Гонімов Ілля Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ілля Олександрович Гонімов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Олександрович Гонімов
Ілля Олександрович Горош
Народився18 грудня 1875(1875-12-18)
с. Кайнес Режіцького повіту Вітебської губернії
Помер24 серпня 1966(1966-08-24) (90 років)
Донецьк
ПохованняМушкетівський цвинтар
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьєврей
Діяльністьписьменник
Мова творівросійська
Жанрвірш, стаття, оповідання, повість роман
Magnum opus«Старая Юзовка»

CMNS: Гонімов Ілля Олександрович у Вікісховищі

Ілля Олександрович Гонімов (справжнє прізвище Горош; 18 грудня 1875(18751218), с. Кайнес Режіцького повіту Вітебської губернії — 24 серпня 1966(19660824), Донецьк) — український радянський російськомовний письменник єврейського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ілля Олександрович Горош народився 18 грудня 1875 року в сім'ї бідного єврейського вчителя в крихітному сільці Кайнес Режіцького повіту Вітебської губернії (сьогодні — Латвія, неподалік від Даугавпілсу).

У дитинстві почав працювати у Вільні (Вільнюс) у майстерні мідника. Коли в 1895 році робота в мідника набридла хлопцю, він наважився спробувати заробляти як приватний вчитель. Одночасно займався самоосвітою, і за три роки Іллі Горошу вдалося здати екстерном іспити за курс реального училища. У його житті починається доволі довгий етап сільського вчителювання.

У 1908 році він потрапив на Донбас: спочатку в Юзівку, потім — в Алчевськ, де й осів на 12 років. З 1908 року працював на шахті, давав уроки. У місцевій друкарні отримав професію складача, пережив революцію і громадянську війну.

Творчість

[ред. | ред. код]

Член СП СРСР з 1934 року. Писав російською мовою. Першу повість «Разбитое стекло» надрукували в 1908 році.

На початку 1920-х років подався до Харкова. Працював у видавництві «Український робочий», де опублікував своє перше оповідання «Степан Легионов». Потім були романи, оповідання і повісті.

Коли Максим Горький у статті в «Правді» висунув ідею створення серії «Історія фабрик і заводів», це підштовхнуло Іллю Гонімова до ідеї написати історію столиці Донбасу — Юзівки (тоді — Сталіно). Був уже й початок — спільна робота з Миколою Ледянком: «Пробные главы истории Сталинского металургического завода им. Сталина. 1934».

Перший варіант «Старої Юзівки» вийшов друком у 1937 році. Після війни, повернувшись в 1946 році з евакуації, уже не до Харкова, а до Сталіна, до кінця життя удосконалював книгу.

Твори

[ред. | ред. код]

Роман

  • «Стеклодувы» (1929)

Збірки оповідань

  • «Соль земли» (1933)
  • «Рассказы» (1935)

Повісті

  • «Склодувы» (1928)
  • «Шахтарчук» (1930)
  • «Дранг нах остен» (1932)
  • «Старая Юзовка» (1937)
  • «Афонькина любовь» (1938)
  • «На берегу Кальмиуса» (1940, 1962)
  • «Повести и рассказы» (1956)
  • «Рубец на серце» (1943–1957)

Оповідання

  • «Соль земли» (1933)
  • «Циганчук» (1940)
  • «Мой герой» (1943)
  • «Эола» (1945)
  • «Банкет у Юза» (1947)

П'єси

  • «Шутки Мефистофеля» (1941)
  • «Не верю» (1947)

Вірші, статті, замітки:

  • «На призыв Родины» (1942)
  • «Матросы боролись за мир» (1951)
  • «Основное задание — творчество» (1954)

Література

[ред. | ред. код]
  • Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник / Упор. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Рад. письменник, 1988. — 719 с.
  • Літописець шахтарського краю: до 125-річчя від дня народження Іллі Олександровича Гонімова (1875—1966) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2000 рік. — Донецьк, 1999. — С. 31–34.

Посилання

[ред. | ред. код]