Перейти до вмісту

Кушнірівка

Координати: 49°36′45″ пн. ш. 26°26′11″ сх. д. / 49.61250° пн. ш. 26.43639° сх. д. / 49.61250; 26.43639
Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Кушнирівка
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан
Країна Україна Україна
Область Хмельницька
Район Хмельницький район
Тер. громада Волочиська міська громада
Код КАТОТТГ UA68040090220091610
Основні дані
Населення 307
Площа 4,2 км²
Густота населення 73,1 осіб/км²
Поштовий індекс 31223
Телефонний код +380 3845
Географічні дані
Географічні координати 49°36′45″ пн. ш. 26°26′11″ сх. д. / 49.61250° пн. ш. 26.43639° сх. д. / 49.61250; 26.43639
Середня висота
над рівнем моря 		314[1] м
Водойми р. Південний Буг
Місцева влада
Адреса ради 31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88
Карта
Кушнирівка. Карта розташування: Україна
Кушнирівка
Кушнирівка
Кушнирівка. Карта розташування: Хмельницька область
Кушнирівка
Кушнирівка
Мапа
Мапа

Кушни́рівка — село в Україні, у Волочиській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 307 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Холодецька сільська рада.

Назва

[ред. | ред. код]

Назва села походить від місцевих ремісників, які займались кушнірством — вичинкою хутра і шкір.

Історія

[ред. | ред. код]

Протягом 1430-1664 років село знаходилось у володінні князів Мукосесорів, Збаранських, Вишневецьких.

1593 року спустошене набігами турків.

1671 року зазнало набігів татар.

В середині XVIII століття село налічувало 70 дворів або 473 осіб.

1768 року на Кушнирівку поширився антифеодальний рух Коліївщина.

1784 року в селі збудовано церкву Святого Великомученика Димитрія. 1831 року церква була в занедбаному стані, розпочався її ремонт, який тривав до 1874 року. Того ж року церкву було освячено, почала діяти школа грамоти. За іншими даними церкву збудовано 1865 року. Церква мала 786 православних прихожан.

Від 1867 року ведуться метричні книги.

6 червня 1789 року Кременецька магістратура засудила до страти ватагу В. і Т. Мельників, які готувались до бунту.

Наприкінці XVIII століття с. Кушнирівка належало Северину Вислоцькому, потім Каплинському. Входило до Маначинської волості, Купільського благочинного приходу.

Наприкінці XIX століття село належало Бодовським. У ньому налічувалося 78 будинків та 481 мешканців. За переписом 1911 року до великої земельної власності належало 249 десятин.[2]

Радянська окупація

[ред. | ред. код]

У 1917-1921 роках у селі кілька разів змінювалась влада, остаточну владу отримали більшовики.

Розпочата 1929 року колективізація зазнала опору значної кількості селян, частина з яких потрапили під висилку. Наприкінці 1929 року колективізація була завершена. Станом, на 1930 рік колгосп мав 18 корів, 28 коней, 16 поросят. З сільськогосподарської техніки - 2 кінні жатки, 21 культиватор, 2 кінних сівники, борони, котки, 16 возів.

У 1931 році колгосп придбав трактор «ХТЗ». Того ж року колгосп очолив М. М. Добрянський.

Врожай 1932 року склав з 1 га — 10 ц пшениці, 9 ц жита. Після виконання державних поставок жителі села залишились без харчів. Влітку 1933 року голод забрав життя близько сотні селян.

У 1934 році в селі було зруйновано церкву.

У 1936 році поголів'я худоби складало 66 корів, 89 свиней, 118 корів. Закуплено вантажну автомашину.

Протягом 1929-1939 років змінилось 6 голів колгоспу. У 1939 році головою призначено Г. Д. Карпенка, головою сільської ради — І. Ф. Ревуцького.

Німецька окупація

[ред. | ред. код]

8 липня 1941 року Кушнирівка окупована німецькими військами. В долині, по напрямку до с. Клинини, прийняв бій екіпаж радянського танку у складі І. Абросимова, П. Ширінкова, І. Трифонова. По закінченню війни долина здобула назву «Танкова».

Сільським старостою обраний П. Поліщук, головою колгоспу — Т. Кравець.

Під час німецької окупації до Німеччини примусово відправили 47 мешканців с. Кушнирівка, троє з них не повернулися додому.

На фронтах німецько-радянської війни загинув 71 мешканець Кушнирівка. В пам'ять про воїнів-односельців у 1967 році в селі споруджено обеліск.

Повоєнні роки

[ред. | ред. код]

У 1954 році двоє механізаторів місцевого колгоспу за комсомольськими путівками направлені на підняття цілини у Казахстан.

У 1961 році головою колгоспу обрано В. І. Ревуцького.

24 травня 1967 року відкрито автобусне сполучення з райцентром і через село пройшов перший автобус.

У 1989 році головою укрупненого колгоспу ім. Дзержинського, куди входили мешканці сіл Кушнирівка та Холодець, призначений Л. І. Шиманський.

Роки незалежності

[ред. | ред. код]

На базі колгоспу створено сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Дзержинського, головою якого залишився Л. І. Шиманський.

У 1995 році село повністю газифіковане.

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2002 року у селі мешкало 298 осіб та налічувалося 143 домогосподарства.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Прогноз погоди в селі Кушнирівка. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 5 квітня 2022.
  2. ↑ Цинкаловський, Олександер (1984–1986). Стара Волинь і Волинське Полісся (українська) . pages=— Канада: Товариство "Волинь". {{cite book}}: Текст «— Том 1. — 596 с.» проігноровано (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Дударський А. Історія села Кушнирівка. — Хмельницький, 2002. — 47 с.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кушнірівка&oldid=39814573