Найбільший спільний дільник
Найбі́льший спі́льний дільни́к (НСД) двох або більше невід'ємних чисел — найбільше натуральне число, на яке ці числа діляться без остачі.
Найбільший спільний дільник двох чисел a і b позначається як НСД(a, b), деколи (a, b). В англомовній літературі прийнято вживати позначення gcd(a, b).
Число 54 може бути виражене як добуток двох інших цілих чисел кількома способами:
Отже дільниками числа 54 є:
Аналогічно дільниками числа 24 є:
Числа, які знаходяться в обох цих списках, є спільними дільниками чисел 54 та 24:
Найбільшим серед них є число 6. Воно є найбільшим спільним дільником чисел 54 та 24. Можна записати:
Найбільший спільний дільник використовується для скорочення дробів. Наприклад, НСД(42, 56) = 14, тому,
- НСД є комутативною функцією: НСД(a, b)= НСД(b, a).
- НСД(a, b)
- НСД(a, b, c, d) = НСД(НСД(a, b), НСД(c, d))
- НСД(a, b) =|ab|/НСК(a, b), де НСК(a, b) найменше спільне кратне чисел a, b.
Нехай розклад чисел на прості множники має вигляд:
Тоді
- НСД
Визначимо НСД. Розклад на прості множники:
- ,
або, подаючи для наочності нульові степені,
- ,
Отже,
- НСД
Ефективним алгоритмом обчислення НСД є алгоритм Евкліда
В кільці многочленів над довільним полем найбільшим спільним дільником многочленів і , принаймні один з яких є відмінний від нуля, називаємо нормований многочлен найвищого степеня, який ділить обидва многочлени і Обчислити НСД можна розкладаючи многочлен на нескоротні множники. Можна застосувати також алгоритм Евкліда.
Обчислимо НСД двох многочленів над полем дійсних чисел:
Розкладаючи многочлени на нескоротні множники
- ,
отримуємо
НСД .
Приклади програмної реалізації знаходження НСД
[ред. | ред. код]Рекурсивна реалізація:
int gcd(int a, int b)
{
if (b == 0) return a;
return gcd(b, a % b);
}
Реалізація без використання рекурсії:
int gcd(int a, int b)
{
if (a == 0) return b;
while (b != 0)
{
if( a > b ){
int r = a % b;
} else {
int r = b % a;
}
a = b;
b = r;
}
return a;
}
- Дональд Кнут. Seminumerical Algorithms // The Art of Computer Programming. — 3rd. — Massachusetts : Addison–Wesley, 1997. — Т. 2. — 762 с. — ISBN 0-201-89684-2.(англ.)