Географія Ірландії
Географія Ірландії | |
---|---|
Географічне положення | |
Континент | Європа |
Регіон | Західна Європа |
Координати | 53°00′ пн. ш. 8°00′ зх. д. / 53.000° пн. ш. 8.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 70273 км² (120-те) |
Морське узбережжя | 1448 км |
Державний кордон | 443 км |
Рельєф | |
Тип | горбистий |
Найвища точка | гора Каррантуїлл (1041 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | помірний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Шеннон (386 км) |
Найбільше озеро | Лох-Корріг (165 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | вуглеводні, торф, руди кольорових металів, срібло, барит, будівельні матеріали |
Стихійні лиха | шторми |
Екологічні проблеми | забруднення вод |
Ірландія — західноєвропейська країна, що знаходиться на захід від Великої Британії . Загальна площа країни 70 273 км² (120-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 68 883 км², а на поверхню внутрішніх вод — 1 390 км²[1]. Площа країни більш ніж у 2 рази більша за площу Одеської області України.
Офіційна назва — Республіка Ірландія, Ірландія, Ейре (ірл. Éire; англ. Ireland). Назва країни походить від назви однойменного острова. Назва ж острова, від гельського слова «ейре» на означення держави (подібно до України), яке виводиться або від докельтського «ейре» — родюче місце, або від власного імені Ейри, кельтської богині родючості, або ж від «ейрінн» (eirinn) — захід, західна земля[2]. Народна етимологія помилково виводить назву країни від англійської фрази «Земля заліза» (англ. land of iron). Насправді англійський топонім утворено від ендотопоніму Ейре із додаванням англійської частки на означення країни, «ланд»[2]. До української мови топонім потрапив з англійської з додаванням вже власного постфіксу на означення країни -ія. В античні часи Клавдій Птолемей використовував для острова на власних картах топонім Мала Бреттанія (дав.-гр. Μικρὰ Βρεττανία) разом з Івернія (дав.-гр. Ιουερνία).
Ірландія — західноєвропейська країна, що межує лише з однією державою: на північному сході — з Великою Британією (спільний кордон — 443 км). Загальна довжина державного кордону — 443 км[1]. Ірландія на сході омивається водами Ірландського моря, на південному сході — Кельтського, з інших сторон безпосередньо водами Атлантичного океану[3]. Загальна довжина морського узбережжя 1448 км[1].
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[5][1].
Час у Ірландії: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[6]. Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.
Вихід найстаріших ірландських гірських порід віком близько 1,7 млрд років можна знайти на острові Ініштрахал біля берегів графства Донегол[7][8]. В інших частинах Донеголу виявлені породи, що сформувалися як льодовикові відкладення, які засвідчують присутність льодовика під час останнього льодовикового періоду[8].
Надра Ірландії багаті на ряд корисних копалин: природний газ, торф, мідь, свинець, цинк, срібло, барит, гіпс, вапняк, доломіт[9].
Рельєф Ірландії складається переважно з рівнин у центрі, які оточені кільцем прибережних гір. Середні висоти — 118 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Каррантуїлл (1041 м).
-
Рельєф Ірландії
-
Гіпсометрична карта Ірландії
-
Рельєф Ірландії
-
Супутниковий знімок поверхні країни
Західне узбережжя є грубим, з безліччю островів, півострів, мисів та заток.
Територія Ірландії лежить у помірному кліматичному поясі[10]. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос[11]. Значні сезонні амплітуди температури повітря. Відносно тепла зима з нестійкою погодою, штормовими вітрами, можливий сніговий покрив. Відносно прохолодне літо з більш антициклонічною погодою. Зволоження рівномірне за сезонами, місцями надмірне[11].
-
Сонячна радіація (англ.)
-
Кліматична карта Ірландії (за Кеппеном)
Клімат Ірландії є морським, хоча значно теплішим, ніж майже у всіх інших місцях на тій самі широті, таких як Польща (на материковій частині Європи) або Ньюфаундленд (на протилежному краю Атлантики) у зв'язку з теплим впливом Північно-Атлантичної течії[12]. Вітер дме переважно з південного заходу, розбиваючись об високі гори західного узбережжя. Опади частіше трапляються на заході острову. На острові Валентія, біля західного узбережжя графства Керрі, випало майже вдвічі більше опадів, ніж в Дубліні на сході країни (1 400 мм проти 762 мм). По всій країні, близько 60% річних опадів випадає в період з серпня по січень.
Найхолоднішими місяцями року є січень та лютий, а середньодобові температури повітря знаходяться в межах 4 та 7 °C протягом цих місяців. Липень та серпень є найтеплішими, з середньодобовою температурою між 14 та 16 °C, в той час середньодобові максимуми в липні та серпні варіюються від 17 до 18 °C недалеко від узбережжя, до 19 — 20 °C у внутрішній частині острову. Саме сонячні місяці травень та червень приносять в середньому 6 годин 55 хвилин світла в день[13]. Хоча екстремальні погодні явища в Ірландії трапляються рідко, порівняно з іншими країнами на європейському континенті, вони все ж таки трапляються. Вибухові депресії Атлантичного океану, що відбуваються переважно в грудні, січні та лютому, іноді можуть принести вітер швидкістю 160 км/год до західних прибережних країн, тоді як у літні місяці, і особливо наприкінці липня — початку серпня, раптові та сильні грози можуть формуватися через внутрішній та західний райони країни.
Клімат Дубліна | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 7,6 | 7,5 | 9,5 | 11,4 | 14,2 | 17,2 | 18,9 | 18,6 | 16,6 | 13,7 | 9,8 | 8,4 | 12,8 |
Середній мінімум, °C | 2,5 | 2,5 | 3,1 | 4,4 | 6,8 | 9,6 | 11,4 | 11,1 | 9,6 | 7,6 | 4,2 | 3,4 | 6,0 |
Годин сонячного сяйва | 1,8 | 2,5 | 3,6 | 5,2 | 6,1 | 6,0 | 5,4 | 5,1 | 4,3 | 3,1 | 2,4 | 1,7 | 3,9 |
Норма опадів, мм | 69 | 50 | 54 | 51 | 55 | 56 | 50 | 71 | 67 | 70 | 65 | 76 | 733 |
Джерело: [14] |
Клімат Белфаста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13 | 14 | 19 | 21 | 26 | 28 | 29 | 28 | 26 | 21 | 16 | 14 | 29 |
Середній максимум, °C | 6 | 7 | 9 | 12 | 15 | 18 | 18 | 18 | 16 | 13 | 9 | 7 | 12 |
Середній мінімум, °C | 2 | 2 | 3 | 4 | 6 | 9 | 11 | 11 | 9 | 7 | 4 | 3 | 6 |
Абсолютний мінімум, °C | −13 | −12 | −12 | −4 | −3 | −1 | 4 | 1 | −2 | −4 | −6 | −11 | −13 |
Норма опадів, мм | 80 | 52 | 50 | 48 | 52 | 68 | 94 | 77 | 80 | 83 | 72 | 90 | 846 |
Джерело: [15] |
Ірландія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[16].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 52 км³[1]. Станом на 2012 рік зрошувані землі в країні були відсутні[1].
-
Гідрографічна мережа Ірландії
-
Лох-Лейн, графство Західний Міт
-
Річка Шеннон
-
Карта озера Лох-Корріб
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Найдовша річка — Шеннон, довжиною 386 км, відокремлює заболочені внутрішні території Ірландії від західної частини острова. Уздовж течії три великих озера: Лох-Аллен, Лох-Рі і Лох-Дерг, з яких останнє є найбільшим[17]. Шеннон впадає до Атлантичного океану біля міста Лімерик довгим 113 км естуарієм. Інші великі річки: Ліффі, Лі Блеквотер, Нор, Шур, Барроу, Банн, Фойл, Ерн і Бойн.
Найбільше озеро держави: Лох-Корріб, площа водного дзеркала 165 км². Інші великі озера Ірландії: Лох-Рі та Лох-Маск[17]. Найбільше озеро острова — Лох-Ней (392 км²), що в Ольстері, це найбільше озеро Великої Британії[17]. Легенда свідчить, що гігант Фінн Мак Кумал боровся з іншим гігантом в Шотландії, розлючений зачерпнув грудку землі й жбурнув її в Ірландське море. Так утворився Острів Мен, а в місце де лежала грудка набігла вода, так утворилось озеро Лох-Ней.
Земельні ресурси Ірландії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 66,1 %,
- орні землі — 15,4 %,
- багаторічні насадження — 0 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 50,7 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,9 %;
- інше — 23 %[1].
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Європейської лісової провінції Циркумбореальної підобласті Голарктичної області[11].
Ірландія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
- Міжнародної угоди про торгівлю тропічною деревиною 1983 і 1994 років,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[18],
- Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу[1].
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів та окремі протоколи Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP)[1].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні штормові вітри[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення вод сільськогосподарськими хімікатами, особливо озер.
У фізико-географічному відношенні територію Ірландії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
- ↑ а б в г д е ж и к л Ireland, Geography. Factbook.
- ↑ а б Поспелов Е. М., 2005.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 23 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Site Synopsis (Inishtrahull) (PDF). National Parks and Wildlife Service. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2009. Процитовано 30 січня 2008.
- ↑ а б Woodcock, N. H. (2000). Geological History of Britain and Ireland. Blackwell Publishing. с. 57. ISBN 0-632-03656-7. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 26 липня 2013.
- ↑ Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в ФГАМ, 1964.
- ↑ Marine Climatology. Met Éireann. Архів оригіналу за 4 лютого 2008. Процитовано 30 січня 2008.
- ↑ Sunshine in Ireland. Met Éireann. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 23 січня 2008.
- ↑ 30 Year Averages - Dublin Airport. Met Éireann. Архів оригіналу за 13 серпня 2013. Процитовано 23 січня 2008.
- ↑ Belfast, Northern Ireland – Average Conditions. BBC Weather Centre. BBC. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 8 жовтня 2009.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- ↑ а б в Ordnance Survey Ireland: Frequently Asked Questions : [англ.] : [арх. 11 березня 2012 року] // web.archive.org. — Дата звернення: 11 березня 2012 року.
- ↑ Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Ірландія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — Т. 2. : Європа. — 464 с. — ISBN 978-966-439-273-7.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Добрынин Б. Ф. Физическая география Западной Европы. — М. : Учпедгиз, 1948. — 415 с.
- (рос.) Долгушин Л. Д., Осипова Г. Б. Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00315-1.
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М. : Прогресс, 1981. — 334 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Ирландия // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
- Вікісховище : Атлас Ірландії.
- Карти Ірландії : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Ireland : [англ.] : [арх. року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 23 November. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Ірландію : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Ірландії.
- (англ.) The Geograph® Britain and Ireland [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] — фотопроєкт спрямований на збір географічно репрезентативних фотографії та інформації для кожного квадратного кілометра Великої Британії та Ірландії.