Адольф Штерн
Адольф Штерн | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Adolf Stern | ||||
Ім'я при народженні | нім. Friedrich Adolf Ernst | |||
Народився | 14 червня 1835[1][2][3] Лейпциг, Саксонське королівство, Німецький союз | |||
Помер | 15 квітня 1907[1][2][3] (71 рік) Дрезден, Німецький Райх | |||
Країна | Німеччина | |||
Діяльність | поет, історик літератури, історик, викладач університету, письменник | |||
Alma mater | Єнський університет і Школа Святого Томи (Лейпциг) | |||
Заклад | Дрезденський технічний університет | |||
Мова творів | німецька | |||
У шлюбі з | Margarethe Sternd | |||
Автограф | ||||
| ||||
Адольф Штерн у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Адольф Штерн (нім. Adolf Stern, ім'я дане при народженні — Фрідріх Адольф Ернст, нім. Friedrich Adolf Ernst; 14 червня 1835, Лейпциг — 15 квітня 1907, Дрезден) — німецький письменник, поет, історик німецької літератури і педагог.
Адольф Штерн народився 14 червня 1835 в місті Лейпцигу[4]. Через фінансові проблеми в родині, він був змушений залишити школу до її закінчення, однак завдяки старанній самоосвіті йому вдалося заповнити прогалини в освіті. З 1852 року Штерн слухав лекції з історії, порівняльної лінгвістики, літератури та історії мистецтв в університетах рідного міста і Єни[5].
1868 року Штерн був призначений професором історії німецької літератури в Дрезденському політехнікумі (нині Дрезденський технічний університет), де викладав до самої смерті[6][7].
Штерн перебував під впливом літературно-політичного руху «Молода Німеччина», a також реалістів Отто Людвіга і Христіана Фрідріха Геббеля. Разом з Еріхом Шмідтом Штерн належав до найбільш відомих істориків німецької літератури[6].
Його «Історію літератури» в 7 томах відносили свого часу до найкращих творів в цій царині; він написав близько десяти історій літератури (за сторіччями або країнами, але найбільше про новітню літературу); видав з примітками і цінними статтями твори Гауффе, Гердера, Кернера, О. Людвіга, Вільмара, Корнеліуса та деяких інших німецьких літераторів[6][8].
Штерн писав також вірші, зокрема його збірка «Gedichte» кілька разів перевидавалася; популярністю користувалися також і його новели (3-тє вид., 1909)[6][9].
Після ранньої смерті першої дружини Мальвіни в 1877 році, 1881 року Штерн одружився вдруге з Маргаритою Герр (Herr; 1857-1899), яка була відомою піаністкою і музичним педагогом, ученицею Ференца Ліста[6] і Клари Шуман.
Адольф Штерн помер 15 квітня 1907 року в місті Дрездені.
- «Sangkönig Hiarne» (1853);
- «Gedichte» (1855—1880);
- «Poetische Erzählungen» (1855);
- «Zwei Frauenbilder» (1856);
- «Jerusalem» (1858);
- «Die Puritanerin» (1859);
- «Bruwer und Rubens» (1861);
- «Bis zum Abgrund» (1861);
- «Die neuen Rolandsknappen» (1862);
- «Am Königssee» (1863);
- «Historische Novellen» (1866);
- «Das Fräulein von Augsburg» (1868);
- «Johannes Gutenberg» (1872);
- «Neue Novellen» (1875);
- «Wanderbuch» (1877);
- «Bilder und Skizzen» (1878);
- «Auf fremder Erde» (1879);
- «Aus dunklen Tagen» (1879);
- «Violanda Robustella» (1880);
- «Die letzten Humanisten» (1881);
- «Ohne Ideale» (1882);
- «Hagbarth u. Signe» (1882);
- «Drei venezianische Novellen» (1886);
- «Camoens» (1886);
- «Die Wiedergefundene» (1891);
- «Die Ausgestossenen» (1896);
- «Wolfgangs Römerfahrt» (1896).
- «Pantheon deutscher Dichter» (1856);
- «Vier Titularkönige im XVIII Jahrh.» (1860);
- «Volksbibliothek der Litteratur des XVIII Jahrh.» (1866);
- «Fünfzig Jahre deutscher Dichtung» (1871);
- «Fünfzig Jahre deutscher Prosa» (1872);
- «Aus dem XVIII Jahrhundert» (1874);
- «Katechismus der allgemeinen Litteraturgeschichte» (1874);
- «Der Untergang des altenglischen Theaters» (1876);
- «Zur Litteratur der Gegenwart» (1880);
- «Lexikon der deutschen Nationallitteratur» (1882);
- «Geschichte der neueren Litteratur» (1883—1885);
- «Hermann Hettner» (1885);
- «Die deutsche Nationallitteratur von Goethes Tode bis zur Gegenwart» (1886);
- «Geschichte der Weltlitteratur» (1887; русский перевод, СПб., 1880);
- «Die Musik in der deutschen Dichtung» (1888);
- «Otto Ludwig, ein Dichterleben» (1891);
- «Beiträge zur Litteraturgeschichte des XVII ur XVIII Jahrh.» (1892);
- «Studien zur Litterat u. der Gegenwart» (1895)[10].
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #110700805 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ Brockhaus, Konvers.-Lex.
- ↑ Бартельс А. Adolf Stern. Der Dichter und Literaturhistoriker; zu seinem 70. Geburtstage. Koch, Dresden 1905.
- ↑ а б в г д Штерн, Адольф // Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона. — 1908—1913. (рос. дореф.)(рос.)
- ↑ New International Encyclopedia.
- ↑ Meyer, Konvers.-Lex.
- ↑ Theobald Bieder. Adolf Stern und seine Beziehungen zu Friedrich Hebbel. Behr Verlag, Leipzig 1936.
- ↑ Штерн, Адольф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Штерн, Адольф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Jew. Enc. XI, 548-549.