Секеч Іштван Йожефович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Іштван Секеч)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Іштван Секеч
Особисті дані
Повне ім'я Іштван Йожефович Секеч
Народження 3 грудня 1939(1939-12-03)
  Берегове, Закарпаття
Смерть 28 січня 2019(2019-01-28) (79 років)
  Москва, Росія
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Громадянство  СРСР
 Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1957 СРСР «Колгоспник» (Рівне) ? (?)
1958 (клас «Б») СРСР «Спартак» (Ужгород) 18 (5)
1959 СРСР «Динамо» (Київ) 2 (0)
1960—1962 (клас «Б») СРСР «Авангард» (Тернопіль) 80 (36)
1962—1963 СРСР «Авангард» (Харків) 43 (5)
1964—1965 (клас «Б») СРСР СКА (Львів) 33 (10)
1965 СРСР СКА (Одеса) 27 (10)
1966 СРСР ЦСКА (Москва) 34 (11)
1967—1972 СРСР Чорноморець (Одеса) 147 (26)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1973—1978 СРСР «Памір» (Душанбе)
1978—1980 СРСР «Карпати» (Львів)
1981—1985 СРСР «Пахтакор» (Ташкент)
1986—1987 СРСР «Поділля» (Хмельницький)
1988—1989 СРСР «СКА-Карпати» (Львів)
1989—1990 СРСР «Поділля» (Хмельницький)
1990—1991 СРСР «Темп» (Шепетівка)
1992 Україна «Темп» (Шепетівка)
1992—1993 Україна «Карпати» (Мукачеве)
1994—1995 Росія «Океан» (Находка)
1996 Росія «Промінь» (Владивосток)
1997 Росія «Нафтовик» (Похвистнево)
1998—2000 Росія «Металург» (Красноярськ)
2001 Росія «Жемчужина» (Сочі)
2003—2005 Таджикистан «Регар-ТадАЗ»
2006 Таджикистан СКА «Памір»
2007 Узбекистан «Андижан»
2008 Вірменія «Міка» (Єреван)
Звання, нагороди
Звання
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Іштван Йожефович Секеч (нар. 3 грудня 1939(19391203), Берегове, Закарпаття — 28 січня 2019, Москва, Росія[1]) — український радянський футболіст угорського походження, потім — тренер. Нападник.

Виступав, зокрема за «Спартак» (Ужгород), «Динамо» (Київ), «Авангард» (Тернопіль), «Авангард» (Харків), ЦСКА (Москва), «Чорноморець» (Одеса). Майстер спорту СРСР (1965). З 1972 року працює тренером. Заслужений тренер Таджицької (1977), Української (1979) та Узбецької РСР (1983).

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Походить з футбольної сім'ї: його батько Йожеф і троє братів (Йосип, Андрій, Василь) грали у футбол на різному рівні, але найбільших успіхів досяг Іштван Секеч. У дитячі роки грав за футбольну команду своєї вулиці. 1956 року став центральним нападником учнівської загальноміської команди, а відтак юнака включили до складу обласної збірної, яка стала переможцем зональних змагань, а у фіналі посіла друге місце, поступившись тільки киянам. У вирішальному матчі Іштван Секеч забив гол-красень[2].

Закінчивши середню школу, грав в ужгородському «Спартаку», потім у дублі київського «Динамо». Двічі виступав у складі головної команди. У 1960—1962 роках грав за тернопільський «Авангард», згодом виступав за армійські команди: СКА (Львів), ЦСКА (Москва) і СКА (Одеса). Упродовж 1967—1972 роках був одним з ключових гравців одеського «Чорноморця». За цей клуб Секеч зіграв 161 матчів і забив 29 голів (з них 147 матчів та 26 м'ячів у чемпіонаті).

11 жовтня 1964 року захищав кольори збірної УРСР проти молодіжної команди Німецької Демократичної Республіки. Матч на Центральному стадіоні Києва завершився перемогою господарів — 2:0 (відзначилися Варга і Лобановський). У складі української команди грали: Василь Гургач, Іван Вагнер, Сергій Круликовський, Анатолій Норов, Анатолій Александров, Володимир Левченко, Степан Варга, Анатолій Пузач (Георгій Кржичевський), Іштван Секеч, Валентин Левченко (Євген Корнієнко, Михайло Єрогов), Валерій Лобановський[3].

Швидкий, фізично сильний, націлений на ворота нападник-таран, володів точним ударом з правої ноги.

Закінчив Одеський педагогічний інститут, а після закінчення став аспірантом.

Своє перше звання — заслужений тренер Таджикистану — отримав 1977 року за 5 місце «Паміра» (Душанбе) у першій лізі, що стало найвищим досягненням клубу в історії. 1979 року вивів львівські «Карпати» до вищої ліги, за що удостоївся звання заслуженого тренера України. 1983 року отримав значок «Заслужений тренер Узбекистану» за 6 місце «Пахтакора» (Ташкент) у вищій лізі СРСР.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Брати Секечі: футбол чотирьох братів і їхнього батька (beregovo.uz.ua, 28.09.2010)[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Футбольний матч УРСР — НДР (мол.). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 25 травня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Левко Легкий. Футбол Тернопілля. — Тернопіль: Лілея, 2002. — 144 с.; іл. — С. 12-14. ISBN 966-656-002-X

Посилання

[ред. | ред. код]