Перейти до вмісту

Русанівська протока

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Русанівська протока
50°28′07″ пн. ш. 30°33′35″ сх. д. / 50.4686° пн. ш. 30.5598° сх. д. / 50.4686; 30.5598
Витік
• координати50°28′07″ пн. ш. 30°33′34″ сх. д. / 50.468589077149° пн. ш. 30.55937889682° сх. д. / 50.468589077149; 30.55937889682
ГирлоДніпро
• координати50°25′38″ пн. ш. 30°35′20″ сх. д. / 50.427169866895° пн. ш. 30.58898511440° сх. д. / 50.427169866895; 30.58898511440
БасейнДніпро
Країни: Україна
Довжина5,5 км
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Русанівська протока — один з рукавів в руслі Дніпра в межах Києва. 1877 року внаслідок сильної повені на Дніпрі на місці ланцюжку озер утворилася сучасна протока. Проте вже впродовж 1882-84 років було збудовано загати на Русанівській та Венеційських протоках. У 1-й половині ХХ ст. внаслідок повеней та руйнацій загат знову утворилися острови. В 19061943 роках протоку перетинав Русанівський міст, з 1965 року - Русанівський метроміст.

Відгалужується на схід від Чортория нижче урочища Горбачиха (їх розділяють Долобецький та Венеційський острови. Протока омиває Русанівські сади, Микільську слобідку, Русанівку та Березняки по лівому берегу та Гідропарк — по правому. Між Долобецьким та Венеційським островами Русанівську протоку сполучає з Чорториєм Венеційська протока. Нижче Венеційського острова протока впадає в основне русло Дніпра. Судноплавна.

Середні глибини - 4-6 м, в окремих місцях 13-14 м. Найбільша глибина 18 м.

Близько 1957 року вздовж східного берега протоки розташувався садово-дачний масив Русанівські сади. Приблизно до 1977 року в північно-східному краю протоки діяв РОП-8 - ремонтно-відстійний пункт приватних човнів. До кінця 80-х років щоліта в протоці відбувалося регулярне курсування пасажирських катерів на маршрутах Русанівка - Венеційський острів та Поділ - Русанівські сади.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]