Перейти до вмісту

Павлюк Олександр Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Павлюк
Олександр Олексійович Павлюк
Олександр Павлюк
Олександр Павлюк
Прапор
Прапор
Командувач Сухопутних військ Збройних сил України
11 лютого 2024 — 29 листопада 2024
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Олександр Сирський
Наступник: Михайло Драпатий
Прапор
Прапор
Перший заступник міністра оборони України
14 лютого 2023 — 10 лютого 2024
Міністр: Олексій Резніков
Рустем Умєров
Прем'єр-міністр: Денис Шмигаль
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Іван Руснак
Наступник: Іван Гаврилюк
Прапор
Прапор
Голова Київської обласної військової адміністрації
15 березня — 21 травня 2022
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Олексій Кулеба
Наступник: Олексій Кулеба
Прапор
Прапор
Командувач Операції об'єднаних сил
28 липня 2021 — 15 березня 2022
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Володимир Кравченко
Наступник: Едуард Москальов
 
Народження: 20 серпня 1970(1970-08-20) (54 роки)
Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Країна:  Україна
 СРСР
Освіта: Харківське гвардійське вище танкове командне училище (1991), Національний університет оборони України (2004, 2016), Львівський регіональний інститут державного управління (2019, 2021)
 
Військова служба
Роки служби: від 1991
Приналежність: ЗСУ Збройні сили
Звання:  Генерал-лейтенант
Командував: 24-ю окремою механізованою бригадою імені Данила Галицького
• Військами Оперативного командування «Захід»
• Підготовкою Командування Сухопутних Військ ЗС України
Операцією об'єднаних сил
Битви: Миротворча місія в Косово
Російсько-українська війна (з 2014)
війна на сході України
Нагороди:
Герой України
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) — 2016 Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2012
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Олекса́ндр Олексі́йович Павлю́к (нар. 20 серпня 1970, м. Новоград-Волинський, нині Звягель) — генерал-лейтенант Збройних сил України. Член Ставки Верховного Головнокомандувача (з 2023).

Командувач Сухопутних військ ЗСУ (лютий — листопад 2024), перший заступник Міністра оборони України (2023—2024),[1] голова Київської ОДА (березень — травень 2022), командувач Операції об'єднаних сил (2021—2022). Герой України (2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Олександр Павлюк народився 20 серпня 1970 року в місті Новоград-Волинський Житомирської області.

1991 року закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище.

Служив командиром танкового взводу 47 гвардійської танкової дивізії (1991—1993; с. Гіллерслебен, Німеччина); командиром танкової роти (1993—1997, 30-та танкова дивізія), заступником начальника штабу танкового полку (1997—1999), командиром танкового батальйону (1999—2003).

2004 року закінчив Національний університет оборони України і здобув оперативно-тактичний рівень військової освіти.

Був заступником командира бригади (2005—2006) м. Новоград-Волинський на Житомирщині; командиром українського миротворчого контингенту в Косові (2006—2007),[2] начальником штабу 30-ї механізованої бригади (2007—2010).

У 2010 році став командиром 24 окремої механізованої бригади (м. Яворів Львівської області).

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]

З березня 2014 був залучений до відбиття збройної агресії Російської Федерації проти України. 24-та бригада під його командуванням брала участь у боях за Слов'янськ і Краматорськ, згодом вела бої на російсько-українському кордоні. У ізваринському прориві вийшла із напівоточення.[3]

У лютому 2015 року полковник Олександр Павлюк поступив на навчання в Національний університет оборони ім. І.Черняхівського і 2016 року здобув оперативно-стратегічний рівень військової освіти.[3]

У березні 2017 року, закінчивши навчання стратегічного рівня, став командувачем військ Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.[4][5] Влітку 2020 року був призначений начальником підготовки Командування Сухопутних військ Збройних сил України.[6]

У 2019 отримав ступінь кандидата військових наук в Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (2021 рік — магістр публічного управління та адміністрування).[1]

28 липня 2021 року призначений командувачем Операції об'єднаних сил.[7]

Наприкінці січня 2022 року генерал-лейтенант Павлюк в інтерв'ю британській газеті The Times назвав величезною помилкою відмову України від ядерного озброєння в 1994 році. Він також передбачив 20 лютого як орієнтовну дату повномасштабного нападу військ РФ.[3]

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

Як командувач Об'єднаних Сил генерал-лейтенант Павлюк керував обороною Маріуполя та інших міст Донецької та Луганської областей України.[3]

15 березня 2022 року знятий з посади командувача ООС,[8] і призначений головою Київської ОВА.[9] Саме Олександру Павлюку доручена організація оборони та забезпечення столиці України — міста Києва. Станом на початок квітня 2022 року спільними зусиллями підрозділів, задіяних в обороні міста, противника вдалося відтіснити від Києва на декілька десятків кілометрів на всіх напрямках[опосередковано].

21 травня 2022 року знятий з посади голови Київської ОВА.[10]

14 лютого 2023 року рішенням Кабінету міністрів України призначений першим заступником міністра оборони України.[11][12]

6 березня 2023 року Указом Президента № 129 введений до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача.[13]

10 лютого 2024 звільнений з посади першого заступника міністра оборони України.[14]

11 лютого 2024 року призначений командувачем Сухопуних військ ЗСУ.[15][16]

У березні 2024 року Павлюк дорікнув ЗМІ за приділення уваги темі ухилянтства, і сказав, що на той час ТЦК та їхні роти охорони переважно були укомплектовані військовослужбовцями, що втратили здоров'я на війні та визнані непридатними до проходження служби в бойових частинах.[17]

29 листопада 2024 року звільнений з посади командувача Сухопуних військ ЗСУ.[18]

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (4 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України.[19]
  • орден Богдана Хмельницького II ступеня (2 грудня 2016) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час виконання військового обов'язку, та з нагоди Дня Збройних Сил України.[20]
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (6 грудня 2012) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди Дня Збройних Сил України.[21]
  • медаль «За військову службу Україні» (4 грудня 2007) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 16-ї річниці Збройних Сил України.[22]
  • подяки голови Кабінету Міністрів України (24 серпня 2007) — з нагоди Дня незалежності України та 750-річчя першої літописної згадки про Новоград-Волинський.[23]

Військові звання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Павлюк Олександр Олексійович (укр.). 4 лютого 2024.
  2. Основи воєнної політики - Довідка: Участь Збройних Сил України в миротворчих операціях. Центр воєнної політики та політики безпеки. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 19 липня 2014.
  3. а б в г Чим відомий новий зам Резнікова - генерал Павлюк звільняв Київщину та готовий рвати загарбників голими руками. Інформатор UA (укр.). 16 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2024.
  4. У Рівному представили нового керівника ОК «Захід», 22.03.2017. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
  5. Командувачем військ ОК «Захід» призначено Героя України генерал-майора Сергія Шапталу. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 12 листопада 2020.
  6. Командувач підготовки Командування Сухопутних Військ відвідав 169-й НЦ «Десна»
  7. Указ Президента України від 28 липня 2021 року № 329/2021 «Про призначення О.Павлюка Командувачем об'єднаних сил»
  8. Указ Президента України від 15 березня 2022 року № 135/2022 «Про звільнення О.Павлюка Командувачем об'єднаних сил»
  9. Указ Президента України від 15 березня 2022 року № 138/2022 «Про призначення О.Павлюка головою Київської обласної державної адміністрації»
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №352/2022. www.president.gov.ua/. 21 травня 2022. Процитовано 6 грудня 2024.
  11. Першим заступником Резнікова став генерал-лейтенант Павлюк. НТА (ua) . 14 лютого 2023. Процитовано 14 лютого 2023.
  12. Кабмін призначив першим заступником міністра оборони генерала Павлюка, а також 5 заступників очільника МВС. babel.ua (укр.). Процитовано 14 лютого 2023.
  13. Указ Президента України №129/2023 від 06.03.2023 р. "Про зміну у складі Ставки Верховного Головнокомандувача". https://www.president.gov.ua/ (укр.). Процитовано 6 березня 2023.
  14. Павлюка звільнили з Міноборони, він переходить на іншу посаду. РБК-Украина (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
  15. Богданьок, Олена (11 лютого 2024). Новий командувач Сухопутних військ Павлюк прокоментував своє призначення. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 8 грудня 2024.
  16. Зеленський призначив Павлюка командувачем Сухопутних військ – DW – 11.02.2024. dw.com (укр.). Процитовано 8 грудня 2024.
  17. Командувач Сухопутних військ Павлюк: Чому представників ТЦК сприймають за ворогів і називають «людоловами»? Неправомірною є відмова чоловіків захищати Україну, Цензор.нет, 24 березня 2024 року.
  18. Новим командувачем Сухопутних військ призначений Михайло Драпатий — Зеленський, Радіо Свобода, 29.11.2024
  19. Указ Президента України від 4 березня 2022 року № 107/2022 «Про присвоєння О.Павлюку звання Герой України»
  20. Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  21. Указ Президента України від 6 грудня 2012 року № 683/2012 «Про відзначення державними нагородами України»
  22. Указ Президента України від 4 грудня 2007 року № 1182/2007 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців і працівників Збройних Сил України»
  23. Високі відзнаки з нагоди свята — кращим представникам громади. «Звягель». Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
  24. Указ Президента України від 23 серпня 2015 року № 495/2015 «Про присвоєння військових звань»
  25. Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 242/2018 «Про присвоєння військових звань»

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]