Матуляк Геннадій Васильович
| Геннадій Матуляк Геннадій Васильович Матуляк | ||
|---|---|---|
 Полковник | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 29 квітня 1977 с. Мартинівське, Миколаївська область | |
| Смерть | 25 лютого 2022 (44 роки) с. Глібівка, Вишгородський район, Київська область (військові дії) | |
| Громадянство |  Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | ХІЛ ВПС | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1994—2022 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Повітряні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Геннадій Васильович Матуляк (29 квітня 1977, с. Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області — 25 лютого 2022, с. Глібівка Вишгородського району Київської області) — український військовик, полковник[джерело?], командир першої авіаційної ескадрильї 299 БрТА[1], пілот літака МіГ-29, Л-39, Су-25. Герой України (2022, посмертно).
Народився 29 квітня 1977 року в селі Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області. Батьки родом з Івано-Франківської області. Батько — авіаційний технік.
Більше 10 років служив у 299-й бригаді тактичної авіації імені генерал-лейтенанта В. Нікіфорова (військова частина А4465, м. Миколаїв) з'єднання тактичної авіації Повітряних Сил ЗСУ. Літав на літаках МіГ-29, Л-39, Су-25. Загалом служив 28 років, а літав — понад 20 років[2].
Станом на 2011 рік був черговим льотчиком.
Станом на літо 2015 року був начальником розвідки штабу військової частини.
2017 року одружився вдруге.
З першого дня брав участь у відбитті повномасштабного російського вторгнення в Україну.
24 лютого 2022 року знищував ворожі колони над Херсонщиною, і над рідною Миколаївщиною.
Зранку 25 лютого 2022 року на півночі Києва в районі міста Гостомель героїчно знищив колону техніки російських окупантів[3][4]. Після того полетів знову працювати по Київщині, але близько сьомої ранку під час повітряного бою російський винищувач влучив у літак Матуляка, він був ведучим. Льотчик почав виводити літак, аби захистити село, адже під ним розташувався великий розважальний комплекс. Уже навіть встиг потягнути катапульту, аж після другого влучання літак і пілот спалахнули. Машина впала за кілька кілометрів від села Глібівка Вишгородського району в лісосмузі[5]. Літак падав на домівки людей, проте в останні секунди свого життя пілот зміг відвести падаючий штурмовик від житлової забудови села в ліс, де й розбився. Був похований місцевими жителями біля місця катастрофи[6].
16 квітня 2022 року перепохований в місті Миколаєві. Панахида відбулася в Кафедральному Соборі Касперівської ікони Божої Матері[7].
Залишилися дружина Ольга та двоє дітей — син Руслан та донька Софія.
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8].
- 2022 року у Києві з'явилася вулиця його імені[9].
- 25 лютого 2023 року відкрито меморіал пам'яті полковнику Геннадію Матуляку на місці авіатрощі[10].
- ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність
- ↑ “Він не уявляв себе без неба”. Сестра і дружина загиблого льотчика Геннадія Матуляка поділилися спогадами про Героя
- ↑ Зло, озброєне ракетами, бомбами й артилерією, треба зупинити негайно — звернення Президента України [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 28 лютого.
- ↑ Орел, І. Зеленський нагородив званням Героя України 12 українських воїнів. Шістьох героїв — посмертно [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] // Forbes.ua. — 2022. — 1 березня.
- ↑ На 3-й день войны был сбит самолёт возле с. Глебовка… (рос.)
- ↑ Подполковник Матуляк Геннадий спас ценой своей жизни целое село под Гостомелем [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] // styler.rbc.ua. — 2022. — 18 березня.
- ↑ У Миколаєві перепоховали тіло підполковника Геннадія Матуляка. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 78/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ А. Олехнович. Одну з вулиць Києва перейменували на честь льотчика Геннадія Матуляка // АрміяInform. — 2022. — 11 грудня.
- ↑ Олехнович, А. На місці загибелі Героя України Геннадія Матуляка відкрили монумент // АрміяInform. — 2023. — 27 лютого.
- Олехнович, А. Ольга Матуляк, дружина Героя України: «Геннадій мріяв, аби весь світ дізнався про професіоналізм наших льотчиків…» [Архівовано 29 квітня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 29 квітня.
- «Він не уявляв себе без неба». Сестра і дружина загиблого льотчика Геннадія Матуляка поділилися спогадами про Героя [Архівовано 23 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Верховний Головнокомандувач присвоїв звання «Герой України» 12 захисникам [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] // Вголос. — 2022. — 1 березня.
- Пілот ЗСУ Матуляк зміг відвести падаючий літак від населеного пункту, чим врятував життя сотень людей на Київщині. ФОТОрепортаж [Архівовано 18 березня 2022 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Полковники (Україна)
- Народились 29 квітня
- Народились 1977
- Померли 25 лютого
- Померли 2022
- Військовослужбовці 299-ї бригади тактичної авіації
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Померли у Вишгородському районі
- Учасники боїв за Київ
- Поховані в Миколаєві
- Уродженці Вознесенського району