Установка (психологія)
Настано́ва (Атитюд)[джерело?] — психологічний стан схильності суб'єкта до певної активності в певній ситуації.
Явище відкрите німецьким психологом Л. Ланге (L. Lange, 1888); загальнопсихологічна теорія установки на основі численних експериментальних досліджень розроблена Д. Н. Узнадзе та його школою (1956). Найбільше етапи формування установки розкриті на базі поняття контрастної ілюзії. Разом з неусвідомлюваними простими установками виділяють складніші соціальні установки, ціннісні орієнтації особи і т.п Тісно пов'язана з поняттями Несвідоме і Неусвідомлюване. Термін «установка» введено до наукового обігу в соціології завдяки спільній праці американських соціологів В. Томаса і Ф. Знанецького[джерело?] «Польський селянин в Європі та Америці» (1918–1920)
Теорія установки Узнадзе зародилася і розвивалася як теорія, що описує одну з форм неусвідомлюваної нервової діяльності. Він намагався пояснити явища сприйняття, як віддзеркалення дійсності, і поведінку живої істоти.
- Афірмація
- Образ (психологія)
- Світогляд
- Картина світу
- Кооперація соціальна
- Кооперативна установка
- Соціальна настанова
- Перцептивна настанова
- Інтерес
- Психо-кібернетика (книга)
- Florian Znaniecki, William I. Thomas. The Polish Peasant in Europe and America. 5 vols., 19l8-1920.
- Керол Двек. Налаштуйся на зміни. Нова психологія успіху / пер. з англ. Юлія Кузьменко. — К.: Наш Формат, 2017. — 296 с. — ISBN 978-617-7513-57-4.
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |