Лебединський район
| Лебединський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Сумська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Сумська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 5922900000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 р. | ||||
| Населення: | ▼ 19 758 (на 1.02.2016) | ||||
| Площа: | 1700 км² | ||||
| Густота: | 11.6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5445 | ||||
| Поштові індекси: | 42200-42253 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Лебедин | ||||
| Сільські ради: | 23 | ||||
| Селища: | 4 | ||||
| Села: | 125 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Калита Василь Григорович | ||||
| Голова РДА: | Химич Віктор Васильович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Лебединська РДА Лебединська районна рада | ||||
| Адреса: | 42200, м. Лебедин, вул. Сумська, 12 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Лебеди́нський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України.
Лебединський район розташований у південній частині Сумської області, в лівобережній частині лісостепової зони України.
Лебединський район межує зі сходу із Тростянецьким районом, на півдні із Охтирським районом, із західної сторони з Липово-Долинським районом та на півночі — із Сумським та Недригайлівським районами Сумської області.
| Недригайлівський район | Білопільський район | Сумський район |
| Липоводолинський район | Тростянецький район | |
| Полтавська область (Гадяцький район) |
Охтирський район |
Адміністративним центром району є місто Лебедин, яке до складу району не входить.
Територія району становить 1700 км², населення становить 21 тис. чоловік.
Районом протікають річки Псел, Вільшанка, Грунь, Ташань, Легань, Ревки, Лозова, Будилка.
- Михайлівська цілина — заповідник.
- Шелехівське озеро — гідрологічна пам'ятка природи державного значення.
Про заселення краю ще слов'янськими племенами свідчать археологічні знахідки при розкопках на місцях городищ поблизу сіл Пристайлово, Кам'яне, Рябушки, Василівка.
У літописних замітках збереглися записи про те, що Лебедин як слобода був заснований разом з іншими містами (Харків, Суми, Білопілля) восени 1651 року.
Але задовго до цієї дати на берегах Псла виникли поселення, козацькі слободи Межиріч, Кам'яне, Пристайлове.
Під час Північної війни зі шведами у Лебедині протягом місяця восени 1708 року знаходилася штаб-квартира царя Петра І. Тут працювала слідча комісія у справі гетьмана Мазепи, якого звинуватили у зраді і жорстоко стратили 900 козацьких старшин. На місці їх поховання відновлена Козацька могила.
У 1899 році за кошти місцевих поміщиків у Лебедині було вперше на території Російської імперії встановлено сільський телефонний зв'язок довжиною понад 100 верст. Про що свідчить меморіальна дошка на приміщенні вузла зв'язку.
Район утворений 7 березня 1923 з центром у Лебедині у складі Сумської округи Харківської губернії з Лебединської, Пристайлівської, Бобрівської, Боровенківської, Рябушинської і Бишкінської волостей з заштатним містом Лебедином.[2]
Як адміністративно-територіальна одиниця Лебединський район входить до складу Сумської області з моменту її утворення в 1939 році. До цього Лебедин був районним центром Харківської області.
У липні 1957 року до складу Лебединського району увійшов Штепівський район.
У результаті адміністративних реформ 1962 року до району були включені окремі села ліквідованих на той момент Недригайлівського та Липоводолинського районів, але з 1964 року Лебединський район знову набув попереднього вигляду, який існує і на сьогоднішній день.
Район адміністративно-територіально поділяється на 23 сільські ради, які об'єднують 129 населених пунктів та підпорядковані Лебединській районній раді[3].
1988 року з обліку було знято села Грядки, Іщенки, Косенки, Курди, Лісне, Молочне, Савониха, Скляри, Тимофіївка, Шияни.
2000 року з обліку було зняте село Гатка.
2007 року з обліку було знято села Верхнє, Кринички, Круте.
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 12 615 | 2142 | 1744 | 3345 | 3192 | 2084 | 108 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 15 250 | 2106 | 1450 | 3069 | 3841 | 4271 | 513 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 26636 | 95,58 % |
| росіяни | 990 | 3,55 % |
| білоруси | 91 | 0,33 % |
| молдовани | 31 | 0,11 % |
| вірмени | 20 | 0,07 % |
| інші | 100 | 0,36 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 26770 | 96,06 % |
| російська | 974 | 3,50 % |
| білоруська | 46 | 0,17 % |
| молдовська | 21 | 0,08 % |
| вірменська | 17 | 0,06 % |
| інші | 40 | 0,14 % |
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лебединського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,05 % (проголосували 10 778 із 16 658 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,21 % (5 735 виборців); Юлія Тимошенко — 15,76 % (1 699 виборців), Олег Ляшко — 14,21 % (1 532 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (558 виборців), Сергій Тігіпко — 3,32 % (358 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[6]
У Лебединському районі Сумської області на обліку перебуває 86 пам'яток історії.
Із Лебединщиною пов'язані імена багатьох видатних людей: композитора Рахманінова С. В., оперних співаків зі світовими іменами Бориса Гмирі та Івана Стешенка, художників братів Федора та Василя Кричевських, один з яких, Василь Кричевський, у 1918 році створив тризуб — нинішній Герб України.
Село Малий Вистороп — батьківщина Двічі Героя Радянського Союзу, маршала бронетанкових військ П. С. Рибалка.
У районі жила і працювала Двічі Герой Соціалістичної Праці, знатна доярка М. Х. Савченко, яка у свій час доклала багато зусиль для збереження виведеної Згурським І.К. в передвоєнні роки лебединської бурої породи великої рогатої худоби.
- Глобін Микола Іванович (1920—1989) — радянський льотчик Герой Радянського Союзу.
- ↑ Розпорядження Президента України від 14 серпня 2020 року № 437/2020-рп «Про призначення В.Химича головою Лебединської районної державної адміністрації Сумської області»
- ↑ Постанова ВУЦВК № 313 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіальний поділ Харківщини»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Лебединського району [Архівовано 6 травня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 19 квітня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 28 січня 2018.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.
- Сторінка на сайті ОДА
- Лебединська райрада [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Сумську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |