Бора

Бора в Нині, Хорватія

Бора (італ. bora, від грец. βορέας — північний вітер) — холодний, сильний та поривчастий місцевий вітер катабатичної природи, що дме з вершин невисокого хребта, розташованого на узбережжі водного басейну (море, озеро) у зимовий сезон. Повітрепад, що посилюється у звуженнях рельєфу.

Назва

У давньогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм (дав.-гр. Βορέας), звідси й пішла назва цього вітру. Давні греки називали північний вітер дав.-гр. μπόρα (βοράς), римляни північно-східний — лат. bora. У південних слов'ян, що живуть на узбережжі Адріатичного моря цей вітер має назву: bura, burja. Проте етимологічний зв'язок між слов'янським терміном буря, що походить від дієслова *burĭti, не встановлено. Вважається що слов'яни його успадкували від місцевих мешканців Римської імперії. Існує припущення щодо етимології назви вітру від праіндоєвропейського кореня *g^worh_x-, що означав «гора». Від нього походять німецькі орографічні терміни нім. burg, berg.

Географія

Бора у помірних широтах Північної півкулі часто з'являється на північно-східних гористих узбережжях великих водойм, де досить невисокі гори (400—600 м) відгороджують значні плоскогір'я або рівнини на яких накопичується значні маси холодного повітря. Спостерігається на північно-східному узбережжі Чорного моря від Геленджика до Анапи («норд-ост, бора»), на півночі Адріатики, в Далмації поблизу Трієста («немере») та у Венеції («боррація»), у французькому Провансі («містраль, бораска»), на арктичні Новій Землі («гірська, мисливський вітер»), у Техасі («норзер»). У Егейському морі бороподібні вітри мають північний напрямок. На схилах хребта Чингіз-Тау у Казахстані, берегах Байкалу («сарма, харахаїха»), деяких хребтів Далекого Сходу, океанічного узбережжя Японських островів («оросі»), Землі Франці-Йосифа, затоці Іскендерун Середземного моря («раджас, газія»), південному узбережжі Чорного моря в горах Тавр бора має характер стокових вітрів. Місцевості часто повторюваних бор виділяються відсутністю лісових масивів, подекуди навіть оголеністю від рослинного покриву, наче після сходження снігової лавини, або каменепаду.

• 
  «Бора на Карстовому плато», Янез Вайкард Вальвазор, 1689 рік
• 
  «Ороші, що завдає непередбачуваних збитків», Масасумі Мафу, 1853 рік
• 
  Карта місцевих вітрів Європи, 1887 рік (нім.). Бора позначена в нижньому правому куті як Nordfohn
• 
  Бора в Трієсті, Італія, лютий 2011 року
• 
  Наслідки бори в Сені, Хорватія, лютий 2012 року

У ряді місцевостей ефект бори може спостерігатися і в глибині континенту, там, де є умови для накопичення холодного повітря з навітряної сторони невисокого і довгого хребта і виникнення обвалу повітря з підвітряного, більш теплого схилу. Характер бори мають стокові вітри в міжгірних долинах, катабатичні вітри.

Фізика процесу

Механізм утворення бори

У холодну пору року (взимку і восени) внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею суходолу атмосферний тиск над водоймою знижується (утворюється циклон), а на підвищеною частиною сузодолу навпаки підвищується (утворюється антициклон) утворюється значний баричний градієнт. Підсиленню перетоку повітря з підвищеної ділянки до рівня моря сприяє і сила тяжіння. Виникнення ураганної сили вітру викликає географічне положення, взаємне розташування гірських хребтів і вузьких долин, що виходять до моря і накопичують потоки повітря, які намагаються зрівняти утворену нестійкість в атмосфері, ніби в аеродинамічній трубі. З навітряної сторони хребта розвиваються висхідні рухи повітря, а з підвітряного — починається повітрепад. Швидкість якого перевищує 40 м/с, іноді сягаючи 60 м/с.

Температура над континентом настільки низька, а перепад висот настільки незначний, що потепління повітря внаслідок адіабатичного процесу під час спуску з гір настільки незначне, що на узбережжі воно все одно відчувається крижаним. Температура взимку нерідко опускається нижче —20° С. Бора спричинює сильний вітер, що здіймає гігантські хвилі, бризки від яких та сконденсована холодним гірським повітрям волога з теплого морського повітря намерзають на переохолоджених поверхнях товстим шаром ожеледі.

Класифікація

Розрізняють окремі види бори:

• Стокова — коли відбувається стік і обрушення з хилів гір відносно незначної холодної повітряної маси.
• Внутрішньомасова — коли відбувається перетікання значних повітряних мас через гірський хребет під час руху великого антициклону.
• Мусонна — коли через гори перетікає подвійний шар теплого і холодного повітря. Над потужним шаром холодного повітря інверсія температури. Це спричиняє внутрішні хвилі на меж і розподілу повітряних мас.
• Фронтальна — коли відбувається прохід холодного атмосферного фронту над гірським хребтом.
• Мішана — являє собою комплексне поєдннання двох, або більше попередньо описаних видів.
• Верхова — коли струмінь холодного повітря огинає гірський хребет на деякій відстані від його поверхні, над більш теплим повітрям на його схилах. Не має проявів у долинах та передгір'ї, лише у атмосферних явищах над горами.

Новоросійська бора

На березі Чорного моря своєю борою відома Цемеська бухта на північному сході, що відгороджена від Кубанської низовина відгалуженям Головного пасма Кавказьких гір — Маркотхським хребтом (Варада) (400—650 м). Він тягнеться паралельно узбережжю, уздовж північно-східного берега, і є своєрідною греблею на шляху холодних повітряних мас з півночі. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. Над морем тепле повітря піднімається, тиск зменшується. Поступово виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка через Маркотхський перевал (430 м). Найсильніша бора виникає коли південь Росії займає відріг Сибірського антициклону, на Чорне море насувається середземноморський циклон з півдня. Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені залізничні вагони, рвала швартови (троси), якими кораблі кріпляться до пірса, викидала морські судна на берег. В грудні 1899 року внаслідок бори будинки Новоросійська на набережній вкрилися льодом товщиною близько 2 м, затонули, або були викинуті на берег кораблі.

• 
  Вид на Цемеську бухту з Маркотхського перевалу
• 
  Цемеська бухта і Новоросійськ з космосу, Маркотхський хребет вгорі
• 
  Кораблетроща 1993 року
• 
  Кораблетроща 1993 року
• 
  Наслідки бори 1997 року

Адріатична бора

Адріатична бора дме на східному узбережжі Адріатичного моря з гір Динарського нагір'я. Історично місцеві мешканці розрізняють два види: «легку» (італ. bora chiara), що дме за ясного неба, та «темну» (bora scura), коли на вершинах гір і пагорбів збираються хмари, що рухаються вбік узбережжя з дощем або снігом. Найпотужніша бора спостерігається у хорватьских горах Велебіт, що 145-км смугою відділяють області з помірно континентальним кліматом від далмаційського узбережжя із середземноморським. Бора — є своєрідним процесом врівноваження під час взаємодії цих двох типів повітряних мас у зимовий період.

Море під час бори характеризується короткими високими хвилями з білими бурунами. Маленькі краплі, що їх зривають пориви вітру утворюють «морський дим», що зменшує видимість. Пориви вітру можуть розпочатись в ясний і спокійний день, коли мало що віщує біду. Усе це значно ускладнює судноплавство. Місцеві моряки мають прислів'я: «Коли бора пливе, ти ні!»

Економічні наслідки

Наслідки короткотривалої стихійної події бувають досить руйнівними, особливо для приморських містечок і портового господарства, морського флоту. Через сильне обледеніння морські судна можуть бути перенавантажені й затонути. Від сильного хвилювання судна можуть також бути викинутими на берег. Значна льодова кірка на поверхнях будинків і вулицях міста паралізує комунальне господарство і життя містян, призводить до обриву ліній електропередач, гибелі фруктових дерев у садових господарствах.

Головні шляхи унебезпечення від наслідків стихії:

• метеорологічні спостереження з станом атмосфери прилеглих районів;
• завчасне попередження населення установами з надзвичайних ситуацій;
• відведення кораблів подалі від узбережжя.

Існують різні перспективні проєкти боротьби зі стихією:

• зменшення перепаду висот у горах;
• зведення підземних тунелів, що діяли б як запобіжні клапани для скидання надлишкової різниці атмосферного тиску;
• побудова грандіозних трамплінів у горах для перекидання потоків вітру над прибережними містами;
• локальний підігрів повітря в місцях його активного переохолодження, з метою руйнування холодного потоку, що рухається до хребта, конвекційними течіями.

Див. також

• Місцеві вітри
• Санта-Ана
• Volkswagen Bora

Джерела

• Бора // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Література

• Прох Л. З. Словарь ветров. — Л. : Гидрометеоиздат, 1983. — 312 с.

• (англ.) Seibert P. Hann’s Thermodynamic Foehn In the Adriatic tradition, the bora comes from three mouths: Trieste, Rijeka and Senj. Theory and its Presentation in Meteorological Textbooks in the Course of Time.
• (англ.) Julius von Hann; Robert DeCourcy Ward. Handbook of Climatology. — N. Y. : MacMillan, 1903.

• (італ.) Corrado Belci. Il libro della bora. — Trieste : LINT Editoriale, 2002. — 144 с. — ISBN 88-8190-184-6.

• (нім.) F. von Wrangel. Die Ursachen der Bora in Noworossisk // Repertorium für Meteorologie. — 1876. — № 40. — С. 238-240.
• (нім.) F. Seidel. Bermerkungen über die Karstbora // M. Z.. — 1891. — № 18. — С. 232-235.

• (рос.) Выдренков М. Ю. Сия жестокая бора. — М., 2016. — 60 с.
• (рос.) Оболенский В. П. Метеорология. — Л.—М., 1938. — Т. 1.
• (рос.) Коростелев П. А. Новороссийская бора. — СПб., 1904.

Посилання

•  Extreme Hurricane Force Bora (Bura) - Croatia на YouTube — відео бори в Хорватії 5 березня 2015 року.
•  Bura на YouTube — відео бори в Хорватії 7 січня 2017 року.
• Name of Winds — список онімів вітрів.
• Paul Bradbury. Weather in Croatia: Sun, Snow, Winds, Forecasts & Stats : [англ.] : [арх. 27.04.2021] / Paul Bradbury // Total Croatia : вебсайт. — 2021. — 21 February. — Дата звернення: 27 квітня 2021 року.