Вікіпедія

Борщенко Вікторія Олексіївна

українська гандболістка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борщенко.

Віктор́ія Олексі́ївна Борще́нко (нар.. 5 січня 1986 року, Херсон, Українська РСР) — українська гандболістка, майстер спорту[1], гравчиня збірної України з гандболу та гандбольного клубу «Бенфіка» (Лісабон).

Борщенко Вікторія Олексіївна
Загальна інформація
Національністьукраїнка
Громадянство Україна
Народження5 січня 1986(1986-01-05) (38 років)
Херсон, Українська РСР, СРСР
Зріст170
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортугандбол
Спортивне званняМайстер спорту України
КомандаУкраїна «Дніпрянка» Херсон (2002—2003)
Україна «Галичанка» Львів (2003—2009)
Україна «Спарта» Кривий Ріг (2009—2010)
Україна «Мотор» Запоріжжя (2010—2011)
Україна «Дніпрянка» Херсон (2011)
Росія «Динамо» Волгоград (2011—2013)
Росія «Ростов-Дон» Ростов-на-Дону (2013—2022)
Португалія «Бенфіка» Лісабон (2022—)
Нац. збірна2005-2021
Нагороди
Майстер спорту України
Майстер спорту України
CMNS: Борщенко Вікторія Олексіївна у Вікісховищі

Кар'єра

ред.

Вікторія Борщенко почала займатися гандболом в 9 років у дитячо-юнацькій спортивній школі Херсона, куди її привів батько. Перший наставник — Юрій Васильович Сдвижко.

З 2002 року почала професійну кар'єру у складі команди «Дніпрянка». Потім, з 2003 року, сім сезонів присвятила грі за «Галичанку». За ці роки ставала чотириразовою срібною призеркою та триразовою бронзовою призеркою чемпіонату України. У 2009 році перейшла до криворізького «Смарту», де стає чемпіонкою України. Сезон 2010/11 почала грати в команді «Педуніверситет-Дніпрянка», але вже у середині року переїхала до Росії на запрошення тренера В. Рябих у «Динамо-Волгоград», в якому провела два з половиною сезони і стала триразовою чемпіонкою Росії. Після волзького клубу залишається в Росії, але з 2013 по 2022 рік виступає за «Ростов-Дон». У складі цієї команди бере участь в Лізі чемпіонів. У сезоні 2015—2016 років вони доходять до стадії 1/4 цього турніру. У 2018 році досягають Фіналу чотирьох Ліги, де займають четверте місце (Віка закинула п'ять м'ячів і показала відмінну гру). Так само з «Ростовом» тричі завойовує титул Чемпіонки Росії, тричі стає володаркою Кубка Росії та Суперкубку Росії, а в 2017 році почесного європейського трофею Кубок ЄГФ. 1 березня 2022 року, за тиждень після ескалації російсько-української війни приймає рішення розірвати контракт із російським клубом[2]. 2 квітня 2022 року Вікторія Борщенко стає гравчинею португальської «Бенфіки».

У 2005—2021 роках залучена до збірної України з гандболу та з 2013 року очолює її[3].

Починала кар'єру на позиції центральної (розігруючої) гравчині, потім стає лівою крайньою. Надалі успішно виступає в будь-якому з цих амплуа і в складі національної збірної своєї країни і в клубних командах. Вперше визнано найкращою гравчинею у складі збірної України у матчі проти збірної Парагваю з 14 голами в дебютному для себе чемпіонаті світу. На відбірковому турнірі світової першості в грудні 2018 року, виступаючи за свою країну, Борщенко забиває 21 гол, що дозволяє їй стати найкращим снайпером за всю історію офіційних ігор збірної України з гандболу: на її рахунку — 313 закинутих м'ячів.

Протягом всієї своєї кар'єри неодноразово отримувала призи найкращого бомбардира і найкращого гравця матчу у різних турнірах, у складі різних команд. Виступає під номерами 7, 77, 70, 88, 99.

Особисте життя

ред.

Вікторія Борщенко неодружена. Вона віддана уболівальниця футбольного клубу «Ліверпуль». Здобула освіту в магістратурі педагогічного факультету Львівського державного інституту фізичної культури.

Дуже любить кішок, особливо свого вихованця Марселя.

Досягнення

ред.
  • Срібна призерка чемпіонату України 2005, 2007, 2008
  • Бронзова призерка чемпіонату України 2004 ,2006, 2009
  • Чемпіонка України 2010
  • Бронзова призерка чемпіонату Росії 2014
  • Срібна призерка чемпіонату Росії 2016
  • Чемпіонка Росії 2011, 2012, 2013, 2015, 2017, 2018,2019
  • Володарка Кубка Росії 2015, 2016, 2017, 2018, 2019
  • Володарка Суперкубка Росії 2015, 2016, 2017, 2018
  • Фіналістка Кубка ЄГФ 2015
  • Володарка Кубка ЄГФ 2017
  • Учасниця Фіналу чотирьох Ліги чемпіонів 2018
  • Срібна призерка Ліги Чемпіонів 2019

Примітка

ред.
  1. ↑ Приказ № 524 от 23.02.2004 Министерство Украины по делам семьи, молодежи и спорта
  2. ↑ Українська гандболістка пішла з російського клубу [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Веб-сайт Sport.ua (Від 06.03.2022)
  3. ↑ Скандал в українському гандболі: гравчиня збірної зробила гучну заяву [Архівовано 25 березня 2021 у Wayback Machine.] // Веб видання про спорт Champion.com.ua (Від 23.03.2021)

Посилання

ред.
  Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Борщенко_Вікторія_Олексіївна&oldid=43313014