Хвиля Олександр Леопольдович

Олександр Леопольдович Хвиля
Олександр Хвиля
Олександр Хвиля
Ім'я при народженні	Олександр Леопольдович Брессем
Народився	2 (15) липня 1905(1905-07-15) (119 років) Олександро-Шультине, Сантуринівська волость, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер	17 жовтня 1976(1976-10-17) (71 рік) Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Національність	швед
Громадянство	СРСР  Російська імперія
Діяльність	актор театру і кіно
Заклад	Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Державний театр кіноактора
Роки діяльності	1924—1976
Партія	КПРС
IMDb	nm0404832
Нагороди та премії

Олекса́ндр Леопо́льдович Хви́ля (* 2 (15) липня 1905(19050715), Олександро-Шультине — † 17 жовтня 1976, справжнє прізвище — Брессе́м) — український і радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1945). Народний артист РРФСР (1963). Член КПРС з 1955 року.

Життєпис

Родом із села Олександро-Шультине на Донеччині. За етнічним походженням швед

Сценічну діяльність розпочав у самодіяльній студії, згодом у Музично-Драматичному Театрі ім. М. Заньковецької (1924–1926), у «Березолі» (1926–1934) і Харківському Драматичному Театрі ім. Т. Шевченка (до 1941).

Головні ролі: Гусак («Диктатура» Івана Микитенка), Балтієць («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука), Кудряш («Гроза» Олександра Островського) та ін.

У 1932 році Хвиля дебютував у фільмі «Іван» (О. Довженка) у ролі Оратора. З 1941 року працював на різних кіностудіях країни. З 1946 року — актор Театру-студії кіноактора в Москві.

Знімався у провідних кінорежисерів, багато грав у фільмах-казках. Зіграв у декількох випусках (1964—1967) сатиричного кіножурналу «Фитиль».

Працював на озвучуванні мультфільмів («Дочка сонця» і «Казка про старий кедр» — 1963 року) і дубляжі кінокартин.

Протягом багатьох років був найголовнішим Дідом Морозом країни, виступаючи в цій ролі на ялинці в Кремлі.

Помер 17 жовтня 1976 року. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.

Фільмографія

• «Іван» (1932, військовий оратор; реж. О. Довженко, Українфільм)
• «Кармелюк» (1938, Устим Кармелюк; реж. Г. Тасін)
• «Щорс» (1939, Савка Троян; реж. О. Довженко, Київська кінофабрика)
• «Богдан Хмельницький» (1941, Кобзар; Київська кіностудія)
• «Перша кінна» (1941, Семен Будьонний)
• «Мати» (1941, к/м)
• «Бойова кіносборка № 8» (1941, комендант обер-лейтенант Фішер)
• «Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (1941, епізод)
• «Олександр Пархоменко» (1942, Олександр Пархоменко; реж. Л. Луков)
• «Дорога до зірок» (1942, Єлісєєв, полковник)
• «Чудова скрипка» (1942, к/м, Василь Іванович Шумхін)
• «Оборона Царицина» (1942, Семен Будьонний)
• «Непереможні» (1942, Дмитро Пронін, батальйонний комісар)
• «Рідні береги» (1943)
• «П'ятнадцятирічний капітан» (1945, капітан Гуль)
• «Клятва» (1946, працівник Кремля; Тбіліська кіностудія)
• «Весна» (1947 актор, який грає генерала (немає в титрах)
• «Три зустрічі» (1948, Ходоров)
• «Червона краватка» (1948, Вишняков, директор заводу)
• «Молода гвардія» (1948, підпільник Матвій Костіевіч Шульга (роль вирізана після зауваження Сталіна)
• «Кубанські козаки» (1949, районний керівник Денис Степанович Корінь)
• «Костянтин Заслонов» (1949, секретар Обкому; Білорусьфільм)
• «Тарас Шевченко» (1951, пан Барабаш; Київська кіностудія)
• «Травнева ніч, або Утоплена» (1952, Голова; реж. О. Роу)
• «Тривожна молодість» (1954, петлюрівський сотник)
• «Про це не можна забувати» (1954, Коршун)
• «На підмостках сцени» (1956, актор-жрець)
• «Вольниця» (1956)
• «Кінець Чирви-Козиря» (1957, Андрій Чирва, кулак; Київська кіностудія)
• «Ластівка» (1957, священник; Київська кіностудія)
• «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957, Запорожченко; Київська кіностудія)
• «Борець і клоун» (1957, тренер Буше)
• «Гроза над полями» (1958, Данило Тягно; Київська кіностудія)
• «Над Тисою» (1958, Громада, генерал прикордонних)
• «Проста річ» (1958, Семенухін)
• «Лавина з гір» (1958, Бата)
• «Літа молодії» (1959, Дніпров-Задунайський; Київська кіностудія)
• «Марія-майстриня» (1959, мудрець-мовчальник; реж. О. Роу)
• «Хлопчики» (1959, Тарас Бульба; Київська кіностудія)
• «Фуркат» (1959, поліцмейстер Арзамаський)
• «Одного разу вночі» (1959, Гуляєнко)
• «Воскресіння» (1960, Петро Баклашов, купець 2-ї гільдії, присяжний (немає в титрах)
• «Шарлатові вітрила» (1961, Меннерс-старший; реж. О. Птушко)
• «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, козак Чуб; реж. О. Роу)
• «Битва в дорозі» (1961, Рославлєв; реж. В. Басов)
• «Зелена гілка травня» (1961)
• «Дуель» (1961, Олександр Давідич Самойленко)
• «Королева бензоколонки» (1962, піп, пасажир автобуса; Київська кіностудія)
• «Як народжуються тости» (1962, Дмитро Петрович, директор тресту)
• «Мандат» (1963, епізод)
• «Секретар обкому» (1963, директор хімкомбінату Микола Павлович Суходолов)
• «Королівство кривих дзеркал» (1963, королівський обер-кухар; реж. О. Роу)
• «Морозко» (1964, Морозко; реж. О. Роу)
• «Совість» (1965, Цвєтаєв)
• «Рік як життя» (1966, Антуан)
• «Казки російського лісу» (1966, Дід Мороз)
• «Найвища…» (1967, фільм-спектакль)
• «Діамантова рука» (1968, метрдотель Борис Савелійович, спільник контрабандистів; реж. Л. Гайдай)
• «Брати Карамазови» (1968, батько Ферапонт)
• «Вогонь, вода та... мідні труби» (1968, Лисий, перевертень; реж. О. Роу)
• «Варвара-краса, довга коса» (1969, герцог де ля Бик, пірат; реж. О. Роу)
• «12 стільців» (1971, господар крамниці; реж. Л. Гайдай)
• «Зимородок» (1972, Стройло; Білорусьфільм)
• «Золоті роги» (1972, Вітер Вітрович; реж. О. Роу)
• «Інженер Прончатов» (1972, Павло Іванович Ошурков, директор ліспромгоспу)
• «Людина в штатському» (1973, керуючий банком)
• «Хліб пахне порохом» (1973, Микола Яхонтов)
• «До останньої хвилини» (1973, отець Гавриїл (Костельник); Одеська кіностудія)
• «Стара фортеця» (1973, т/с, Василь Гаврилович Науменко; Київська кіностудія)
• «Особисте життя» (1974, ветеран заводу)
• «Сім'я Іванових» (1975, Сергій Петрович Чистохвалов, генерал, фронтовик)
• «Гарантую життя» (1977, дід Михайло — остання роль) та ін.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.

Посилання

• Хвиля Олександр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/4613/works/ [Архівовано 30 березня 2018 у Wayback Machine.]