[22].
19 травня 2016 року Гріліш дебютував у складі молодіжної збірної Англії, вийшовши на заміну на 72-й хвилині Рубену Лофтус-Чіку в матчі проти Португалії (1:0) на Турнірі в Тулоні[23]. У другому матчі на турнірі, через чотири дні, він зробив дубль у матчі проти Гвінеї (7:1)[24]. Загалом на тому турнірі Англія виграла всі п'ять матчів і виграла турнір уперше після 1994 року[25].
Наступного року Гріліш був названий у складі молодіжної збірної на молодіжному чемпіонаті Європи 2017 року у Польщі.[26], де англійці дійшли до півфіналу. Загалом за англійську «молодіжку» з 2016 до 2017 року він провів сім матчів, забивши два голи[27].
Станом на 10 червня 2023 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2012–13 | «Астон Вілла» | ПЛ | 0 | 0 | КА+КЛ | 0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 0 | 0 |
2013–14 | «Ноттс Каунті» | 1Л (ІІІ) | 37 | 5 | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | ТФЛ | 1 | 0 | 39 | 5 |
2014–15 | «Астон Вілла» | ПЛ | 18 | 0 | КА+КЛ | 6+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | 0 |
2015–16 | ПЛ | 16 | 1 | КА+КЛ | 2+3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 21 | 1 | |
2016–17 | ЧФЛ (ІІ) | 31 | 5 | КА+КЛ | 1+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 33 | 5 | |
2017–18 | ЧФЛ (ІІ) | 27+3[28] | 3+0[28] | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 31 | 3 | |
2018–19 | ЧФЛ (ІІ) | 31+3[28] | 6+0[28] | КА+КЛ | 1+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 35 | 6 | |
2019–20 | ПЛ | 36 | 8 | КА+КЛ | 0+5 | 0+2 | - | - | - | - | - | - | 41 | 10 | |
2020–21 | ПЛ | 26 | 6 | КА+КЛ | 0+1 | 0+1 | - | - | - | - | - | - | 27 | 7 | |
Усього за «Астон Віллу» | 191 | 29 | 22 | 3 | - | - | - | - | 213 | 32 | |||||
2021–22 | «Манчестер Сіті» | ПЛ | 26 | 3 | КА+КЛ | 4+1 | 2+0 | ЛЧ | 7 | 1 | СА | 1 | 0 | 39 | 6 |
2022–23 | ПЛ | 28 | 5 | КА+КЛ | 5+3 | 0 | ЛЧ | 13 | 0 | СА | 1 | 0 | 50 | 5 | |
Усього за «Манчестер Сіті» | 54 | 8 | 13 | 2 | 20 | 1 | 2 | 0 | 89 | 11 | |||||
Усього за кар'єру | 282 | 42 | 36 | 5 | 20 | 1 | 3 | 0 | 341 | 48 |
Станом на 26 березня 2023 року
Батько Джека, Кевін Гріліш, ірландець. Народився в Бірмінгемі, Англія. Бабуся і дідусь по батьківській лінії — ірландці. Дід по материнській лінії теж ірландець[29][30]. Сам Джек теж народився в Бірмінгемі[31] і виріс у сусідньому Солігаллі[32].
Молодший брат Джека, Кілан, помер від синдрому раптової дитячої смерті у квітні 2000 року у віці дев'яти місяців[33].
Прапрадід Джека, Біллі Гарраті, був футболістом. Протягом декількох сезонів виступав за «Астон Віллу», з якою виграв чемпіонат (1899, 1900) і кубок (1905) Англії[34][35].
- Чемпіон Англії (3):
- Володар Кубка Англії (1):
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1):
- Володар Суперкубка УЄФА (1):
- Переможець Клубного чемпіонату світу (1):
- «Манчестер Сіті»: 2023
- Збірні
- ↑ https://www.premierleague.com/players/4260/Jack-Grealish/overview
- ↑ https://www.avfc.co.uk/players/mens/jackgrealish
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ NextGen Series Final: Chelsea U19 0 Aston Villa U19 2. Архів оригіналу за 21 січня 2021.
- ↑ Сезон 2013/2014. Архів оригіналу за 25 серпня 2018.
- ↑ Сезон 2014/2015. Архів оригіналу за 25 серпня 2018.
- ↑ Сезон 2015/2016. Архів оригіналу за 25 серпня 2018.
- ↑ Сезон 2016/2017. Архів оригіналу за 4 серпня 2020.
- ↑ Сезон 2017/18.
- ↑ Сезон 2018/19.
- ↑ Championship Play-Offs 18/19. Архів оригіналу за 4 вересня 2020.
- ↑ McNulty, Phil (1 березня 2020). Aston Villa 1-2 Manchester City: Sergio Aguero & Rodri goals secure third Carabao Cup in a row. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
- ↑ Preece, Ashley (9 липня 2020). Dean Smith admits Villa relying on others after Man United defeat. birminghammail. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- ↑ Emotional Smith proud to have kept Villa up. BBC Sport. 26 липня 2020. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 27 липня 2020.
- ↑ CITY SEAL GREALISH DEAL. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ Перехід Джека Гріліша в "Манчестер Сіті" став трансферним рекордом англійської Прем'єр-ліги. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
- ↑ admin (15 березня 2023). Миллионы за рекламу. Грилиш будет играть в Пуме за 10 миллионов фунтов в год. Soledad (ru-RU) . Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Гравець «Астон Вілли» Гріліш відмовився від виклику в збірну Ірландії. Архів оригіналу за 17 травня 2015.
- ↑ Ходжсон: хочу, щоб Гріліш скоріше погодився грати за збірну Англії. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- ↑ Jack Grealish chooses England over Republic of Ireland. Архів оригіналу за 29 жовтня 2015.
- ↑ Гріліш волів збірну Англії команді Ірландії. Архів оригіналу за 29 вересня 2015.
- ↑ півзахисник «Астон Вілли» Гріліш отримав дозвіл виступати за збірну Англії. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 31 липня 2020.
- ↑ Dickson, Andrew (19 травня 2016). England U21 1–0 Portugal U21: Grealish plays in Toulon win. Sky Sports. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Lewis, Daniel (24 травня 2016). Result: Debutant Jack Grealish bags brace as England U-21s put seven past Guinea U-23s. Sports Mole. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ England Under-21s win Toulon Tournament for first time in 22 years. BBC Sport. 29 травня 2016. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Stephenson, Billy (26 червня 2017). 2017 European U21 Championships: Squads, fixtures, results, stadiums and more for tournament in Poland. Daily Mirror. London. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ England's matches: The under 21's: 2010–20. England Football Online. 24 червня 2019. Архів оригіналу за 9 червня 2021. Процитовано 6 серпня 2019.
- ↑ а б в г Плей-оф
- ↑ Fallon, John (17 жовтня 2014). Jack Grealish poised to commit to Ireland senior squad. The Irish Times. Dublin. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Rostron-Pike, Nick (21 квітня 2015). Exclusive – Jack Grealish faces tough decision about England future, claims father. talkSPORT. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Джек Гріліш. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Percy, John; Wilson, Jeremy; Edwards, Luke (20 квітня 2015). Aston Villa's Jack Grealish could spark international tug-of-war between Ireland and England. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Kendrick, Mat (8 квітня 2018). The family tragedy that inspires Aston Villa's Birmingham City derby hero Jack Grealish. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 11 березня 2019.
- ↑ Kendrick, Mat (26 травня 2015). Aston Villa v Arsenal: This 1905 FA Cup winner is related to a current Villa star – find out who. Birmingham Mail. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 15 серпня 2018.
- ↑ Player info: William Garraty. Englandstats.com. Davey Naylor. Архів оригіналу за 15 серпня 2019. Процитовано 15 серпня 2018.
- Джек Гріліш на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Джек Гріліш на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Джек Гріліш на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Джек Гріліш на сайті Soccerbase (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 10 вересня
- Народились 1995
- Гравці чемпіонату Європи з футболу 2020
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2022
- Англійські футболісти
- Ірландські футболісти
- Гравці молодіжної збірної Ірландії з футболу
- Гравці молодіжної збірної Англії з футболу
- Футболісти «Астон Вілли»
- Футболісти «Ноттс Каунті»
- Футболісти «Манчестер Сіті»
- Уродженці Бірмінгема
- Англійці ірландського походження