Антикваріат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Антиквар)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антикварна річ — булава гетьмана України Богдана Хмельницького XVII ст.
Ріг носорога, виточування, різьблення, емаль.
Діаметр голови = 7,1 см.
Діаметр держака = 2,5 см.
Довжина держака = 15,2 см.
Нижня частина держака втрачена.
Музей війська польського. Варшава

Антикваріат — збірна назва старовинних речей, що становлять історико-художню цінність. Людей, які займаються збиранням і продажем антикваріату, називають антикварами (застарілий термін — антикварій)[1][2].

Визначення

[ред. | ред. код]

У кожній окремо взятій країні визначення терміна «антикваріат» може бути різним. Аби річ вважалася антикварною, їй має бути певна кількість років. У Сполучених Штатах вона має бути виготовлена до 1830 року, в Канаді до 1847 року. У Великій Британії антикварному предмету має бути не менше 100 років. У більшості країн річ має проіснувати не менше 60 років, аби вона вважалася антикварною.

В Україні

[ред. | ред. код]

Антикварні речі (Антикваріат) — культурні цінності, як об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення, підлягають збереженню, відтворенню та охороні і створені понад 50 років тому, у тому числі:

  • а) предмети і документи, що пов'язані з розвитком суспільства та держави, історією науки, мистецтва і техніки, а також з життям і діяльністю видатних осіб, державних, політичних і громадських діячів;
  • б) художні твори, у тому числі:
  • в) складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;
  • г) рідкісні рукописи, друковані видання і документальні пам'ятки, у тому числі інкунабули та інші видання, що являють собою історичну, художню, наукову та культурну цінність;
  • ґ) архівні документи, уключаючи кіно-, фото-, фонодокументи;
  • д) унікальні та рідкісні музичні інструменти;
  • е) старовинні монети та інші предмети колекціонування[3].

Відносини, пов'язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, які спрямовані на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури врегульовані Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (із змінами)[4].

Згідно доручення Кабінету Міністрів України та відповідної Постанови від 30 листопада 1998 року № 1888 «Про невідкладні заходи щодо запобігання вивезенню за межі України предметів національного культурного надбання» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1402 (1402-2003-п) від 04.09.2003)[5], профільними міністерствами та відомствами були розроблені, затверджені і надіслані до відповідних правоохоронних органів:

  • «Правила торгівлі антикварними речами (в тому числі через аукціонний продаж) з проведенням відповідної реєстрації культурних цінностей»;
  • «Методичні рекомендації щодо класифікації предметів антикваріату, методики їх детального огляду та опису».

На даний час, згідно із Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (із змінами), заборонено виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки тоталітарного режиму, зокрема у вигляді сувенірної продукції. Згідно Закону заборона не поширюється на випадки використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, в тому числі у приватних колекціях і приватних архівних зібраннях, як об’єктів антикварної торгівлі. Чи є предмет частиною колекції або антикваріатом - має визначати експертиза[6][7].

Світовий ринок антикваріату

[ред. | ред. код]

Головним завданням ринку антикваріату є організація діяльності, яка здійснюється через аукціони, виставки-продажі, антикварні лавки, що забезпечує реалізацію товарів, регулювання капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності, створення сприятливих умов для розвитку антикварного ринку[8].

Структура

[ред. | ред. код]

Світовий ринок антикваріату є специфічним, бо він має справу з одинарним товаром: кількість старовинних речей залишається незмінною, навіть якщо попит на них зростає. При цьому ціни регулюються не тільки попитом, а й модою, і не в останню чергу — особистими пристрастями колекціонерів. У зв'язку з цим даний ринок по праву називають елітарним[8].

Первинний ринок

[ред. | ред. код]

На «первинному» ринку антикваріату окремі митці пропонують власні роботи галереям, виставкам місцевого значення, дрібним дилерам і приватним колекціонерам. Цей ринок є істотно децентралізованим. Первинний ринок також є відносно конкурентним: пропозиція з боку митців-початківців істотно перевищує попит, що утримує ціни на досить низькому рівні[8].

Вторинний ринок

[ред. | ред. код]

«Вторинний» ринок зосереджений довкола великих міст — центрів мистецтв — Лондону, Нью-Йорку й Парижу. Його учасники — це досить відомі галеристи, колекціонери, художники, що зуміли вийти на цей рівень. Антикваріат є в державних музеях, галереях, приватних колекціях[8].

Інвестиції

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Динаміка антикварного індекса ART-INDEX у порівнянні з індексом фондового ринку США — S&P 500, з 1960 по 2010 рік.

Особливості ціноутворення залежать від світових економічних тенденцій, регіональних особливостей, кон'юнктури і моди. Наприклад, на кон'юнктуру ринку можуть впливати ряд галерей, які зарекомендували себе як високопрофесіональні учасники світового ринку антикваріату. Ціни встановлюються на публічних торгах, у тому числі на міжнародних аукціонах[9].

При оцінюванні антикваріату враховуються наступні фактори:

  • 1) ступінь його збереженості;
  • 2) належність до фірми-виробника чи автора;
  • 3) кількість екземплярів;
  • 4) час створення.

Організаційною формою здійснення зовнішньоторговельних операцій на світовому ринку антикваріату є міжнародні аукціони. Міжнародні товарні аукціони — це особливі, спеціально організовані ринки у заздалегідь обумовлених місцях, які діють з певною періодичністю у встановлені час і терміни. Їх влаштовують для дилерів, широкого кола покупців за різноманітними напрямками. Найбільш відомі з них SOTHEBY'S (Нью–Йорк, США), «Christie's» (Лондон, Велика Британія)[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Антиквар // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Антикварій // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Про затвердження Правил торгівлі антикварними речами. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства культури і мистецтв України від 29 грудня 2001 року № 322/795. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 17 березня 2012.
  4. Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (із змінами)
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 1998 року № 1888 «Про невідкладні заходи щодо запобігання вивезенню за межі України предметів національного культурного надбання» (із змінами)
  6. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (із змінами)
  7. Товари часів СРСР: чи законно продавати антикваріат із комуністичною символікою. 06.01.2021, 03:31
  8. а б в г УДК 339.13: 339.375 Особливості організації та функціонування світового ринку антикваріату
  9. Зовнішньоекономічні операції і контракти: навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і доп. / В. В. Козик, Л. А. Полкова, Я. С. Карп'як та ін. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 608 с.
  10. Міжнародна торгівля — Циганкова:3.5. Міжнародні товарні аукціони. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 березня 2012.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Колекціонування культурних цінностей: курс лекцій / Б. О. Платонов. — К. : НАКККіМ, 2016. — 108 с.; іл. — ISBN 978-966-452-207-3
  • Антиквариат: История, основы атрибуции и экспертизы: Образовательная программа по истории, основам атрибуции и экспертизы антиквариата, предметов искусства, коллекционирования и старины. — М. : ИПЦ Художник и книга, 2003 (Тип. ОПЦИОН). — 120 с.; ISBN 5-901685-66-0
  • Антиквариат: путеводитель коллекционера / А. Миллер ; пер. с англ. — М. : Издательский дом «Ниола 23-й век», — 2004. — 550 с. : ил.
  • Антиквариат: Справочник коллекционера / Дж. Блат, Д. Бетти, С. Булл, Х. Кей ; Пер. с англ. Н. Е. Юркевич.— М. : Астрель-АСТ, 2004. — 299 с. — ISBN 5-17-016504-8
  • Антиквариат: энцикл. мирового искусства/ Под. ред. Х. Маллалью. — М. : Белый город, 2002. — 640 с.: цв. ил; 29 см. —(Энциклопедия мирового искусства). — Указ.: с. 631—638. — ISBN 5-7793-0327-4
  • Антикварная мебель: Иллюстрированное руководство по определению стилей мебели: пер. с англ. / Тим Форрест; Гл. ред. О. Вишняков; Пер. Мария Каткова.– М. : Триvиум, 2000.– 160 с.– 3000 экз. — ISBN 5-85044-440-8
  • Большая иллюстрированная энциклопедия древностей / Гейдова Дагмар, Дурдик Ян, Кибалова Людмила и др.; Авт. введения К.-Г. Клингенбург; Пер. на рус. яз. Б. Б. Михайлова; Граф.оформ. К. Панека. — Прага: Артия, 1982. — 496 с.: ил.
  • Серебро. Краткий экскурс в историю антиквариата / Р. Персалл. — Мн. : Белфакс, 1998. — 128с. : илл. — ISBN 905-6294-25-8